"23" травня 2007 р.
Справа № 6/195/07
м. Миколаїв
за позовом
ДП ДАК “Хліб України» “Миколаївський портовий елеватор» м.Миколаїв
до відповідача
СДПІ по роботі ВПП у м.Миколаєві
про
Скасування повідомлення- рішення
Суддя Ткаченко О.В
Секретар Засядівко О.О.
Представники:
Від позивача
Бурим В.В.
Від відповідача
Бойко О.В., Мар'янко Н.І.
Суть спору: Перевіркою податкової служби(акт №186/3700954969 від 02.03.2007р., а.с. 55-56) було встановлено, що ДП ДАК "Хліб України" "Миколаївський портовий елеватор" в порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1, 6.2 ст. 6, п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, застосовано нульову ставку податку на додану вартість при поставці послуг по укладених договорах з нерезидентами "Silverstone Commerce LTD", "Orexim Limited", "Westoil LTD", "Euro Grain AG", Nibulon Trading B.V., GRANOS LIMITED у травні, грудні 2005 року, січні, лютому, травні 2006 року по перевалці зернових згідно актів здачі-прийняття робіт (послуг) без наявності належно оформлених вантажних митних декларацій, які засвідчують експорт зернових та супутніх такому експорту послуг, де "відправником/експортером" в гр. 12 має бути ДП ДАК "Хліб України" "Миколаївський портовий елеватор".
Місце поставки ДП ДАК "Хліб України" "Миколаївський портовий елеватор" послуг по перевалці зернових - митна територія України, де підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість.
Відповідно до вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, надані послуги у розмірі 3 595 558 грн. по укладених договорах з нерезидентами "Silverstone Commerce LTD", "Orexim Limited", "Westoil LTD", "Euro Grain AG" у травні, грудні 2005 року, січні, лютому, березні 2006 року оподатковуються за ставкою 20 відсотків і сума ПДВ по них складає 719 112 грн. (3595 558 х 20 %).
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення -рішення №00002337/0 від 16.03.2007р., яким податковою службою визначено зобов'язання по ПДВ на суми 801312грн. і 400656грн. штрафних санкцій.
Підприємство звернулося з позовом про скасування рішення в частині 779312грн., з яких:
719112грн. нараховано неправомірно у зв'язку помилковим застосуванням 20% ставки, замість ставки 0%, яка повинна застосовуватися до супутніх послуг;
60174грн. ПДВ за листопад 2006р. вже було нараховано податковою службою з тих же підстав, потім прийнято податкове повідомлення-рішення №000532370/0 від 22.02.2006р., яке скасовано в судовому порядку(Ухвала Одеського апеляційного суду від 05.05.2006р., справа 15/124/06);
вимоги в частині 26грн. були відізвані, про що прийнято ухвалу.
Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в рішенні і акті перевірки.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Пунктом 6.2. ст. 6 Закону встановлено, що при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.
У пункті 1.14 ст. 1 Закону визначене поняття "супутні послуги" - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Сторонами не заперечується, що вартість послуг по перевалці зернових включені до митної вартості.
Отже, послуги, надані позивачем є супутніми експорту, їх вартість включається у митну вартість товарів, вони нерозривно пов'язані і є частиною експорту.
Таким чином, відповідачем при визначенні зобов'язання неправомірно застосовано ставку 20%.
Крім того, рішення в частині визначення 60174грн. ПДВ за листопад 2006р. підлягає скасуванню, оскільки за одні і ті ж дії платник повторно притягнутий до відповідальності і неправомірних такого визначення встановлена судовим рішенням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі ВПП у м. Миколаєві №00002337/0 від 16.03.2007р. в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 779286грн. і 389643грн. штрафних санкцій.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя