Ухвала від 19.12.2017 по справі 695/636/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1651/17Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19 ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Секретар Наконечна М.М.

Сторони: представник приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» - ОСОБА_5, ОСОБА_6, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7

Особа, яка подала апеляційну скаргу: представник приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» - ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» на заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 січня 2017 року, ухвалене суддею Степченко М.Ю., у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія», третя особа: ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та здійснення страхового відшкодування в повному обсязі, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ПрАТ«Українська пожежно - страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та здійснення страхового відшкодування в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 11 січня 2015 року о 19 год. 00 хв. на автодорозі Бориспіль - Запоріжжя, 101 км., між населеними пунктами Софіївка та Піщане, Золотоніського району, Черкаської області, ОСОБА_9, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан дорожнього покриття, допустив зіткнення з зустрічним транспортним засобом Mitsubishi Lancer р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вказана постанова суду вступила в законну силу.

Згідно Висновку № 06 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_10 04 лютого 2015 року вартість матеріального збитку, який спричинений власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок пошкодження даного транспортного засобу під час ДТП 11 січня 2015 року складає: 117874,00грн.

Згідно Висновку № 06/1 додаткового експертного автотоварознавчого дослідження, складеного судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_10 17 квітня 2015 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складників автомобіля НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження під час ДТП, яка мала місце 11 січня 2015 року, в цінах на теперішній час складає: 117674,77грн.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП, що сталося 11 січня 2015 року водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_9 застрахована в ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", підтвердженням чого є поліс № АІ/5023520.

06 травня 2015 року на зазначені в заяві про виплату страхового відшкодування позивача банківські реквізити, були зараховані кошти в розмірі 32709,63 грн., як страхове відшкодування згідно акту OTS/036/017/151043 від 06 травня 2015 року.

Не погоджуючись з розміром виплаченого страхового відшкодування, 19 серпня 2015 року позивач направив на адресу ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" вимогу щодо перегляду рішення та здійснення страхового відшкодування в повному обсязі, у задоволенні якого відповідач відмовив повністю.

Таким чином, на думку позивача, утворилась різниця між розміром належного страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн. та здійсненим страховою компанією відшкодуванням у розмірі 32 709,63грн. в сумі 17290,37 грн.

Збільшивши свої позовні вимоги, просив стягнути з ПрАТ"Українська пожежно-страхова компанія" на користь позивача страхове відшкодування в розмірі - 17290,37грн, тобто різницю між виплаченою сумою та сумою належного страхового відшкодування; стягнути пеню в розмірі 7589,43грн.; стягнути 553,29 грн. - сума на яку збільшився борг внаслідок нарахування інфляційних, стягнути 558, 67 грн. - сума на яку збільшився борг внаслідок нарахування трьох процентів річних від простроченої суми.

Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_6 страхове відшкодування в розмірі 17290,37 грн., тобто різницю між виплаченою сумою та сумою належного страхового відшкодування. Ухвалено стягнути з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_6 передбачену п. 36.5. ст. 36 Закону України № 1961-IV пеню, в розмірі 7589,43 грн. Стягнути з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_6 передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України суму, на яку збільшився борг внаслідок нарахування інфляційних, в розмірі 553,29 грн. Стягнути з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь позивача передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України суму, на яку збільшився борг внаслідок нарахування трьох процентів річних від простроченої суми, в розмірі 558,67грн.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 січня 2017 року відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» подало апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були неповно досліджені всі обставини справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому вказує, що оскільки відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 06 витрати на відновлювальний ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП, відповідно до п. 30.1 ст. 30 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» /далі по тексту Закон/ даний автомобіль є фізично знищеним, відшкодуванню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Відповідно до Звіту № 1973 від 07.04.2015 року залишкова вартість автомобіля складає 85 000 гривень, а тому розмір страхового відшкодування складає 32 874, 00 гривень /117 874,00 - 85 000,00 грн/. Виходячи із того, що визначена сума страхового відшкодування була виплачена позивачу повністю та в строки, підстави до стягнення страхового відшкодування в сумі 17 290, 37, нарахованої пені в зв»язку з несвоєчасною виплатою, та санкцій передбачених ст. 625 ЦК України відсутні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.

Задовільняючи позовні вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" в повному обсязі страхове відшкодування ОСОБА_6 в передбачені Законом строки не виплатив, до стягнення підлягає різниця між сумою страхового відшкодування яке підлягало виплаті та виплаченим в розмірі 17 290, 37 гривень, пеня за кожен день прострочення. Оскільки страхове відшкодування є грошовим зобов»язанням, підлягають також виплаті інфляційні та 3 % річних, нарахування яких передбачено ст. 625 ЦК України, як санкції за невиконання грошового зобов»язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6 є володільцем (користувачем) автомобіля НОМЕР_4, що підтверджується довіреністю від 17 лютого 2015 року, посвідченою приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11 Відповідно до довіреності ОСОБА_6 надано право керувати, розпоряджатися належним ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію САЕ 781787, виданого Черкаським ВРЕР при УДАІ УМВС України в Черкаській області 12 липня 2011 року автомобілем, марки Mitsubishi Lancer 1.6 Comfort, 2008 року випуску, кузов (шасі) № JMBSNCS3A8U002856, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1 а.с. 7).

11 січня 2015 року о 19-00 год. ОСОБА_9 на автодорозі Бориспіль-Запоріжжя, 101 км, керуючи автомобілем НОМЕР_5, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан дорожнього покриття, допустив зіткнення з зустрічним транспортним засобом Mitsubishi Lancer р.н. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_6, чим порушив п. 12.1 ПЛР України. внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вказана постанова суду вступила в законну силу.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_9 застрахована в ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", підтвердженням чого є поліс № АІ/5023520 із визначенням страхової суми відшкодування шкоди заподіяної майну на одного потерпілого в сумі 50 000 гривень.

ОСОБА_6 04 березня 2015 року звернувся до Черкаського представництва ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія"з відповідною заявою про страхове відшкодування.

Згідно Висновку № 06 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_10 04 лютого 2015 року: вартість матеріального збитку, який спричинений власнику автомобіля НОМЕР_3, внаслідок пошкодження даного транспортного засобу під час ДТП 11.01.2015 року складає: 117874,00грн. Відповідно до даного висновку, оскільки вартість відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, матеріальний збиток приймається рівним ринковій вартості транспортного засобу на момент пошкодження, тобто сумі 117 874,00 гривень.

В травні 2015 року ОСОБА_6 було перераховане страхове відшкодування в сумі 32 709 гривень 63 копійки.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 30.1 ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно не обґрунтованим.

Виходячи із заперечень наданих суду перерахована позивачу сума страхового відшкодування в розмірі 32 709 гривень 63 копійок була отримана в результаті відрахування ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" від ринкової вартості автомобіля в сумі 117 874 гривні суму вартості автомобіля після ДТП, яка визначена Страховою компанією в сумі 85 000 гривень. Залишкова вартість автомобіля після ДТП, як вказує в запереченнях Страхова компанія, визначена відповідно до Звіту № 1973 /а.с. 62 т. 1, а.с. 103 т. 1/.

Однак, сам Звіт № 1973 від 07.04.2015 року, відповідно до якого залишкова вартість автомобіля після ДТП складає 85 000 гривень, на який посилається апелянт, останнім суду не надавався і в матеріалах справи відсутній.

Оскільки, як в ході розгляду справи судом першої інстанції , так і в ході розгляду справи апеляційним судом апелянтом не було надано доказів того, що залишкова вартість автомобіля після ДТП складає 85 000 гривень, колегія суддів вважає, що твердження ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про те, що розрахунок страхового відшкодування було проведено належним чином, а сума страхового відшкодування в повному обсязі була виплачена позивачу, є такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідно до полісу № АІ/5023520 сума страхового відшкодування шкоди заподіяної майну на одного потерпілого визначена в сумі 50 000 гривень, колегія суддів вважає, що висновок суду про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_6 недоплачену суму страхового відшкодування є правильним, зроблений на підставі доказів, які маються в матеріалах справи.

Пунктом 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБ України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що страхове відшкодування в повному розмірі не було виплачено позивачу саме з вини відповідача, оскільки визначена до сплати сума страхового відшкодування Страховою компанією є невмотивована, колегія суддів також погоджується з висновком суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення пені за час прострочення виплати повної суми страхового відшкодування. А оскільки сума страхового відшкодування є грошовим зобов»язанням, колегія суддів також вважає правильним задоволення позовних вимог і в частині стягнення інфляційних та 3 % річних, що не суперечить положенням викладеним в ст. 625 ЦК України.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права, ухвалив оскаржуване рішення з урахуванням обставин, що мають значення для справи та доказів, наданих суду сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія», третя особа: ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та здійснення страхового відшкодування в повному обсязі - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає

Судді Гончар Н.І.

ОСОБА_3

ОСОБА_4

Повний текст постанови виготовлений 20.12.2017 року.

Попередній документ
71114395
Наступний документ
71114397
Інформація про рішення:
№ рішення: 71114396
№ справи: 695/636/16-ц
Дата рішення: 19.12.2017
Дата публікації: 26.12.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб