Справа № 646/3358/17 Головуючий суддя І інстанції Сорока О. П.
Провадження № 22-ц/790/6189/17 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.
Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
13 грудня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.
при секретарі - Дашковської Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 вересня 2017 року по цивільній справі за позовом Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
У травні 2017 року Харківська міська фінансово-кредитна спілка «Криниця» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позову зазначає, що 14 березня 2016 року між кредитною спілкою та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 28-16, за яким відповідачка отримала грошові кошти в розмірі 18 760 грн. зі строком повернення до 14 березня 2017 року та сплатою за користування кредитом щомісячно 5 % від наданої суми кредиту.
В порядку забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором укладено договір іпотеки від 15 березня 2016 року, за яким ОСОБА_1 передано в іпотеку квартиру № 2 у житловому будинку № 27 по вулиці Українська в м. Харкові.
15 серпня 2016 року з ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно якої була збільшена сума кредитного договору та додатково видано відповідачці 16 080 грн., а також зменшена відсоткова ставка за користування кредитом з 60% річних на 36% річних; також було внесено зміни до договору іпотеки.
ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконала ,у зв'язку з чим станом на 15 травня 2017 року заборгованість за кредитним договором становить 105112 грн. 10 коп., із яких: 34 840 грн. - заборгованість по кредиту, 6 271 грн. 20 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 43 201 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 20 799 грн. 30 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.
Просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 105 112 грн. 10 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 шляхом надання права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки з правом укладання від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид предмету іпотеки визначеної на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час реалізації, з наданням всіх повноважень продавця.
Відповідач в судове засідання не з'явилась.
Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 вересня 2017 року у задоволенні позову ХМФКС «Криниця» відмовлено.
В апеляційній скарзі ХМФКС «Криниця» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає, що відсутність доказів щодо вартості іпотечного майна не є підставою для відмови в задоволенні позову.
Також, не можна вважати, що розмір заборгованості за кредитним договором є неспівмірним із вартістю іпотечного майна, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодавця права виконати зобов'язання перед іпотекодержателем до продажу предмету іпотеки та припинити продаж предмету іпотеки.
Не надіслання кредитною спілкою ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення не є порушенням, оскільки згідно договору іпотеки ця вимога надає право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Не надсилання вимоги Іпотекодавцю не позбавляє права звернутись до суду за захистом порушених прав.
Не звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, а подання позову про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для відмови у позові, оскільки вимогами чинного законодавства передбачено право сторони на свій розсуд обирати спосіб захисту порушеного права.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 14 березня 2016 року між Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 28-16, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у сумі 18 760 грн. строком до 14 березня 2017року та зі сплатою відсотків за користування кредитом щомісячно в розмірі 5 % від наданої суми кредиту.
15 березня 2016 року з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ХМФКС «Криниця» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира № 2 у житловому будинку № 27 по вулиці Українська в м. Харкові.
15 серпня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, згідно якої збільшено сума кредитного договору; ОСОБА_1 додатково надано 16 080 грн. й зменшено відсоткову ставку за користування кредитом до 36%річних.
15. серпня 2016 року між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 15 березня 2016 року.
ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором не виконано; зв'язку з чим станом на 15 травня 2017 року наявна заборгованість за кредитним договором - 105112 грн. 10 коп., з яких: 34 840 грн. - заборгованість по кредиту, 6 271 грн. 20 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 43 201 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 20 799 грн. 30 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з тих обставин, що підстав для задоволення позову не вбачається.
Відповідно до статей 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя. Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання про можливість застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. При цьому здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту.
Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України 03 лютого 2016 року у справі № 6-1080цс15.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову з підстав не направлення письмової вимоги та не співмірності вартості предмета іпотеки та розміру заборгованості.
Невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України, а тому посилання на недотримання позивачем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», не заслуговують на увагу.
Також, законодавством не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки як неспівмірність заборгованості за основним зобов'язанням з вартістю майна, переданого в іпотеку в рахунок забезпечення належного його виконання.
Як зазначила представник ХМФКС «Криниця» в суді апеляційної інстанції, спірна квартира знаходиться в незадовільному станіі її ціна згідно оцінки майна становить лише 186900 грн.
Положеннями частини першої статті 39 Закону «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону «Про іпотеку», судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі за № 6-61цс15.
Згідно звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 . вартість квартири №2 у житловому будинку № 27 по вул. Українській в м.Харкові становить 186900 грн. Отже, дана сума становить початкову ціну спірного майна.
Заборгованість за кредитним договором не погашена, договір іпотеки не припинено, а тому позовні вимоги ХМФКС «Криниця» про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.
Рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ХМФКС «Криниця» - задовольнити.
Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 11 вересня 2017 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 28-16 від 14 березня 2016 року в розмірі 105112 грн. 10 коп. (сто п'ять тисяч сто дванадцять гривень десять копійок), з яких 34840 - заборгованість за кредитом, 6271 грн. 20 коп. - заборгованість по сплаті відсотків, 43201 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 20799 грн. 30 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 15 березня 2016 року з наступними змінами, укладеним між Харківською міською фінансово- кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 507, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 59,8 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3245, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 12 січня 2007 року, витяг з Державного реєстру правочинів від 14 грудня 2006 року № 3309797, номер правочину 1791126, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 12 січня 2007 року, номер витягу 13201616, реєстраційний номер 14377760, номер запису П-9- 3099 в книзі 1, шляхом надання Харківській міській фінансово-кредитній спілці «Криниця» права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки з правом укладання від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид предмету іпотеки визначеної на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності під час реалізації, але не нижче 186900 грн. з наданням Харківській міській фінансово-кредитній спілці «Криниця» всіх повноважень продавця.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» судовий збір у сумі 3360( три тисячі триста шістдесят) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді: