ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
13 грудня 2017 року Справа № 813/2698/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представників: позивача ОСОБА_2, відповідача Здинянчина Р.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувсядо Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП у Львівській області, відповідач), в якому, з врахуванням ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 31.05.2017 року №1858 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП» в частині накладення дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову невідповідність позивача та зменшення йому щомісячної премії в розмірі 20% терміном на один місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не допустив жодного дисциплінарного порушення, а тому необґрунтованим є застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність. Відповідачем не враховано ні відсутності в діях позивача проступку, ні обставин розслідуваних подій, ні відсутності заподіяної шкоди, ні ставлення позивача до виконання службових обов'язків та рівня його кваліфікації. До службового розслідування не залучено безпосереднього начальника позивача. Службове розслідування проведено з порушенням встановленого законодавством місячного строку.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні. Суть заперечень полягає у законності оскаржуваного наказу та правомірності накладення дисциплінарного стягнення. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та надуманими, а проведене службове розслідування та висновки за його результатами відповідними чинному законодавству. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
20.04.2017 до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня СВ Городоцького відділення поліції Яворівського ВП ГУНП у Львівській області внесено відомості до ЄРДР за №120171401800000344, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, по факту неправомірних дій працівників зазначеного відділення поліції.
Наказом начальника ГУНП у Львівській області від 21.04.2017 №1353 призначено службове розслідування за даним фактом /Т.І а.с.22/.
Згідно з висновком службового розслідування по факту внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України відносно працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП від 22.05.2017 затвердженим начальником ГУНП у Львівській області 22.05.2017, за порушення службової дисципліни, зокрема вимог п.п. 1.2.1, 4.1 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС від 22.10.2012 №940 та ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, на начальника Городоцького відділення поліції Яворівського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 запропоновано накласти дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність.
За наслідками службового розслідування, відповідно до наказу начальника ГУНП у Львівській області генерала поліції третього рангу Середи В.В. від 31.05.2017 №1858 за порушення службової дисципліни, зокрема вимог п.п. 1.2.1, 4.1 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС від 22.10.2012 №940 та ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, на начальника Городоцького відділення поліції Яворівського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1, накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність, та зменшено щомісячну премію в розмірі 20% терміном на один місяць.
Вважаючи висновки службового розслідування та наказ відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності необґрунтованими та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону №580-VIII).
За положеннями ст. 7 Закону №580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації (ч. 1). Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції (ч. 2). Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування (ч. 3).
Статтею 18 Закону №580-VIII передбачено основні обов'язки поліцейського, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п. 1); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п. 2); поважати і не порушувати прав і свобод людини (п. 3).
Серед іншого одним з основних повноважень поліції є здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події (п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII).
Наказом Міністра МВС №940 від 22.10.2012 затверджено Інструкцію з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події (далі - Інструкція №940).
Згідно з п. 1.2.1 Інструкції №940 одним з основних завдань органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події є негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян.
Пунктом 4.1 Інструкції №940 встановлено, що за організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події, достовірність, повноту і своєчасність подання інформації до вищих ОВС та інших центральних органів виконавчої влади відповідають начальники ОВС, керівники органів досудового розслідування або особи, які виконують їх обов'язки.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягненьвизначаєДисциплінарний статут органів внутрішніх справ (далі - Дисциплінарний статут), затверджений Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 №3460-IV.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст. 2 Дисциплінарного статуту).
Згідно зі ст. 3 Дисциплінарного статуту начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником.
Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими.
Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником.
Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.
Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту видами дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни є:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту, якою регламентовано порядок накладення дисциплінарних стягнень, передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведеннівизначаєтьсяІнструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція №230),затвердженоюНаказом МВС України від 12.03.2013 №230.
Згідно з п. 3.4 Інструкції №230 забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи РНС, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
За правилами, передбаченими Інструкцією №230, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (п. 5.1).
Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення (п. 5.2).
Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування) (п. 5.3).
Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (п. 5.4).
З матеріалів справи судом встановлено, що начальником ГУНП у Львівській області 21.04.2017 видано наказ №1353, на підставі якого проведено службове розслідування по факту внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України відносно працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП.
Службовим розслідуванням встановлено порушення службової дисципліни, зокрема, вимог п. 1.2.1 та п. 4.1 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, та ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» начальником Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 та запропоновано накласти на нього дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність, що й було реалізовано наказом начальника ГУНП у Львівській області від 31.05.2017 №1858.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що суть допущеного позивачемпорушення зводиться до віддання старшому інспектору - черговому СРПП №2 патрульної поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області майору поліції Пелиху В.В. вказівки скерування на медичний огляд громадянина ОСОБА_6, що у свою чергу унеможливило негайне отримання та реєстрацію від останнього заяви, перешкодило організації проведення невідкладних дій щодо виявлення та затримання винних осіб, зібрання доказів. Такі дії вчинені всупереч чинному законодавству, що передбачає прийняття заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника цілодобово і невідкладно.
Однак, в матеріалах службового розслідування є пояснення позивача про те, що йому невідомо черговість прийняття заяви та освідуванняОСОБА_6. Особиста вимога позивача як начальника - першочергово приймати заяву без будь-яких зволікань. До позивача не надходило жодної інформації чи скарги про будь-які затримки у реєстрації заяви (т.1, а.с.45-48).
У судовому засіданні позивач пояснив, що в черговій частині громадянин ОСОБА_6 сплутано висловлював свої думки, різко змінював настрій, проявляв агресію, провокував поліцейських на незаконні дії тапри цьому від нього різко пахло алкоголем,. В присутності позивача ОСОБА_6 не висловив бажання подати заяву чи скаргу про вчинене стосовно ньогоправопорушення. Свою вказівку стосовно скерування ОСОБА_6 на медичне освідування, позивач аргументував занепокоєнням станом здоров'я останнього.
Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_6 судом встановлено, що в черговій частині він говорив «на емоціях», «нецензурними словами не виражався», «хіба що проскакували». Добровільно погодився на медичне освідування. Після проходження освідування повернувся до відділення поліції, де написав заяву про вчинене стосовно нього кримінальне правопорушення та передав її слідчому. Жодного тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_6 не було (т.1, а.с.44).
Згідно з висновком медичного освідування від 19.04.2017 ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння (т.1, а.с.37-38).
У матеріалах службового розслідування відсутні докази того, що ОСОБА_6 повідомив позивачу про своє бажання подати заяву про неправомірні дії працівників поліції стосовно нього. Тому суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що, з урахуванням поведінки ОСОБА_6 та невисловлення ним бажання повідомити про злочин, вказівка про скерування його на медичне освідування не могла потягнути за собою зволікання з реагуванням на його повідомлення, тобто порушення п. 1.2.1 та п. 4.1 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події.
Ураховуючи те, що після повернення з медичного освідуванняОСОБА_6 написав у відділенні поліції заяву про злочин, яка була негайно зареєстрована та скерована в слідче відділення, судом не встановлено будь-яких шкідливих наслідків або порушень пов'язаних з неякісним реагуванням на цю заяву.
Суд звертає увагу на те, що службове розслідування призначене по факту внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України відносно працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, однак висновком службового розслідування не доведено фактів порушень з боку працівників зазначеного відділення поліції, які б тягли за собою притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 365 КК України. Натомість запропоновано притягнути до відповідальності керівника підрозділу та чергового за нібито порушення, які не були підставою призначення службового розслідування.
Під час службового розслідування до його проведення не залучено начальника Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, який є безпосереднім начальником ОСОБА_1 як особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, що суперечить вимогам ст. 14 Дисциплінарного статуту та п. 3.4 Інструкції №230.
Крім того, судом встановлено, що службове розслідування призначене наказом від 21.04.2017, а пояснення відібрані від позивача 22.05.2017 та того ж дня затверджено висновок службового розслідування, всупереч вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту та п.п. 5.1, 5.2, 5.3 вищезгаданої Інструкціїперевищує місячний строк.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття наказу від 31.05.2017 №1858 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та зменшення щомісячної премії в розмірі 20% терміном на один місяць.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку наказу ГУ МВС у Львівській області від 31.05.2017 №1858 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП» в частині попередження про неповну посадову відповідність та зменшення щомісячної премії в розмірі 20% терміном на один місяць начальника Городоцького відділення поліції Яворівського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1, суд дійшов переконання, що такий не відповідає критеріям, встановленим частиною третьою статті 2 КАС України, тому його слід визнати протиправними і скасувати, задовольнивши позовні вимоги повністю.
Відповідно до положень статті 94 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 грн, сплаченого за квитанцією № ПН52 від 01.08.2017.
Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 31.05.2017 №1858 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП» в частині накладення на начальника Городоцького відділення поліції Яворівського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну посадову відповідність та зменшення щомісячної премії в розмірі 20% терміном на один місяць.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 640 (шістсот сорок) грн 00 к. судових витрат.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Хома О.П.