Справа № 700/784/17
Провадження № 2/700/465/17
18 грудня 2017 р.Лисянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Бондарчук Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивують тим, що 19.10.2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_2 уклали кредитний договір №б/н, згідно якої ПАТ КБ «ПриватБанк» надав кредит ОСОБА_2 у розмірі 300 грн.00 коп. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідачка зобов'язулася погасити кредит, сплатити за його користування відсотки в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» свої зобов'язання за договором виконав, однак ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконує, суму боргу не погасила, плату за користування кредитом щомісячно не сплачувала, в результаті чого має прострочену заборгованість за кредитом та відсотками, яка станом на 30.09.2017 року складає 18068 грн.28 коп.
До позовної заяви представником позивача подано письмову заяву, відповідно до якої заявлені вимоги підтримано у повному обсязі, представник просить проводити розгляд справи у його відсутність..
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином шляхом публікації оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» від 01.12.2017 року.
Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року /надалі Закон № 2121-ІІІ/ відповідно до статті 2 якого банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.
Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір, та відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За загальним правилом договірне зобов'язання повинне виконуватись відповідно до тих умов, які сторони визначили при укладанні договору.
Отже, відповідно до дійсного змісту наведених норм, кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК) та недодержання письмової форми тягне його нікчемність і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю.
Кредитний договір є неукладеним (не відбувся), коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК), що не породжує правових наслідків.
Згідно чинного законодавства кредитний договір набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов /ч.1 ст. 638 ЦК України/ та істотними умовами кредитного договору є предмет, строк повернення та його ціна /розмір процентів/.
Відповідно до наявної у справі спільної письмової заяви відповідача та Банку за підписами обох сторін, сторони погодили умови щодо розміру коштів, що можуть бути отримані в кредит, строку їх повернення, який зумовлений строком дії платіжної картки, також дійшли згоди щодо процентної ставки на рівні 20.40 % на рік на залишок заборгованості, разом з тим, зазначена заява містить положення відповідно до якого заявник давав згоду на те, що дана заява разом із пам'яткою клієнта і Правилами надання банківських послуг, з якими він був ознайомлений, а також Тарифами - становить між сторонами договір про надання банківських послуг щодо кредитування.
Відповідно до умов кредитування Банк надав позичальнику кредит в розмірі 300 грн. із сплатою відсотків у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Розрахунок заборгованості по кредиту доводить, що відповідачка проводила оплату заборгованості по кредиту несвоєчасно, із порушенням умов договору в зв'язку з чим станом на 30 вересня 2017 року утворилася заборгованість в загальному розмірі в сумі 18 068 грн. 28 коп., з них заборгованість за кредитом в сумі 1202 грн. 96 коп. , заборгованість по процентах 12728 грн. 74 коп., 2800 грн.00 коп. борг по пені та комісії, 500 грн. штраф у фіксованій частині та 836 грн.59 коп. штраф у процентній складовій.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні не встановлено строку його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором, а також того, що не виконала свої зобов'язання з об'єктивних причин суду не надала. За таких обставин суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову щодо стягнення заборгованості по кредиту, процентах та пені.
Разом з тим, суд не може погодитись з вимогою позивача про стягнення додатково штрафів у процентній та фіксованій частині з таких підстав.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами кредитування передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення
У той самий час, сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за інші правопорушення: один із них - несвоєчасне повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором cвідчить про недотримання положень,закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, на що вказує ВСУ у своїй Постанові від 21 жовтня 2015 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_2 необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору на користь позивача у розмірі 1600 грн. та 280 гривень за публікацію оголошення в газеті.
Керуючись ст.ст.526, ч.3 ст.551, 1054, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4,18,229,235,265,354 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 16 731 грн.( шістнадцять тисяч сімсот тридцять одну гривню) 70 коп., з них заборгованість за кредитом в сумі 1 202 грн.(одну тисячу двісті дві гривні) 96 коп. , заборгованість по процентах 12 728 грн. (дванадцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень) 74 коп., 2 800 грн.(дві тисячі вісімсот гривень) 00 коп. борг по пені та комісії.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» витрати зі сплати судового збору 1600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот гривень).
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» витрати за публікацію оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» 280 грн. (двісті вісімдесят гривень).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. . Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуюча -