15.12.2017
Справа №522/23192/17
Провадження №1-кп/522/1772/17
15 грудня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017161500003725 від 17.11.2017 р., стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, українки за національністю, з вищою освітою, одруженої, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 12.10.2015 р. Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 , -
14.11.2017 р. в період часу з 11 год. 44 хв. до 12 год. 00 хв., у ОСОБА_3 яка знаходилась у приміщенні магазину «Акварель» в ТРЦ «Среднефонтанський» розташованого по провулку Семафорний, 4, у м. Одесі, виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи біля стелажу з конструкторами «Lego», ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала з полиці стелажу конструктор «Lego» «Мотоцикл для трюків» вартістю 443,66 грн., та сховала його під свою куртку. Після чого, вийшла з магазину «Акварель», але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, так як на відстані 15 метрів від магазину була затримана потерпілою ОСОБА_7 .
Своїми умисними діями ОСОБА_3 , спричинила потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 443,66 грн.
Досудовим слідством дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 , кваліфіковано правильно.
У судовому засіданні учасниками кримінального провадження надано суду угоду про визнання винуватості, укладену 30.11.2017 р. між прокурором та підозрюваною ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Згідно даної угоди, прокурор та підозрювана ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, а також, що обвинувачена повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості передбачені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, визнала та зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди та наполягала на її затвердженні.
Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним. Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Крім того, з наданої заяви потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що остання відповідно до глави 35 КПК України не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням підозрюваної та прокурора, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши в обвинуваченої та прокурора, чи цілком вони розуміють наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченій її право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченою та прокурором змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та підозрюваною ОСОБА_3 , відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони визнали винуватість добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
Також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 згідно ч.2 ст.66 КК України, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 30.11.2017 р. про визнання винуватості укладену між прокурором та підозрюваною ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
Початок відбування іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 15.12.2017 р.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси в апеляційний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: