"10" травня 2007 р. Справа № 17/252/07
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Хімороді В.Г.,
з участю представників сторін:
від позивача -Корнєв О.О., довіреність № ЮС/Д-06 від 10.01.2005 року,
від відповідача -Єремейчук Д.О., довіреність № б/н від 11.12.2006 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/252/07
за позовом відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» (надалі-ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»), м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28,
до товариства з обмеженою відповідальнстю «Акваторія-Юг» (надалі-ТОВ «Акваторія-Юг»), м. Миколаїв, вул. Робоча, 2А, кімн. 810,
про стягнення заборгованості за договорам № 30/7/1/685 від 30.07.2004 року,-
ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» пред'явлено позов до ТОВ «Акваторія-Юг» про стягнення заборгованості за договорам № 30/7/1/685 від 30.07.2004 року.
Дані позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним:
30.07.2004 року між ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» (надалі-позивач) та ТОВ «Акваторія-Юг» (надалі-відповідач) був укладений договір № 30/7/1/685 ДТС (надалі-договір), умовами якого визначається порядок надання послуг несамохідним флотом, роз'їзними катерами, буксирами, що належать позивачу, технічну допомогу та порядок розрахун ків за послуги.
Відповідно до п. 2.1 договору від відповідача надійшла заявка вих. № 171 від 08.12.2004р. на буксирування земкаравана «Дунай» з 52-53 км р. Дунай, що скла дається з наступних плавзасобів: земснаряд «Дунай», шаланди «Дельта-1» та «Дельта-2». Також на підставі п. 2.1 договору від відповідача надійшло підтвердження вих. № 183 від 16.12.2004 року.
На виконання заявки, позивач 18.12.2005 року т/х «Ярославль», що йому належить, виконав буксирування земкаравану, що підтверджуєть ся витягом із суднового журналу (копія у матеріалах справи).
Відповідно до п. 2.4 договору вартість зроблених послуг складає 9 149 грн. 22 коп. (розрахунок у матеріалах справи). Згідно до п. 2.5 договору оплата повинна бути здійснена протягом 5-ти банківських днів після виконання замовлення. Відповідач, порушуючи умови договору в установлені строки оплату не здійснив.
Намагаючись вирішити питання про сплату відповідачем заборгованості, позивач звернувся до нього з претензією вих. № 18/2005 від 08.08.2005 року.
Заявлену претензію відповідач своїм листом вих № 160 від 21.09.2005 року визнав повністю, однак заборгованість не сплатив.
Як свідчать наведені докази, відповідачем зобов'язання не виконані до цього часу, що є підставою, окрім сплати основного боргу нарахування відповідачу і штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума 3% річних становить 515 грн. 87 коп.
Також, відповідно до п. 2.5 договору, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування відповідачем оплати за надані послуги, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Таким чином, позивачем нараховано пеню у розмірі 1 689 грн. 22 коп. (розрахунки по договорам дода ються до позову).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд приходить до наступного:
30.07.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 30/7/1/685 ДТС, умовами якого визначався порядок надання послуг несамохідним флотом, роз'їзними катерами, буксирами, що належать позивачу, технічну допомогу та порядок розрахун ків за послуги.
Відповідно до п. 2.1 договору від відповідача надійшла заявка вих. № 171 від 08.12.2004р. на буксирування земкаравана «Дунай» з 52-53 км р. Дунай, що скла дається з наступних плавзасобів: земснаряд «Дунай», шаланди «Дельта-1» та «Дельта-2». Також на підставі п. 2.1 договору від відповідача надійшло підтвердження вих. № 183 від 16.12.2004 року.
На виконання заявки, позивач 18.12.2005 року т/х «Ярославль», що йому належить, виконав буксирування земкаравану, що підтверджуєть ся витягом із суднового журналу.
Вартість наданих позивачем послуг складає 9 149 грн. 22 коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано суму 3% річних у розмірі 515 грн. 87 коп.
Також, відповідно до п. 2.5 договору, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України відповідачу нараховано пеню у розмірі 1 689 грн. 22 коп.
Педставник відповідача відзив по суті позовних вимог не надав, але у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передба чених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсь ко-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, пе редати майно, сплатити грощі, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зо бов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зо бов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного ко дексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання при пиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд прийшов до висновку щодо обгрунтованості та доведеності позовних вимог в частині стягнення заборгованості по оплаті за надані послуги та стягненню 3 % річних, що стосується стягнення з відповідача пені, то суд вважає, що дані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог щодо стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальнстю «Акваторія-Юг» (надалі-ТОВ «Акваторія-Юг»), м. Миколаїв, вул. Робоча, 2А, кімн. 810 (код 32391419) заборгованість за договором: суму основної заборгованості у розмірі 9 149 грн. 22 коп., 3% річних у сумі 515 грн. 87 коп., державне мито у сумі 96 грн. 65 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство», м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28 (код 01125821).
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя