Справа № 712/9942/17
Провадження № 2-а/712/705/17
22 листопада 2017 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пересунько Я.В., розглянувши в письмовому провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про скасування постанов про стягнення витрат виконавчого провадження,
У серпні 2017 року УПФ України в м. Черкасах Черкаської області (далі - УПФ) звернулось до суду з указаним позовом, просить скасувати постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 25 липня 2017 року у виконавчому провадженні № 53840608, а також постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 25 липня 2017 року у виконавчому провадженні № 53840273.
Позов обґрунтовано тим, що 28 березня 2017 року до УПФ надійшла постанова державного виконавця від 15 березня 2017 року у виконавчому провадженні 53573658 щодо стягнення з УПФ до спеціального фонду державного бюджету судового збору в розмірі 551 грн 20 коп. та про стягнення виконавчого збору в розмірі 55,12 грн., а також постанова від 15 березня 2017 року у виконавчому провадженні № 53573189 щодо стягнення з УПФ до спеціального фонду державного бюджету судового збору в розмірі 551 грн 20 коп. та про стягнення виконавчого збору в розмірі 55,12 грн.
Судовий збір до спец.фонду державного бюджету України на підставі рішень судів УПФ сплатило в добровільному порядку, що підтверджується платіжним дорученням № 223 від 27 березня 2017 року. Про це відповідача було повідомлено листами від 10 квітня 2017 року.
Проте відповідачем виокремлено в окреме виконавче провадження суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, внаслідок чого УПФ 11 травня 2017 року отримало у виконавчому провадженні № 53573189 постанови від 21 квітня 2017 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 55,12 грн і про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 104,42 грн, і такі ж постанови від 21 квітня 2017 року у виконавчому провадженні № 53573658.
Водночас, аналізуючи оскаржувані постанови про стягнення додаткових витрат на виконавче провадження, позивач дійшов висновку, що державний виконавець безпідставно включив до таких витрат плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.
У судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились, повідомлені належним чином. Представник відповідача подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
За таких обставин суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, заперечення відповідача та надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Судом установлено, що 15 березня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53573189 про стягнення з УПФ до спеціального фонду державного бюджету судового збору в розмірі 551 грн 20 коп на підставі виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/8296/16-а (а.с. 7).
Згідно з платіжним дорученням № 223 від 27 березня 2017 року УПФ сплатило судовий збір на підставі виконавчого листа Соснівського районного суду м.Черкаси № 712/8296/16-а у розмірі 551,20 грн, але оскільки така сплата відбулась після відкриття виконавчого провадження, то державним виконавцем було винесено постанови від 21 квітня 2017 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 55,12 грн та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 104,42.
30 червня 2017 року на рахунок обліку депозитних сум відповідача від УПФ надійшли кошти, зокрема, в розмірі 55,12 грн.
Таким чином, після надходження грошових коштів від УПФ на погашення виконавчого збору в розмірі 55 грн 12 коп у червні 2017 року, державний виконавець мав закінчити вказане виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору - у зв'язку з його фактичним повним виконанням.
Водночас 25 липня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_1 винесено постанову про стягнення з УПФ витрат виконавчого провадження у розмірі 51 грн (у вигляді витрат за користування ЄДРВП) і того ж дня сплачені 30 червня 2017 року УПФ кошти в розмірі 55,12 грн розпорядженням державного виконавця було розподілено наступним чином: 51 грн в якості погашення витрат виконавчого провадження, а 4 грн 12 коп - в якості погашення виконавчого збору за виконавчим документом.
Таке ж саме відбулось і у виконавчому провадженні № 53573658.
За таких обставин, постанови державного виконавця від 25 липня 2017 року у виконавчих провадженнях № 53840608 та № 53840273 щодо стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 51 грн, які винесено при виконанні постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, підлягають скасуванню.
Доводи відповідача про те, що включення витрат по користуванню ЄДРВП до витрат виконавчого провадження передбачено наказом Міністерства юстиції України від 24 березня 2017 року № 954/5 «Про встановлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження» є правильними, проте до винесення постанов про стягнення цих витрат державним виконавцем, виконавче провадження мало бути закінчено у зв'язку з його виконанням.
Керуючись ст.ст. 8, 9,11, 17, 94, 99, 128, 159-163, 181 КАС України, ст.ст. 9, 19, 152 Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - задоволити.
Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 від 25 липня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 51 грн у виконавчому провадженні № 53840273.
Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 від 25 липня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 51 грн у виконавчому провадженні № 53840608.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси, із одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Я.В. Пересунько