Справа № 486/1447/17
Провадження № 1-кп/486/155/2017
18 грудня 2017 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого -судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю: прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області матеріали кримінального провадження внесеного 13.11.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016150120000944, за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, що має вищу освіту, одруженого, який проходить військову службу в ЗСУ посаді командира десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
12.11.2016 року близько 16 год. 30 хв. водій ОСОБА_5 керуючи технічно не справним автомобілем «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_2 , технічна несправність якого полягала у невідповідності вимогам п.п. 31.4.5. г) та п.п. 31.1. ПДР України, а саме: у непрацездатності задніх гальмівних механізмів та встановленні на одну вісь транспортного засобу шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, які він міг виявити та усунути під час технічного обслуговування перед виїздом, рухався по сухій асфальтованій проїзній частині об'їзної дороги Р-06 навколо Ташлицького водосховища у напрямку м. Вознесенська. Під час руху водій грубо порушив вимоги п.п. 2.3.б) та 10.1 ПДР України, проявивши неуважність до дорожньої обстановки, що склалась та її змін, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху в безпосередній близькості від автомобіля «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався по цій же дорозі у напрямку м. Южноукраїнська та допустив зіткнення з ним. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_2 та «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_3 , зазнали механічних пошкоджень, а водій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до хірургічного відділення Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня».
Згідно висновку судово-медичної експертизи №185 від 17.05.2017 року ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому другого шийного хребця, перелому тіла грудини. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого, тупих предмета, предметів до госпіталізації в лікарню м. Южноукраїнська, куди поступив 12.11.2016 року о 18:05 годин. Згідно п. 2.1.3 наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 року, зазначені тілесні ушкодження відносяться до тяжких по ознаці небезпеки для життя та не виключається вірогідність їх утворення в умовах ДТП від удару, ударів об деталі салону автомобіля в момент ДТП. Виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень внаслідок падіння з положення стоячи та ударів об тверду поверхню.
У справі також були проведені судово-інженерні транспортні експертизи, Висновок №182 від 12.04.2017 року, Висновок №184 від 14.04.2017 року, Висновок № 183 від 18.04.2017 року, та автотехнічна експертиза Висновок № 17-801 від 01.11.2017 року, результати, яких повністю відповідають обставинам викладеним в обвинувальному акті.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. У вчиненому щиро розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, які доводять його вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та відмовляється від їх дослідження під час судового розгляду. Цивільний позов прокурора визнає у повному обсязі та просить про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році».
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що будь яких претензій до обвинуваченого він не має,оскільки обвинувачений відшкодував йому спричинені ушкодження шляхом оплати його лікування та реабілітації. Вважає можливими звільнити ОСОБА_5 від покарання застосувавши амністію.
У зв'язку з повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, за згодою учасників судового провадження, дослідження інших доказів визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про покарання ОСОБА_5 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 286 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем проходження служби, його безпосередню участь в антитерористичній операції, статус учасника бойових дій та повне відшкодування завданої шкоди потерпілому, відсутність судимостей.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, у вигляді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
В той же час, в судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про застосування відносно нього положень Закону України «Про амністію у 2016 році».
Заслухавши думку обвинуваченого, потерпілого та прокурора, суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Статтею 3 вказаного Закону регламентовано, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
07 вересня 2017 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Положення ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2016 році» визначають, що звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі підлягають особи, кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, а також особи, визнані винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров'я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених участині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).
Як вбачається з довідки № 49 від 09.02.2017 року, старший лейтенант ОСОБА_5 , безпосередньо бере участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Обмежень, щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ч. 4 ст. 86 КК України, ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання на підставі ст. 2 ЗУ «Про амністію у 2016 році».
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» та міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва, про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 551.37 грн. та 10 277.08 грн. підлягає задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України.
Витрати пов'язані з проведенням у справі судової інженерно-транспортної експертизи, в сумі 1 760.80 грн., 1 760.80 грн., 880.40 грн. та судово-автотехнічної експертизи - в сумі 1 238.00 грн., які підтверджені матеріалами справи, в силу ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню на користь держави, всього в сумі 5 640.00 грн..
Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжні заходи, щодо обвинуваченого по даній справі, не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 370-375 Кримінального процесуального кодексу України, ЗУ «Про амністію у 2016 році», суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Засудженого ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами, на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Комунального закладу «Южноукраїнська міська лікарня» витрати за лікування потерпілого в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 37 коп..
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва витрати за лікування потерпілого в сумі 10 277 (десять тисяч двісті сімдесят сім) гривень 08 коп..
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь держави, вартість проведених експертиз, у розмірі 5 640 (п'ять тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Речові докази: автомобіль «Volkswagen Golf» сірого кольору реєстраційний номер НОМЕР_2 , та автомобіль «Daewoo Lanos» сірого кольору реєстраційний номер НОМЕР_3 , які знаходяться на зберіганні на спец майданчику Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, повернути власникам.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому, потерпілому і прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії даного вироку.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1