Березівський районний суд Одеської області
15.12.2017
Справа № 494/1201/17
Провадження № 2/494/656/17
15 грудня 2017 р. м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Лебединського С.Й.,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
у присутності представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «Про визнання права власності на нерухоме майно», -
Позивач, звернувшись до суду 01 грудня 2017 р. із цим позовом, просив визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на:
приміщення їдальні площею 71,0 кв. м., що розташоване по вул. Садова 2 Ж;
ларька площею 23,5 кв. м., розташованого по вул. Садова 2 И;
вагової площею 34,0 кв. м. що розташована по вул. Садова, 2 Л, на території с. Основа, Березівського району Одеської області.
На обґрунтування поданого позову позивач посилалась на те, що між нею та відповідачем 02 грудня 2003 р. було укладено письмову угоду з приводу купівлі продажу нерухомого майна у с. Основа Березівського району Одеської області. Однак, відповідач отримавши гроші перед підписанням вказаної угоди і пообіцявши нотаріально посвідчити її у подальшому від приїзду до нотаріуса відмовляється.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги на підставах викладених у позові.
Відповідач проти задоволення позову на підставах викладених у позові не заперечував, просив розглядати справу за його відсутності, про що ним була подана відповідна заява.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, на підставі наданих доказів і доведення перед судом їхньої переконливості суд дійшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 02 грудня 2003 р. позивач домовився із відповідачем про продаж йому наступного нерухомого майна на території Березівського району Одеської області.:
-їдальні площею 71,0 кв. м., що розташоване у с. Основа, по вул. Садова 2 Ж, яка
належала відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 06 березня 2003 р. виданого Ряснопільською сільською радою Березівського району Одеської області на підставі рішення виконкому від 05 лютого 2003 р. за №21;
-ларька площею 23,5 кв. м., розташованого у с. Основа, по вул. Садова 2 И, який
належав відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 06 березня 2003 р. виданого Ряснопільською сільською радою Березівського району Одеської області на підставі рішення виконкому від 05 лютого 2003 р. за №21;
-вагової площею 34,0 кв. м. що розташована у с.Основа, по вул. Садова, 2 Л, яка
належала відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 06 березня 2003 р. виданого Ряснопільською сільською радою Березівського району Одеської області на підставі рішення виконкому від 05 лютого 2003 р. за №21.
На виконання домовленості досягнутої між сторонами щодо продажу вказаного нерухомого майна позивач передав відповідачу перед підписанням договору 02 грудня 2003 р. гроші готівкою в сумі 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) гривень, про що зазначено у п.2 договору.
На виконання домовленості між сторонами відповідач згідно акту приймання - передачі передав, а позивач прийняла у володіння та користування вказане нерухоме майно.
Як свідчить з довідки з виконкому Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області №241 від 14 грудня 2017 р. позивач ОСОБА_3 з 2003 р. по теперішній час володіє нерухомістю на території Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області , що розташована у с. Основа, по вул. Садова 2 Ж, 2 И, 2 Л: приміщення їдальні , площею 71 кв. м., ларьок площею3,5 кв. м., вагова площею 34 кв. м.. Вказані об'єкти обслуговуються ОСОБА_3 за цільовим призначенням, у приміщеннях проводяться поточні ремонти, сплачуються комунальні платежі (електроенергія, земельний податок).
Як свідчить з роз'яснення від державного нотаріуса про неможливість вчинення нотаріальної дії від 14 грудня 2017 р. у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не прибув до Березівської державної нотаріальної контори для посвідчення договору купівлі -продажу від 02 грудня 2003 р. та не надав документів посвідчуючи його особу встановити його волевиявлення на продаж нерухомого майна є неможливим. Рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на нерухоме майно.
На думку суду зміст досягнутої між сторонами угоди на укладення договору не суперечить цивільному законодавству України, та моральним засадам суспільства.
Суд вважає, що особи яки досягнули домовленості між собою на укладення договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Судом було встановлено, що волевиявлення сторін відповідало на час досягнення домовленості на укладення договору їх внутрішній волі.
Як свідчить з встановленого у судовому засіданні домовленість між сторонами на укладення договору була направлена на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ним, а саме позивач після досягнення домовленості про придбання нерухомого майна використовує його належним чином несе витрати пов'язані із його обслуговуванням.
Згідно ч.1 ст.41 ЦК України 1963 р. угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
За таких обставин дії позивача та відповідача можливо визнати угодою, оскільки були спрямовані на реальне встановлення, і припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.42 ЦК України 1963 р. угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Згідно п.2, 3 ч.1 ст.44 ЦК України 1963 р. у письмовій формі повинні укладатись угоди громадян між собою на суму понад 100 карбованців, інші угоди передбачені законодавством СРСР і Української РСР, а також інші угоди громадян між собою, відносно яких Закон вимагає додержання письмової форми.
Згідно ч.1 ст.227 ЦК України 1963 р. договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 цього Кодексу).
За таких обставин домовленість на укладення договору між сторонами повинна була бути оформленої у вигляді письмової угоди із обов'язковим нотаріальним посвідченням.
Згідно ст. 45 ЦК України 1963 р. недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. Договір купівлі продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).
Проте, як було встановлено у судовому засіданні відповідач від нотаріального посвідчення договору ухилявся.
Згідно ч.2 ст.47 ЦК України 1963 р. якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
З огляду на наведене суд вважає, що позивач виконав всі істотні вимоги за угодою досягнутою між сторонами, відбулось її повне виконання, а відсутність дотримання необхідної форми угоди пов'язано із діями другої сторони у зв'язку з чим суд вважає за можливо визнати угоду між ними дійсною, а позивача власником вказаного нерухомого майна.
В зв'язку з тим, що правовідносини між сторонами та досягнута домовленість відбулась до 01 січня 2004 р., то суд вважає за можливе застосувати положення ЦК України 1963 р..
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 «Про визнання права власності на нерухоме майно» - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 права власності на приміщення їдальні площею 71,0 кв. м., що розташоване у с. Основа, по вул. Садова 2Ж, ларька площею 23,5 кв. м., розташованого у с. Основа, по вул. Садова, 2И, вагової площею 34,0 кв. м. що розташована у с. Основа, по вул. Садова, 2Л, на території Березівського району Одеської області.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через Березівський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами які не були під час проголошення у той же строк з дня отримання рішення суду.
Суддя __________________________________________________