Справа № 523/15671/17
Провадження №6/523/842/17
"16" листопада 2017 р. Суворовський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:
головуючого судді - Сувертак І. В.,
при секретарі - Мамренко Г. Г.
розглянув в відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1
подання Суворовського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення тимчасового обмеження боржника, ОСОБА_2 Абас, у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа - паспорта громадянина України для виїзду за кордон,-
Встановив:
На виконанні Суворовського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження 46219957 з виконання вик. лист № 1527/486/12 виданий 01.03.2012 про стягнення з ОСОБА_2 Абас на користь ОСОБА_3, аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку щомісяця, починаючи з 12.01.2012 р. і до повноліття дочки ОСОБА_6 ОСОБА_4, а саме до 31.08.2020 р. А потім щомісяця у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку і до повноліття сина ОСОБА_5 ОСОБА_4, а саме до 04.08.2022 р.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_2 Абас.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), виконавцем 28.01.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
Виконавцем на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 Абас на виклики не з'явився. Згідно повідомлень стягувана, за адресою реєстрації боржник не проживає, місце його мешкання не відомо.
Згідно довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області, на імя боржника видано посвідку - ОД 221-4/06 ВГІРФО в Одеській області від 09.12.2005.
Державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 Абас, у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа - паспорта громадянина України для виїзду за кордон, в порядку ст. 377-1 ЦПК України.
Ухвалою суду від 15 листопада 2017 року подання призначено до судового розгляду.
Суд невідкладно розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно до ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні Суворовського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області знаходиться виконавче провадження 46219957 з виконання вик. лист № 1527/486/12 виданий 01.03.2012 про стягнення з ОСОБА_2 Абас на користь ОСОБА_3, аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_5 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку щомісяця, починаючи з 12.01.2012 р. і до повноліття дочки ОСОБА_6 ОСОБА_4, а саме до 31.08.2020 р. А потім щомісяця у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку і до повноліття сина ОСОБА_5 ОСОБА_4, а саме до 04.08.2022 р.
Боржником, станом на теперішній час, постанова суду не виконується.
У поданні державного виконавця відсутні будь - які дані, які б свідчили про те, що в іншій спосіб, ніж обмеження конституційних прав людини і громадянина, виконати рішення суду неможливо, відсутні докази про те, що ОСОБА_2 Абас дійсно має намір і може виїхати за межі території України. Разом з тим, відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Згідно до вимог п.п. 2, 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 р. № 3857-ХІІ, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо, у т.ч., діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Вільне пересування громадянина і вибір ним місця проживання (перебування), як і право вільно залишати територію України гарантований ст. 33 Конституції України. Обмеження такого права встановлені законом, підстав для застосування такого державним виконавцем не наведено і в судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи вищевказані обставини і зважаючи на положення вказаних норм, суд приходить до переконання про відсутність достатніх підстав для задоволення даного подання.
Відмова у задоволенні подання не позбавляє права повторного звернення державного виконавця до суду.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 33 Конституції України, п.п. 2, 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994р. № 3857-ХІІ, ч.1 ст. 377-1 ЦПК України, -
У задоволенні подання Суворовського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення тимчасового обмеження боржника, ОСОБА_2 Абас, у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа - паспорта громадянина України для виїзду за кордон - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя