Справа № 640/8366/17 Головуючий суддя І інстанції Зуб Г. А.
Провадження № 22-ц/790/6265/17 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.
Категорія: Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі
13 грудня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.
при секретарі - Дашковської Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 21 вересня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт», третя особа - директор КСП «Харківгорліфт» ОСОБА_2 про поновлення на роботі,-
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт», третя особа - директор КСП «Харківгорліфт» ОСОБА_2 про поновлення на роботі.
В обґрунтування позову зазначає, що з 05 березня 2007 року по 04 травня 2017 року працював в КСП «Харківгорліфт» на різних посадах. Наказом директора КСП «Харківгорліфт» від 04 травня 2017 року №132 його звільнено з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин, оскільки він був відсутній на робочому місці 27 квітня 2017 року, 28 квітня 2017 року та 04 травня 2017 року з 13.00 год. до 17.00 год.
В наказі зазначено, що він систематично, безпричинно не виходив на роботу, допускав прогули, за що 19 квітня 2017 року йому було оголошено догану.
Починаючи з березня 2017 року він звертався до адміністрації КСП «Харківгорліфт» з доповідними записками про неправильне нарахування заробітної плати з січня 2017 року, у зв'язку з чим адміністрація вишукувала будь-який привід для його звільнення.
18 квітня 2017 року директором КСП «Харківгорліфт» було запропоновано надати пояснення з приводу того, що 06 квітня 2017 року, 07 квітня 2017 року та 10 квітня 2017 року він був відсутнім на робочому. Ним надано пояснювальну записку, що на протязі цих всіх днів він був присутнім на роботі. Вказує, що за характером своєї роботи він повинен знаходитись на ділянках, де працюють ліфти. В той же час адміністрацією КСП «Харківгорліфт» його не було ознайомлено з порядком відвідування ділянок де працюють ліфти, не проінструктовано з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки, не надано відповідного посадового посвідчення, не визначено його робоче місце, не забезпечено необхідними для праці засобами, не надано коштів для проходження періодичного медичного огляду, хоча він звертався до адміністрації з відповідними доповідними записками 01 березня 2017 року.
Лише 21 березня 2017 року адміністрацією КСП «Харківгорліфт» ознайомлено його з посадовою інструкцією та надано посвідчення про перевірку знань з охорони праці.
З наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 19 квітня 2017 року його було ознайомлено лише 05 травня 2017 року, про що ним зазначено на зворотній стороні наказу.
27 квітня 2017 року, 28 квітня 2017 року та 04 травня 2017 року він був присутній на роботі протягом кожного з цих днів. Адміністрацією КСП «Харківгорліфт» не було запропоновано надати будь-які пояснення, хоча у вказані дні він не перебував на дільницях, а знаходився в офісі адміністрації КСП «Харківгорліфт» з 08.00 год. до 17.00 год.
Наказ про звільнення спростовує доводи адміністрації про те, що йому було запропоновано надати пояснення про відсутність на роботі 04 травня 2017 року до 17.00 год., оскільки робочий день закінчився о 17.00 год., і наказ було підписано директором 04 травня 2017 року, тобто ще до закінчення робочого дня. 28 квітня 2017 року з ранку, коли він був присутній на роботі, з нього не витребували письмових пояснень за нібито його відсутність на роботі 27 квітня 2017 року, і відповідно 03 травня 2017 року не витребували письмових пояснень за його відсутність на роботі 28 квітня 2017 року.
Відповідачем було порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани та порядок звільнення з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України.
Дії відповідача є порушенням його законних прав на працю, які завдали йому моральних страждань. Моральну шкоду оцінює в 100000 грн.
Просить поновити на роботі на посаді інженера з технічного нагляду виробничо-технічного відділу КСП «Харківгорліфт», визнавши незаконними і скасувавши накази №118 від 19 квітня 2017 року про оголошення догани, і №132 від 04 травня 2017 року про звільнення його з посади інженера з технічного нагляду ВТВ КСП «Харківгорліфт» за п.4 ст. 40 КЗпП України; стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04 травня 2017 року по час ухвалення рішення суду та 100 000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача КСП «Харківгорліфт» в судове засідання не з'явився. В письмових запереченнях просить в задоволенні позову відмовити. Позивач систематично був відсутній на робочому місці без поважних причин, а саме 06 квітня 2017 року, 07 квітня 2017 року, 10 квітня 2017 року та 04 травня 2017 року. Отже, у відповідача було право звільнити позивача за прогул ще 07.04.2017 року, але було звільнено 04.05.2017 року. Вина підприємства не доведена, тому підстав для відшкодування моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає.
Третя особа - директор КСП «Харківгорліфт» ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 21 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Зазначає, що судом не встановлено від кого надійшли доповідні записки від 06 квітня, 07 квітня та 10 квітня 2017 року на ім'я в.о. директора КСП «Харківгорліфт» про його відсутність на робочому місці без поважних причин та не прийнято до уваги, що адміністрацією не було визначено його робоче місце.
27 квітня, 28 квітня та 04 травня 2017 року він знаходився в приймальні адміністрації КСП «Харківгорліфт» за адресою м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 30, але в доповідних про відсутність на роботі навіть не було вказано про місце їх складення.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову суд першої інтенції виходив з тих обставин, що дисциплінарні стягнення до ОСОБА_1 застосовано з дотриманням вимог законодавства, а тому підстав для поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди немає.
Погодитись з таким висновком суду не можна.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи з 05 березня 2007 року ОСОБА_1 працював в КСП «Харківгорліфт» на різних посадах.
01 січня 2017 року ОСОБА_1 переведено на посаду інженера по технічному нагляду.
19 квітня 2017 року директором КСП «Харківгорліфт» було видано наказ №118, яким ОСОБА_1 оголошено догану .
З тексту наказу про оголошення догани вбачається, що підставою для її оголошено є відсутність ОСОБА_1 на роботі 06 квітня, 07 квітня та 10 квітня 2017 року.
Дані обставини встановлені на підставі доповідних записок від провідного інженера технічного нагляду ОСОБА_3 ім'я директора КСП «Харківгорліфт», згідно яких 06 квітня, 07 квітня та 10 квітня 2017 року протягом робочого дня ОСОБА_1 був відсутнім на робочому місці.
На підставі цих доповідних створювались комісії щодо встановлення причин відсутності на робочому місці ОСОБА_1І, згідно яких складено акти службового розслідування, за яким комісія дійшла висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Пояснення щодо відсутності на роботі у ОСОБА_1 відібрані лише 18 квітня 2017 року. З тексту його пояснень вбачається, що він перебував за адресою вул. Ярослава Мудрого, 30.
27 квітня , 28 квітня та 04 травня 2017 року на ім'я директора КСП «Харківгорліфт» надійшли доповідні про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці. 04 травня 2017 року складено акт про відсутність позивача на робочому місці з 13.00 год.
Наказом директора КСП «Харківгорліфт» від 04 травня 2017 року № 132 ОСОБА_1 звільнено у зв'язку з прогулом без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.
З тексту наказу вбачається, що підставою для його винесення є систематичні прогули, а саме відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 27 квітня 2017 року, 28 квітня 2017 року та 04 травня 2017 року та оголошення догани за порушення трудової дисципліни.
05 травня 2017 року комісією складено акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень з приводу відсутності на роботі 27 квітня 2017 року, 28 квітня 2017 року та 04 травня 2017 року.
Відповідно до п.4 ст. 1 ст 40,147,148,149 КЗпП України Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» N 9 від 06 листопада 1992 року при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.
Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
Отже, законодавством передбачено певний порядок застосування дисциплінарних стягнень та звільнення працівника за прогул. Даний порядок КСП «Харківгорліфт» дотримано не було.
Як зазначає відповідач, ОСОБА_1 був відсутнім на робочому місці 06 квітня, 07 квітня та 10 квітня 2017 року.
Між тим, службове розслідування щодо цих обставин проведено лише 10 та 11 квітня 2017 року, пояснення відібрано 18 квітня та оголошено догану 19 квітня 2017 року. Підставою для такого розслідування були доповідні записки ОСОБА_3 на ім'я директора щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці.
Тобто, факт відсутності ОСОБА_1на роботі підтверджують тільки записки його безпосереднього начальника ОСОБА_3, оскільки складені комісією акти тільки констатують відсутність ОСОБА_1 саме на підставі доповідних ОСОБА_3
При цьому в своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що на роботі був присутній.
Окрім доповідної записки ОСОБА_3 ці обставини нічим не підтверджені.
Також, доповідні записки складено щодо відсутності позивача 27 квітня, 28 квітня та 04 травня 2017 року на робочому місці.
Як зазначає позивач, весь час він знаходився в головному офісі підприємства за адресою м.Харків, вул. Ярослава Мудрого,30. Оскільки його робоче місце відповідачем визначено не було, то у зв'язку з відсутністю чітко визначеного робочого місця він весь час знаходився або в коридорі або у кабінетах колег.
В суді апеляційної інстанції представник КСП «Харківгорліфт» не заперечував щодо відсутності визначеного робочого місця ОСОБА_1І.( тобто, конкретна кімната, стіл), вказуючи, що стола у ОСОБА_1 немає.
Інших доказів, окрім службових записок та акту від 04 травня 2017 року щодо відсутності позивача на підприємстві у головному офісі КСП «Харківгорліфт» не надано.
Обставини, на які посилається позивач щодо його перебування на підприємстві - відповідачем не спростовано.
Наказ про звільнення видано 04 травня 2017 року. Пояснення ОСОБА_1 запропоновано надати лише 05 травня 2017 року, тобто вже після його звільнення, що не відповідає вимогам закону(а.с. 62).
Беззаперечних доказів порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни підприємством не надано.
Оскільки факт відсутності ОСОБА_1 на роботі належним чином встановлено не було, то вважати накази про оголошення догани та звільнення з посади такими, що видані з дотриманням вимог трудового законодавства -не можна. Підстав для звільнення за п.4 ч. 1 ст 40 КЗпП України немає.
Відповідно до ст. 235 КзПП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, ОСОБА_1 має бути поновлено на роботі на посаді інженера з технічного нагляду виробничо-технічного відділу Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» з 04 травня 2017 року.
За ч. 2 ст 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
За п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З довідки про доходи ОСОБА_1І, вбачається, що за 2 останні місяця перед звільненням - березень та квітень 2017 року йому нараховано заробітну плату 5620 грн. 65 коп. та 3787 грн. 23 коп. відповідно. Кількість робочих днів у ці місяці становить 41 день. Отже,середньоденна заробітна плата становить (5620,65+3787,23)/41 =229 грн. 46 коп.
ОСОБА_1 звільнено 04 травня 2017 року. Кількість робочих днів за час вимушеного прогулу з травня по грудень 2017 року становить 154 дні. Отже, заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 35336 грн. 92 коп., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_1 оцінює моральну шкоду, спричинену йому незаконним звільненням у розмірі 100000 грн. Між тим, позивачем не наведено в чому конкретно полягає моральна шкода, спричинена йому підприємством. Доказів в обґрунтування саме такої суми на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 не надано.
За таких обставин позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць згідно вимог ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити.
Рішення Київського районного суду міста Харкова від 21 вересня 2017 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконними та скасувати наказ №118 від 19 квітня 2017 року про оголошення догани ОСОБА_1.
Визнати незаконними та скасувати наказ №132 від 04 травня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера з технічного нагляду ВТВ Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді інженера з технічного нагляду виробничо-технічного відділу Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» з 04 травня 2017 року.
Стягнути з Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 35336 грн. 92 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення з КСП «Харківгорліфт» на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць у сумі 4703 грн. 94 коп. допустити до негайного виконання.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Стягнути з Комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» на користь держави судовий збір у сумі 1408 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді: