Справа № 282/856/17
Провадження № 2/282/324/17
18 грудня 2017 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді: В.В. Вальчука
при секретарі судових засідань: ОСОБА_1
за участю позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Любарської селищної ради про визнання права власності на майно за набувальною давністю,-
Позивач вказує на те, що згідно відмітки у її паспорті вона зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29 жовтня 2002 року.
З 2002 року і по теперішній час, тобто 15 років вона проживає без реєстрації в АДРЕСА_1. Зазначає, що відкрито володіє даним житловим будинком, здійснює оплату комунальних послуг, здійснює поточні ремонти житлового будинку та прибудови.
На балансі селищної ради зазначений будинок не рахується.
Саме тому вона звернулась до суду з проханням ухвалити рішення про визнання за нею право власності на вищевказаний житловий будинок з прибудовою за набувальною давністю.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала та просила суд його задовольнити.
Представник Любарської селищної ради у судове засідання на розгляд справи не з'явився, в наявній в матеріалах справи довідці проти задоволення заявлених позовних вимог не заперечує та просить справу слухати у його відсутності.
Свідок ОСОБА_3, у судовому засіданні пояснила, що являється рідною сестрою позивачки і квартиру № 1 їй подарувала мама, а другу половину вона попросила для розширення і їй надали другу половину, але вона її не оформила. На даний час у всьому будинку проживає сестра із 2002 року. Вона просто віддала квартиру сестрі без оформлення документів.
Свідок ОСОБА_4, у судовому засіданні пояснила, що являється матір'ю позивачки. В свій час звернулась до компетентних органів щоб їй надали житло і їй його надали, але без реєстрації. Там було дві частини, друга була молочна кухня. Вона переїхала в інше житло, а там залишила дочку ОСОБА_3, із її чоловіком. Згодом в другу половину даного будинку вона заселилась із дочкою ОСОБА_2, і сином, там вони і жили якийсь час. Старша дочка купила собі хату неподалік і дочка ОСОБА_5 стала там жити з 2002 року і по даний час.
Вислухавши пояснення позивача та покази свідків, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається із паспорту громадянина України ВН 016844, ОСОБА_2 з 29 жовтня 2002 року прописана в АДРЕСА_2.
Згідно рішення 6 сесії 7 скликання Любарської селищної ради від 29.02.2016 року вул. Калініна перейменовано на вул. Костьольна.
Відповідно до довідок № 241 та № 242 Любарської селищної ради від 22.02.2017 року, ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.10.2002 року та здійснює обробіток присадибної ділянки. Житловий будинок на балансі в Любарській селищній раді не рахується.
Згідно довідки Любарської дільниці Чуднівського відділення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» від 24.02.2017 року, ОСОБА_2, жителька смт. Любар, вул. Калініна, 7 Житомирської області є споживачем природного газу.
Як вбачається із довідки Любарського району електричних мереж ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» № 228 від 02.03.2017 року, ОСОБА_2, жителька смт. Любар, вул. Калініна, 7 Житомирської області являється споживачем електричної енергії.
Згідно довідки Любарської ЦРЛ № 460 від 28.02.2017 року, приміщення дитячої консультації та дитячої кухні старої лікарні, що знаходяться за адресою: с. Новий Любар, вул. Костьольна, 7/2 Любарського району Житомирської області не обліковується на балансі Любарської ЦРЛ.
Відповідно до довідки інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_6, № 29 від 01.08.2017 рокуАДРЕСА_3 в житловому будинку № 7 по вул. Костьольній в смт. Любар Житомирської області знаходиться у користуванні ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 346 ЦК України, однією з підстав припинення права власності є смерть власника, а відповідно до ст. 331 ЦК України - право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 11, 13, 14 Постанови ПВС суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв'язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач з 2002 року проживає та відкрито користується квартирою № 2 у житловому будинку № 7 по вулиці Костьольній в смт. Любар Житомирської області, який на балансі в Любарській селищній раді та Любарській ЦРЛ не рахується, то суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для задоволення даної позовної заяви в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. 25, 30, 328, 344, 346, 376 ЦК України, п. 11, 13, 14 Постанови ПВС суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 року, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянкою України право власності на житловий АДРЕСА_4, приміщення 2-1 площею 16,6 м2, приміщення 2-2 площею 11,8 м2 з прибудовою по вулиці Костьольна в смт. Любар Житомирської області загальною площею 28,4 м2 в тому числі житлова площа 28,4 м2 - за набувальною давністю.
Повний текст судового рішення виготовлено 20 грудня 2017 року.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Вальчук В.В.