Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/1714/15-к
Провадження № 1-кп/280/23/17
Іменем України
14 грудня 2017 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області обвинувальний акт, який надійшов до суду від прокурора Коростишівської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015060190000590 від 07.10.2015 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Попутна Красноярського краю, РФ, громадянина України, із середньо-технічною освітою, одруженого, інваліда другої групи, депутатом не являється, утриманців не має, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,
ОСОБА_4 06 жовтня 2015 року близько 22 год. 40 хв. в м. Коростишеві Житомирської області, маючи умисел на пошкодження чужого майна шляхом підпалу, підійшов до домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить його племіннику ОСОБА_5 .
У подальшому ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, через незамкнену хвіртку зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_5 ,достовірно знаючи,що на подвір'ї знаходиться легкозаймиста речовина, взяв її та повернувся назад на дорогу.
Переслідуючи свою злочинну мету,направлену на вчинення активних дій,щодо умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу, ОСОБА_4 підійшов до воріт гаражного приміщення, де переконавшись в тому, що його дії є непоміченими для сторонніх осіб, умисно, з метою підпалу облив дерев'яну передню частину воріт в правій частині легкозаймистою речовиною,яку він взяв на подвір'ї. У подальшому взяв сірники та умисно підпалив ворота, які були облиті легкозаймистою речовиною, а сам зник з місця пожежі.
Внаслідок пожежі гаражного приміщення було пошкоджено елементі будівлі, чим спричинено потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 805 гривень.
Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст.337 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.2 ст.194 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння у жовтні 2015 року мав поганий фізичний стан, у обвинуваченого почалась кровотеча легенів, сусід йому допоміг прийти до хати, його не впустили. Обвинувачений образився, на вулиці знаходився розчинник, який обвинувачений вилив на ворота гаражу зі сторони вулиці, підпалив сірниками. Пожежники приїхали пізніше,допомагав тушити пожежу сусід, зробив це з метою помсти.
Потерпілий ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, щодо призначення покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 , прокурор, не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 доведена, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.2 ст.194 КК України, як умисні дії, які виразились у умисному пошкодженні чужого майна,шляхом підпалу.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч.2 ст.194 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_4 не судимий, є інвалідом другої групи, одружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується посередньо.
Щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення є обставиною, яка пом'якшує покарання.
Обставин,які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, і вважає, що його виправлення і перевиховання, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин,має бути призначене покарання,необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів,а згідно ч.2 ст.50 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
На думку суду, застосування звільнення від покарання з випробуванням у даному випадку, є більш дієвим заходом впливу на обвинуваченого,таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_4 та запобігання останнім вчиненню нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не накладався.
Питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити в порядку ст.ст.100,124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1 (один)рік, в період якого, відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання,роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Житомирського НДЕКЦ МВС України витрати на проведення судової хімічної експертизи(довідка-висновок експерта від 23.09.2015 №10/132) у розмірі 537,60 гривень.
Речові докази:полімерну пляшку,ємністю 0,5 л з кришкою до вказаної пляшки,пожежне сміття, упаковані в спец пакет №1750086,які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області-знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1