справа № 278/1720/17
12 грудня 2017 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Кушнір М.С., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, -
Направленим позовом, вимоги за яким було змінено заявою від 25 вересня 2017 року (а.с.38-41), ОСОБА_1 просив визнати дійсним укладений між ним та ОСОБА_2 26 серпня 2003 року договір купівлі-продажу автомобіля марки "ВАЗ", модель "21013", реєстраційний номер "692-46 ВВ", визнати за ним право власності на даний транспортний засіб, знявши його з-під арешту, накладеного постановою Радомишльського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено наступне. У серпні 2003 року сторони досягли домовленості про купівлю-продаж вищевказаного автомобіля, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить відповідачеві ОСОБА_2 При укладені угоди сторонами були погоджені всі належні її умови, зокрема, щодо ціни автомобіля, передачі його у власність тощо. На підтвердження даної угоди позивачем відповідачеві ОСОБА_2 під розписку були передані грошові кошти та прийнято у власність вказаний автомобіль. У листопаді 2016 року спірний автомобіль було затримано працівниками поліції на підставі постанови державного виконавця про накладення арешту на майно ОСОБА_2 Відтак, продовжує автор позову, договір купівлі-продажу автомобіля має бути визнано дійсним. Крім цього, автомобіль був придбаний позивачем задовго до виникнення боргу ОСОБА_2 перед банком.
У судовому засіданні позивач та його представник позов з вищевказаних підстав підтримали.
Представник відповідача ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" позов не визнав та вказав, що позивач хоча і набув право власності на спірний автомобіль, проте таке право власності у встановленому законом порядку не зареєстрував, а отже не є його власником. ОСОБА_2, в свою чергу, має заборгованість перед даним банком, а тому накладення арешту на автомобіль в рамках виконавчого провадження є законним.
Відповідач ОСОБА_2 направив до суду заяву, якою просив проводити слухання справи за його відсутності, позов визнав.
Заслухав пояснення учасників судового розгляду, дослідив подані ними докази, судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.
Згідно копії розписки (а.с.11) 26 серпня 2003 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 належний йому автомобіль марки "ВАЗ", модель "21013", реєстраційний номер "692-46 ВВ" (а.с.21-22), та отримав за нього грошові кошти. 3 вересня 2003 року ОСОБА_2 видав ОСОБА_1 доручення (а.с.12), яким уповноважив останнього знімати з обліку та ставити на облік вищевказаний автомобіль в органах Державтоінспекції, керувати та розпоряджатися (продати, подарувати або обміняти) ним. 10 лютого 2007 року на ім'я позивача видано тимчасовий реєстраційний талон на спірний автомобіль зі строком дії до 10 лютого 2027 року (а.с.21-22, 51-52).
22 травня 2013 року постановою державного виконавця відділу ДВС Володарсько-Волинського районного управління юстиції в рамках виконавчого провадження по стягненню, зокрема, з ОСОБА_2 на корить ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості в сумі 58 792,90 гривні згадуваний автомобіль оголошено в розшук (а.с.26-27). 3 листопада 2016 року зазначений автомобіль було затримано (а.с.23) та постановою державного виконавця Радомишльського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області описано і накладено арешт (а.с.24-25).
Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України.
До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Згідно з Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод.
Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.
У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб'єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб'єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.
Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану.
У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.
Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Сутність та правова природа загальноцивільного представництва регулюються положеннями глави 17 ЦК України.
За частиною третьою статті 244 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.
Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Разом з тим, позов про визнання права власності є спеціальним або допоміжним речово-правовим засобом захисту права власності.
Цивільне законодавство визначає особливості реалізації правомочності власника.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).
Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
Резюмуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Як встановлено в ході розгляду справи та не спростовувалось сторонами, договір купівлі-продажу спірного автомобіля не укладався, спірний автомобіль не знятий з облікув уповноваженому органі МВС та зареєстрований за ОСОБА_2 Аналіз згадуваних вище норм матеріального права свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала. Досліджена у ході розгляду справи копія розписки зазначених висновків суду не спростовує, адже за наявності визначеного законом спеціального порядку купівлі-продажу певного майна не може слугувати та/або підміняти собою відповідний правочин. Відтак, правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на автомобіль на підставі статті 392 ЦК України немає.
Тотожного висновку дійшов Верховний Суд України 16 грудня 2015 року за наслідками розгляду справи № 6-688цс15.
Приймаючи рішення в даному обсязі, суд також відмовляє позивачеві у задоволенні іншої та заявленої ним вимоги, як то звільнення спірного автомобіля з-під арешту, адже така вимога є похідною від первісних (про визнання договору купівлі-продажу дійним та визнання права власності), і у зв'язку з відмовою у їх задоволенні задоволеною також бути не може.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, подальшому розподілу судові витрати не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10-11, ст. 60, ст. 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Заходи забезпечення позову за ухвалою суду у даній справі від 26 вересня 2017 року - скасувати.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Є.О. Грубіян