15.11.17
Справа № 522/12545/17
Номер провадження 2/522/8288/17
15 листопада 2017 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.
при секретарі Шеян І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Одеська нова Біржа про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Одеської нової біржі та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, від 05 грудня 1997 року №2006/97, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, зареєстрований Одеською новою біржею в « Журналі реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості», реєстраційний № 2006/97 від 05 грудня 1997 року.
Позивачка обґрунтовує позовні вимоги тим, що між нею та ОСОБА_3, ОСОБА_2 був укладений вищевказаний договір, посвідчений Одеською новою біржею товарів та послуг в «Журналі реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості». Договір не був нотаріально посвідчений. Також вказує, що умови договору сторонами були виконані повністю, тобто ОСОБА_1 передала, а відповідачі прийняли грошову суму у розмірі 12 000,00 грн. за продаж вищевказаної квартири.
Позивачка зазначає, що не має змоги розпорядитись вищевказаною квартирою, у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу № 2006/97 від 05 грудня 1997 року.
Через протиріччя правових норм, діючих на час укладення правочинів в 1997 році, і в відмові компетентними органами і нотаріусами визнавати на даний час правочини дійсними, законними і виконаними, ОСОБА_1 змушена звернутись з позовною заявою до суду про захист своїх прав.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та не заперечує проти їх задоволення.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представник Одеської нової біржі у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 05 грудня 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2006/97, а саме квартири АДРЕСА_2, яка складається в цілому з трьох кімнат житловою площею 56,5 кв. м., загальною площею 90,7 кв. м.
Вказаний договір був укладений на Одеській новій біржі» відповідно до вимог Закону України «Про товарну біржу» зареєстрований в «Журналі реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості» під №2006/97 від 05 грудня 1997 року. Договір не був нотаріально посвідчений, проте право власності за ОСОБА_1
Судом також встановлено, що умови договору сторонами були виконані повністю, тобто ОСОБА_1 передала, а відповідачі прийняли грошову суму у розмірі 12 000, 00 грн. за продаж вищевказаної квартири.
Позивачка не має змоги розпорядитись вищевказаною квартирою у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 05 грудня 1997 року №2006/97 .
Тому, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки щодо визнання вищевказаного договору купівлі-продажу дійсним, виходячи з наступного.
Оскільки спірний договір був підписаний сторонами 05 грудня 1997 року, тобто у період дії ЦК Української РСР 1963 року, то застосуванню підлягають саме норми вказаного Кодексу.
На час укладення вищевказаного договору купівлі-продажу в липні 1997 року позивачам не було відомо, що правочин у відповідності до ст. 47 Цивільного Кодексу Української РСР (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст. 15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. На теперішній час позивачі не мають можливості розпоряджатися своїм майном як належні співвласники, що порушує їх права.
Відповідно до ст. 4 ЦК Української РСР у редакції 1963 року - цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.
В відповідності до ст. 41 ЦК Української РСР у редакції 1963 року угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири, правочини були реальними і вчинені у формі, дозволенній чинним законодавством України в 1999 році.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України від 16 січня 2003 р. ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 128 ЦК Української РСР у редакції 1963 року право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно ст. 224 ЦК Української РСР у редакції 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Так, у судовому засіданні доведено, що умови договору сторони виконали належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін відхилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин цивільної справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», ч. 2 ст. 47, ст. 128, 224 ЦК Української РСР 1963 року, ст.ст. 638 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 73, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Одеська нова Біржа про визнання договору купівлі - продажу нерухомого майна дійсним, - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, від 05 грудня 1997 року №2006/97, укладений між ОСОБА_1 Крістіною Миколаївною та ОСОБА_3, ОСОБА_2, та посвідчений Одеською новою біржею в «Журналі реєстрації договорів купівлі-продажу нерухомості» від 05 грудня 1997 року за №2006/97.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Свячена Ю.Б.