Справа № 520/12745/17
Провадження № 2/520/9477/17
18.12.2017 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23.10.2017 року позивач звернувся з позовом до суду та просив розірвати шлюб між ним, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований у м. Одесі, Палацем урочистих подій 02.09.1993 року, актовий запис № 1210, свідоцтво про укладення шлюбу - ІІІ ЖД № НОМЕР_1.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що з 02.09.1993 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, в період якого народились діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач стверджує, що подружнє життя не склалось, причиною цього є різні погляди на життя, а також виникаючі між ними сварки та розбіжності по найважливішим життєвим питанням, втрачено почуття любові та поваги, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, позов підтримав в повному обсязі, наполягав на розірвані шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала, проти розірвання шлюбу не заперечувала, вказуючи, що надання строку для примирення є недоцільним.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 02.09.1993 року Палацем урочистих подій було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище Попова) ОСОБА_6, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1210, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії ІІІ -ЖД № 402850.
В період вказаного шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії І-ЖД № 349086, а також ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім"ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка - ОСОБА_1, та жінки - ОСОБА_2 , й збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.
Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 206, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації АДРЕСА_2, що був зареєстрований у м. Одесі, Палацем урочистих подій 02.09.1993 року, актовий запис № 1210.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Куриленко О. М.