Справа № 635/5596/17 Суддя суду 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 33/790/1567/17
13 грудня 2017 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В. за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 13 листопада 2017 року, -
Цією постановою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, мешканець сел. Васищеве,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 320 грн.
Суддею встановлено, що ОСОБА_2 20 вересня 2017 року о 22 год. 40 хв. біля будинку № 71 за адресою: Харківська область Харківський район селище Васищеве вул. Зелена, керував мопедом б/н з ознаками алкогольного сп'яніння в присутності двох відмовився від проходження обстеження на стан сп'яніння, відповідно до встановленого порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 13.11.2017 року скасувати, посилається на те, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставин по справі та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам та виніс необґрунтовану та незаконну постанову.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, між іншим, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані не в повному обсязі.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись лише у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Проте, судом першої інстанції зазначені вимоги не дотримані та залишена поза увагою невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП в частині викладення суті адміністративного правопорушення.
Так, визнаючи ОСОБА_2 винним суд першої інстанції зазначив, що він своїми діями порушив п. 2.5 та п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Такий висновок був зазначений і поліцейським в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1) та у поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 3-4)
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування транспортними заходами в стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції в оскарженій постанові цитуючи диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП не розмежував за що ж притягується до відповідальності особа, чи за керування транспортними заходами в стані алкогольного сп'яніння, чи за відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, допустивши таким чином протиріччя та взаємовиключні висновки.
Також в протоколі (а.с.1) працівником поліції зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх письмових поясненнях (а.с. 3-4) зазначили, що ОСОБА_2 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З матеріалів, наявних у справі, не зрозуміло від якого саме огляду відмовився ОСОБА_2 та взагалі чи було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу або у закладі охорони здоров'я у порядку передбаченому ст.266 КУпАП.
Цей факт викликає сумніви щодо додержання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП при проведенні огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння.
Отже при розгляді справи судом першої інстанції допущена неповнота та однобічність.
Між тим, згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності.
Враховуючи викладене, постанова судді суду першої інстанції від 13 листопада 2017 року підлягає безумовному скасуванню.
У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи по суті є неможливим. З цих же підстав в стадії апеляційного розгляду не можуть бути перевірені доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП ( 80732-10 ), відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Апеляційна інстанція позбавлена можливості при розгляді апеляційної скарги усунути виявлені недоліки, а тому вважає за необхідне повернути матеріали для належного оформлення та доопрацювання, скасувавши судову постанову щодо визнання винним ОСОБА_2, як винесену передчасно.
Керуючись ст. 294 КУпАП.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 13 листопада 2017 року по справі № 635/5596/17, провадження № 3/635/1584/2017 скасувати а матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 повернути через суд першої інстанції до Харківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області для доопрацювання та належного оформлення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Харківської області ОСОБА_5