Справа № 520/4111/16-ц
Провадження № 6/520/581/17
про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон
18.12.2017 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Васильків Олени Василівни
секретар судового засідання - Месропянцева Ольга Володимирівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2, суд, -
12.12.2017 року Другий Київський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області звернувся до суду із поданням, в якому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, до виконання зобов'язань за рішенням Київського районного суду м. Одеси № 520/4111/16-ц. При цьому заявник посилається на те, що боржником не виконане рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У судовому засіданні представник Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області - ОСОБА_3 подання підтримав та просить задовольнити. Надав для огляду зведене виконавче провадження.
Як встановлено у судовому засіданні, на виконанні у Другому Київському ВДВС ОМУЮ знаходиться зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів № 520/4111/16-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» у розмірі 34 471,10 дол. США та 137 088,55 грн.
Судом встановлено, що державний виконавець здійснював вихід за адресою місця реєстрації боржника, а саме: АДРЕСА_1, про що свідчить складений державним виконавцем акт від 19.10.2017 року.
Окрім того, державним виконавцем було прийнято постанови про накладення штрафу на боржника від 10.11.2017 року.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»,громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконанні зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до узагальнень, наданих Верховним судом України (Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року), наголошується на тому, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, та на думку Верховного Суду України, особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Таким чином, законодавством не передбачене обов'язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов'язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав. Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Проаналізувавши обставини справи, судом встановлено, що державним виконавцем вчинено достатньо дій в межах виконавчого провадження, та боржнику достеменно відомо про відкрите виконавче провадження щодо нього, проте рішення суду станом на теперішній час боржником свідомо не виконано.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що забезпечення виконання рішення суду застосується як гарантія задоволення законних вимог стягувача, з метою упередження наміру щодо навмисного ухилення від виконання рішення суду саме шляхом виїзду за кордон, суд приходить до висновку, подання державного виконавця підлягає задоволенню, так як обґрунтоване та доведене.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», суд, -
Подання Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2, - задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, до виконання зобов'язань за рішенням Київського районного суду м. Одеси № 520/4111/16-ц.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде виготовлено 20.12.2017 року.
Суддя Васильків О. В.