Номер провадження 2/754/3500/17
Справа №754/3010/17
Іменем України
08 грудня 2017 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Клочко І.В.
при секретарі Шевчук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про встановлення порядку користування квартирою.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності її чоловіку - ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_2 по ? частині кожному. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 зробив заповіт на її (позивача) користь. 14.07.2016 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на підставі якого вона отримала у власність 1/2 частину спірної квартири.
Квартира АДРЕСА_1, жилою площею 29,10 кв.м., загальною площею 55,60 кв.м., складається з двох ізольованих кімнат, площею 12,90 кв.м. та 16,20 кв.м., кухні, площею 8,6 кв.м., вбиральні, площею 1,0 кв.м., ванної кімнати, площею 2,6 кв.м., коридору, площею 10,3 кв.м., двох лоджій, площею 1,8 кв.м. та 2,2 кв.м.
Як зазначає позивач, під час оформлення спадкових прав на спірну квартиру вона намагалась вирішити питання з відповідачем щодо порядку користування житлом. Відповідач висловила бажання користуватися кімнатою, площею 16,20 кв.м., на що вона (позивач) погодилась. Однак, після отримання свідоцтва про право власності на спадщину вона дізналась, що відповідач зайняла кімнату, площею 16,2 кв.м., а в кімнату, площею 12,90 кв.м., заселила свого дорослого сина, який з дозволу відповідачки завіз в кімнату свої речі, меблі, телевізор. Вирішити питання мирним шляхом з відповідачем не вдається, відповідач створює обстановку, неможливу для спільного проживання, перешкоджає проживанню в квартирі, протиправно позбавила права користування належним майном.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити її вимоги, встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 виділивши їй в користування кімнату, жилою площею 12,9 кв.м., з лоджією, площею 2,2 кв.м.; виділити в користування відповідачу кімнату, жилою площею 16,2 кв.м.; кухню, площею 8,6 кв.м, вбиральню, площею 1,0 кв.м, ванну кімнату, площею 2,6 кв.м, коридор, площею 10,3 кв.м, та лоджію, площею 1,8 кв.м - залишити в спільному користуванні.
В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили про їх задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з матеріалів справи, предметом спору є квартира АДРЕСА_1, жилою площею 29,1 кв.м., загальною площею 55,6 кв.м., складається з двох ізольованих кімнат, площею 12,9 кв.м. та 16,2 кв.м., кухні, площею 8,6 кв.м., вбиральні, площею 1,0 кв.м., ванної кімнати, площею 2,6 кв.м., коридору, площею 10,3 кв.м., двох лоджій, площею 1,8 кв.м. та 2,2 кв.м. (а.с.9-10).
Спірна квартира належить сторонами по справі - позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках - по ? частині кожній (а.с.6-7).
Між сторонами відсутня згода щодо порядку користування квартирою (а.с.14-16).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно ч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами 1,2,3 ст.358 ЦК України встановлено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України та ч.ч.1,4 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог, оскільки таке виділення кімнат найбільш відповідає розміру часток власності сторін в спірній квартирі. Суд також враховує і те, що представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував і погодився з варіантом встановлення порядку користування, запропонованим позивачем.
Таким чином, з урахуванням наведеного, суд задовольняє позовні вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 61, 88, 174, 179, 212, 214 ЦПК України, ст.ст.355, 356, 358 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування квартирою - задовольнити.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 без змін часток у праві власності.
Виділити в користування ОСОБА_1 кімнату, жилою площею 12,9кв.м з лоджією площею 2,2кв.м в квартирі АДРЕСА_1.
Виділити в користування ОСОБА_2 кімнату, жилою площею 16,2кв.м в квартирі АДРЕСА_1.
Кухню, площею 8,6кв.м, вбиральню площею 1,0 кв.м, ванну кімнату площею 2,6кв.м, коридор площею 10,3кв.м та лоджію площею 1,8кв.м в квартирі АДРЕСА_1 - залишити в спільному користуванні.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий