Справа № 703/2034/17
2/703/1215/17 .
05 грудня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Опалинської О.П.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом,-
встановив:
27 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, в якій просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 на два місці, після набрання рішення суду законної сили.
Позовні вимоги мотивує тим, що 03 лютого 2016 року після смерті її батька ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок №35 в селищі Вовківка, с. Ротмістрівка Черкаської області та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,6682 га., яка розташована за адресою: селище Вовківка, 35, с. Ротмістрівка Смілянського району Черкаської області. Зазначені житловий будинок та земельна ділянка рахуються за її матір'ю ОСОБА_5, яка померла 18 березня 2008 року. Після смерті матері спадщину прийняв батько. За його заявою була заведена спадкова справа в Смілянській державній нотаріальній конторі, проте, спадщину не переоформив. До дня смерті батько проживав разом з нею в м. Сміла та вона доглядала його. Вважала, що спадкове майно втрачено, так як батько не переоформив його на себе. На її переконання, це стало однією з причин того, що вона не звернулася у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини. До того ж вона тривалий час хворіла, що також вплинуло на те, що вона протягом шести місяців не подала до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. На початку травня 2017 року, вона випадково знайшла у батькових речах витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, в зв'язку з чим звернулася до ОСОБА_3 сільської ради, де їй підтвердили, що вищевказані будинок та земельна ділянка рахуються за ОСОБА_5 За таких обставин, вважає, що строк звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву, в якій просить судові засідання проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення.
У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-СР №080713 виданого 18 березня 2008 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області, ОСОБА_6 померла 18 березня 2008 року (а.с.8).
Відповідно довідки №185 виданої виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області 15 травня 2017 року, власником будинку в с. Вовківка, 35, являється ОСОБА_5, яка померла 18 березня 2008 року (а.с.11).
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №427341 від 12 грудня 2005 року, власником земельної ділянки площею 0,06682 га., яка розташована хутір Вовківка, 35, ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області, являється ОСОБА_5 (а.с.13).
Відповідно до довідки №184 виданої виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області 15 травня 2017 року, разом з ОСОБА_5, яка померла 18 березня 2008 року, постійно проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, 35, ОСОБА_4, який помер 03 лютого 2016 року (а.с.12).
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №15858490 виданого Смілянською державною нотаріальною конторою 09 серпня 2008 року, після смерті ОСОБА_5, яка померла 18 березня 2008 року зареєстрована спадкова справа №45243286. Відомості про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно такий не містить (а.с.9).
Як зазначила ОСОБА_2 в позовній заяві, за життя її батько ОСОБА_4 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, однак спадкове майно не переоформив.
Оскільки факт звернення ОСОБА_7 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 визнаний сторонами, відтак доказуванню не підлягає.
Окрім того, ОСОБА_4 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_5, яка померла 18 березня 2008 року, відтак суд приходить до висновку, що такий прийняв спадщину після її смерті.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-СР №279464 виданого 05 лютого 2016 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області, ОСОБА_4 помер 03 лютого 2016 року (а.с.7).
Таким чином, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на будинок №35 в селища Вовківка, с. Ротмістрівка Смілянського району Черкаської області та земельну ділянку площею 0,06682 га., яка розташована хутір Вовківка, 35, ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області.
Відповідно до свідоцтва про народження серії VІІ-УР №0707841 виданого ОСОБА_3 селищною радою Смілянського району Черкаської області 19 липня 1968 року, батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.5).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СР №425355 виданого Носачівською сільською радою Смілянського району Черкаської області ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, змінила своє прізвище на «Косенко».
Відповідно до довідки №114992 виданої квартальним комітетом №16 Смілянської міської ради 06 травня 2017 року, ОСОБА_2 до дня смерті ОСОБА_4 доглядала його та здійснила поховання (а.с.10).
Однак, матеріали цивільної справи доказів постійного проживання позивача ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини не містять, відтак суд приходить до висновку, що такі постійно разом не проживали.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як вбчається з матеріалів цивільної справи, позивач після смерті 03 лютого 2016 року ОСОБА_4 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталася.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 як на причини поважності пропуску подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини зазначає, що вважала спадкове майно втраченим, так як батько не переоформив його на себе, та тривалу хворобу.
Так, до матеріалів справ додано виписку із амбулаторної картки хворої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до якої, остання 15 лютого 2016 року звернулася до лікарні зі скаргами на підвищену температуру, кашель та заяложеність носа, в зв'язку з чим їй поставлено діагноз ГРВІ. Призначено лікування: УВЧ на ніс, КУФ в ніс, інгаляції хлорофіліптом через ніс (а.с.28).
Крім того, відповідно до довідки державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14», ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходилася на лікуванні в СМСЧ №14 у гінеколога з діагнозом: ендометріоз матки, геморагічний метроендоменрит, метрорагія. Курс лікування проходила з 20 липня 2016 року по 03 серпня 2016 року (а.с.29).
Як встановлено під час судового розгляду, спадкодавець ОСОБА_4 помер 03 лютого 2016 року, отже граничний строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини 03 серпня 2016 року.
Як вбачається з наданих позивачем виписки з історії хвороби, вона звернулася до лікаря 15 лютого 2016 року, тобто безпосередньо після смерті спадкодавця, а відповідно довідки державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14», вона проходила курс лікування з 20 липня 2016 року по 03 серпня 2016 року, тобто безпосередньо в момент закінчення встановленого законом строку подачі заяви для прийняття спадщини, відтак таке лікування не охоплює весь встановлений законом строк подачі заяви на прийняття спадщини.
При цьому, доказів, що позивач, в зв'язку з зазначеними вище захворюваннями, звертався за медичною допомогою не особисто, а через виклик швидкої медичної допомоги, до матеріалів справи не додано, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, позивач особисто зверталася до лікарів, відтак хвороба, на яку посилається остання, не є такою, яку слід об'єктивно вважати непереборною причиною для пропуску строку на прийняття спадщини, оскільки існування перешкод щодо можливості особистого звернення у вказаний період до нотаріуса позивачем не доведено.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу.
Крім того, позивач мала направити заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори скориставшись послугами поштового засобу зв'язку, що не суперечить п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
За таких обставин, суд вважає, що позивач повинна була звернутися з заявою про прийняття спадщини в строк до 03 серпня 2016 року, проте шестимісячний строк після зазначеної дати такі дії не вчинила, при цьому будь-які перешкоди у прийнятті спадщини у неї були відсутні.
Будь-яких доказів, які б свідчили про поважність причин, які б перешкоджали позивачу звернутися у шестимісячний строк в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, позивачем суду не надано.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом слід відмовити,
Керуючись ст.ст. 3-4, 10, 11, 57-64, 88, 157-158, 197, 212-215, 218, 222-223 ЦПК України, ст.ст.1269, 1270, 1272, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за законом відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу на протязі десяти днів з дня його отримання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Головуючий О.П.Опалинська