ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
14 грудня 2017 року справа № 813/3995/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду), в якому просить суд:
-визнати бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 до списку вкладників фізичних осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму 173077,45 грн. в порядку, передбаченому ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протиправною;
-зобов'язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо відшкодування ОСОБА_1 як вкладнику, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 173077, 45 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на такі обставини. 13 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №016-13557-130215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США. 13 лютого 2015 року на рахунок позивача від ОСОБА_4 було переведено 7000,00 доларів США. При цьому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 «Про впровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Дельта Банк», відповідно до якого 03.03.2015 року впроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк». Як зазначає позивач, з 11.06.2015 року ПАТ «Дельта Банк» розпочало виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, але під час звернення до установи банку, яка здійснює виплати коштів, було повідомлено, що ОСОБА_1 у списках вкладників немає. Позивачка звернулася до банку із заявою про повернення грошових коштів із вказаного рахунку, однак згідно з листом від 24.11.2015 року їй було направлено повідомлення від 23.09.2015 року про нікчемність правочину. 02.12.2016 року ОСОБА_1 було виплачено лише 667,16 грн. вкладу. Відтак, позивачка стверджує, що відповідачем порушено приписи частини 1 ст. 26 цього ж Закону, згідно якої фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом та вважає бездіяльність відповідача щодо невключення позивача до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в порядку, передбаченому ч.1 ст.26 Закону протиправною.
В судове засідання позивачка не прибула, подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. В поданих суду письмових запереченнях зазначає, що не погоджується з вимогами позовної заяви, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам законодавства. Таку правову позицію відповідач обгрунтовує наступним. Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», призначеною наказом Уповноваженої особи Фонду №48 від 29.05.2015 року виявлено нікчемні правочини відповідно до ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме - договори банківського вкладу (депозиту), перелік яких наведено в Додатку №1 до цього наказу, що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами - клієнтами банку після 16.01.2015 року включно, за якими кошти були зараховані за такими договорами від інших фізичних осіб, та операції за якими призвели до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. У зв'язку з цим, 16 вересня 2015 року був винесений наказ тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями». Даним наказом вирішено: застосувати наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Як зазначив відповідач, серед вказаних договорів у Додатку № 1 міститься і Договір банківського вкладу (депозиту) № 016-13557-130215 від 13 лютого 2015 року, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк». Таким чином, вважає, що Уповноваженою особою Фонду було вчинено належні відповідні дії, на виконання своїх повноважень, які передбачені та відповідають вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
13 лютого 2015 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №016-13557-130215 (далі - Договір). Відповідно до Договору, сума вкладу складає 7000, 00 доларів США.
Згідно п.1.6 Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2.
У п.1.8 Договору зазначено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами цього Договору.
13 лютого 2015 року на вкладний рахунок НОМЕР_2 переказано кошти у сумі 7000,00 доларів з рахунку НОМЕР_3 від ОСОБА_4, що підтверджується копією платіжного доручення № 45872289 від 13.02.2015 року з відміткою ПАТ «Дельта Банк» від 13.02.2015 року.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Постановою Національного Банку України №664 від 02.10.2015 року, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Дельта Банк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.
Протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно з п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього протоколу.
Згідно з витягом з Реєстру договорів за порядковим № 2309 у Додатку № 1 включено також договір №016-13557-130215 від 13 лютого 2015 року на суму 7000,00 доларів.
16 вересня 2015 року тимчасовою адміністрацією ПАТ «Дельта Банк» видано наказ № 813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями»
ОСОБА_1 звернулася до банку із заявою про повернення грошових коштів із вказаного рахунку, однак згідно з листом від 24.11.2015 року вих.№05-3136381 їй було направлено повідомлення про нікчемність договору банківського вкладу №016-13557-130215 від 13 лютого 2015 року.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд виходив з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року за № 4452-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Частиною 1 ст. 26 цього ж Закону передбачено, що фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Зобов'язання з виплати відсотків за вкладами, нарахованих під час здійснення тимчасової адміністрації, задовольняються відповідно до черговості, встановленої пунктом 4 частини першої статті 52 цього Закону.
Згідно з ч. 5 ст. 27 згаданого Закону протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Відповідно з ч.1 ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.
Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої ч. 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (ч.6 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
У пункті 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 року за №14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фондом може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
З наведених правових норм вбачається, що законодавцем гарантовано вкладнику відшкодування коштів за його вкладом.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.2 згаданого Закону, вкладом вважаються кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Таким чином, у відповідності до п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», кошти позивача на поточному рахунку є вкладом.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV вищезгаданого Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 як вкладника за договором банківського вкладу не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 13 лютого 2015 року за №016-13557-130215 на підставі п.7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Так, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», з метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
У відповідності до положень п.7 ч.3 ст.38 цього ж Закону, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
При цьому, загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.
Відповідачем не було надано суду доказів того, що позивачем укладено договір №016-13557-130215 від 13.02.2015 року з метою порушення публічного порядку, що дії позивача спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини чи громадянина, знищення, пошкодження та/або незаконного заволодіння державними коштами, тобто не надано суду належних доказів нікчемності такого договору.
Посилання відповідача на те, що кошти перераховані на вкладний рахунок позивача з вкладного рахунку третьої особи, з метою отримання таких коштів останнім позачергово за рахунок коштів держави в межах суми, передбаченої ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», оцінюються судом критично, оскільки не підкріплені належними доказами існування такого наміру.
Представником відповідача Уповноваженої особи Фонди не наведено вимог чинного законодавства, які було порушено саме позивачем при укладанні договору. Суд враховує, що відповідно до положень статті 1062 Цивільного кодексу України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.
При цьому кошти, які позивачка хоче відшкодувати за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, перебувають на рахунку вкладника ОСОБА_1 Натомість, відповідачем не надано суду допустимих доказів, які б вказували на недобросовісність позивачки та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій особи, яка перерахувала позивачці кошти на її вкладний рахунок.
Відповідно до вимог ч. 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема пунктів 1 та 2, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України). Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню у повній мірі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення ОСОБА_1 до списку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму 173077, 45 грн. в порядку, передбаченому ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо відшкодування ОСОБА_1 як вкладнику, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 173077, 45 грн.
Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер:НОМЕР_1; місце проживання: 79000, АДРЕСА_1) 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 коп.судових витрат.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений та підписаний 19.12.2017 року.
Суддя Сакалош В.М.