12.2
Іменем України
18 грудня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1810/17
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -
01 грудня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (далі - Відповідач) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що з 03.08.2009 по теперішній час проходить службу в ОВС України. з 08.07.2013 по 25.06.2015 перебуває на посаді оперуповноваженого сектору державної служби боротьбі з економічною злочинністю Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області, відповідно до наказу ГУ МВС України у Луганській області №262 о/с від 08.07.2013. Згідно довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 04.03.2015 №ВДЗ/3029/А та від 24.06.2015 №ВДЗ/6127/А, Позивач в період з 12.06.2014 по 18.07.2014, з 19.07.2014 по 25.07.2014, з 30.08.2014 по 05.09.2014 та з 06.09.2014 по 24.06.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.
Від Відповідача Позивач отримав довідку №5574/11/43-2016 від 09.09.2016 про нарахування та виплату грошового забезпечення в період з 01.06.2014 по 31.12.2014. З наданої довідки Позивач встановив, що за період з червня по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.
Позивач вважає дії Відповідача щодо ненарахування та несплати винагороди за участь в антитерористичній операції за період з 12.06.2014 по 31.12.2014 неправомірними, а тому просив суд стягнути з Відповідача за зазначений період винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення у розрахунку на місяць, а саме: за червень 2014 року - 1906,08 грн.; за липень 2014 року - 1747,51 грн.; за серпень 2014 року - 0 грн.; за вересень 2014 року - 2779,75 грн.; за жовтень 2014 року - 2054,20 грн.; за листопад 2014 року - 3351,60 грн.; за грудень 2014 року - 3556,80 грн, а разом 15395,94 грн. та розглянути справу за його відсутності (а.с.7).
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про що надав заперечення (а.с.26-32).
В обґрунтування зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 13.12.2014 №98 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення в період з 19.07.2014 по 25.07.2014, з 30.08.2014 по 05.09.2014.
Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення в період з 12.06.2014 по 18.07.2014, з 06.09.2014.
Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 Позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015.
Виплата винагороди за участь в АТО у 2014 році була передбачена постановою КМУ від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету».
Відповідач також зазначив, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУ МВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з червня по грудень 2014 року.
Крім того, Старобільський РВ зазначає, що відповідно до постанови КМУ від 16.09.2015 №730 про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справі, юридична особа публічного права Новоайдарський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справі України у Луганській області - ліквідується. Відомості щодо початку ліквідації Старобільського РВ ГУМВСУ були внесені 09.11.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних-осіб підприємців. Згідно наказу МВС України від 30.10.2015 № 1325 «Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Луганській області» установлено двомісячний строк з дати публікації оголошення про ліквідацію територіального органу для заяви кредиторами претензій до нього, які подаються в письмовій формі з наданням документів, що їх підтверджують. Відповідно до відомостей, оприлюднених з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців № 335 (30) 2015 зазначено, що строк заявлення вимог до Новоайдарського РВ ГУМВСУ встановлений до 10.01.2016. Згідно з частиною третьою статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.
Також відповідач зазначив, що позивач звільнений з ОВС 06.11.2015, остаточний розрахунок здійснений 28.09.2015, до суду звернувся лише 01.12.2017. Тобто, як зазначає Відповідач, коли Позивачу було відомо про порушення своїх справ минуло майже два роки.
Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити та розглянути справу без участі представника.
В судове засідання сторони не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу за їх відсутності (а.с.3,31).
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п.2 ч.1 ст.19 КАС України).
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), з 08.07.2013 відповідно до наказу №262 о/с призначений на посаду оперуповноваженого сектору державної служби боротьбі з економічної злочинністю Старобільського районного відділу (а.с.10).
Згідно довідки від 24.06.2015 №ВДЗ/6127/А Позивач наказом першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158, в період з 12.06.2014 по 18.07.2014 та з 06.09.2014 по день видачі довідки безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.11).
Також, згідно довідки від 04.03.2015 №ВДЗ/3029/А Позивач наказом першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 13.12.2014 №98, в період з 19.07.2014 по 25.07.2014, з 30.08.2014 по 05.09.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.12).
Вказане кореспондується з інформацією, що зазначена у довідці №6/4-600лк від 07.12.2017, виданою ліквідаційною комісією ГУМВСУ. Згідно з вказаною довідкою ОСОБА_1 відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 був включений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 12.06.2014 по 18.07.2014, з 06.09.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 №321 з 07.11.2015 Позивач виключений зі складу сил та засобів, які залучаються та брали безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення (а.с.33).
Статтею 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон № 108) передбачено, що заробітна плата виплачується працівникові власником або уповноваженим органом, та виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи (статті 24 цього Закону).
Оскільки Позивач безпосередньо перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату в Старобільському районному відділі ГУМВС України у Луганській області, належним відповідачем у справі є Старобільський районний відділ ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" (далі - Постанова №158) військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.
Відповідно до пункту 2 Постанови №158 за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.
Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Статтею 43 Конституції України, зокрема, передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до пункту 2 наказу від 23.07.2014 №719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України" винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.
Згідно до вимог статті 2 Закону № 108 в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях встановлених пунктом 2 Постанови № 158 входить до структури заробітної плати.
З системного аналізу наведених вище правових положень Постанови № 158 та Наказу № 719, з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті пункту 2 Постанови № 158, суд дійшов висновку, що спірна винагорода обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Таким чином, зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.
Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.
Згідно інформації, зазначеній в довідці від 12.12.2017 № 15800, яка видана Старобільським районним відділом ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії, Позивачу нараховано:
- у червні 2014 року: 3070,15 грн., з яких 650,00 грн. - розмір грошового забезпечення, 110,00 грн. - оклад за спеціальним званням; 76,00 грн. - надбавка за вислугу років; 418,00 грн. - надбавка за виконання особливо-важливих завдань під час проходження служби; 1755,60 грн. - премія; 56,03 грн. - індексація; 4,52 грн. - доплата за службу в нічний час;
- у липні 2014 року: 3169,15 грн., з яких 650,00 грн. - розмір грошового забезпечення, 110,00 грн. - оклад за спеціальним званням; 76,00 грн. - надбавка за вислугу років; 418,00 грн. - надбавка за виконання особливо-важливих завдань під час проходження служби; 1755,60 грн. - премія; 159,55 грн. - індексація;
- у серпні 2014 року: 3112,56 грн., з яких 650,00 грн. - розмір грошового забезпечення, 110,00 грн. - оклад за спеціальним званням; 144,64 грн. - надбавка за вислугу років; 452,32 грн. - надбавка за виконання особливо-важливих завдань під час проходження служби; 1755,60 грн. - премія;
- у вересні 2014 року: 3335,59 грн., з яких 650,00 грн. - розмір грошового забезпечення, 110,00 грн. - оклад за спеціальним званням; 152,00 грн. - надбавка за вислугу років; 456,00 грн. - надбавка за виконання особливо-важливих завдань під час проходження служби; 1967,59 грн. - премія;
- у жовтні 2014 року: 3355,48 грн., з яких 650,00 грн. - розмір грошового забезпечення, 110,00 грн. - оклад за спеціальним званням; 152,00 грн. - надбавка за вислугу років; 456,00 грн. - надбавка за виконання особливо-важливих завдань під час проходження служби; 1983,60 грн. - премія; 3,88 грн. - доплата за службу в нічний час;
- у листопаді 2014 року: 3351,60 грн., з яких 650,00 грн. - розмір грошового забезпечення, 110,00 грн. - оклад за спеціальним званням; 152,00 грн. - надбавка за вислугу років; 456,00 грн. - надбавка за виконання особливо-важливих завдань під час проходження служби; 1983,60 грн. - премія;
- у грудні 2014 року: 5626,84 грн., з яких 650,00 грн. - розмір грошового забезпечення, 110,00 грн. - оклад за спеціальним званням; 152,00 грн. - надбавка за вислугу років; 456,00 грн. - надбавка за виконання особливо-важливих завдань під час проходження служби; 2188,80 грн. - премія; 65,77 грн. - індексація; 4,27 грн. - доплата за службу в нічний час; 2000,00 грн. - матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно інформації, зазначеній у довідці від 12.12.2017 №15817 Позивач в період з 01.04.2014 по 03.05.2014 перебував у черговій відпустці. На лікарняному у 2014 році знаходився з 10.10.2014 по 21.10.2014 (а.с.34).
Пунктом 3 наказу МВС України від 13.12.2007 № 49 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція), установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи, що відповідно до наказу першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 13.12.2014 №98 позивач з 19.07.2014 по 25.07.2014, з 30.08.2014 по 05.2014 та згідно наказу №158 від 07.06.2015 в період з 12.06.2014 по 18.07.2014, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, тому винагорода Позивачу за участь в Антитерористичної операції повинна була сплачуватись саме з 12.06.2014.
Згідно інформації, зазначеній у довідці від 12.12.2017 №15800 винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за 2014 рік не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.36).
Крім того, згідно інформації зазначеної у довідці від 12.12.2017 №15802, Позивачу виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 12.06.2014 по 31.12.2014 відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 13.12.2014 №98 у березні 2015 нарахована та виплачена винагорода за участь в антитерористичній операції за 14 календарних днів у сумі 1386,00 грн., а саме:
-за період з 19.07.2014 по 25.07.2014 за 7 календарних днів у сумі 680,00 грн.;
-за період з 30.08.2014 по 31.08.2014 за 2 календарних днів у сумі 194,00 грн.;
-за період з 01.09.2014 по 05.09.2014 за 5 календарних днів у сумі 512,00 грн. (а.с.37).
Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь Позивача за 2014 рік повинен становити:
-за червень 2014 року - 1908,94 грн. за 19 днів безпосередньої участі в АТО (з 12.06.2014 по 30.06.2014);
-за липень 2014 року - 1747,50 грн. за 18 днів безпосередньої участі в АТО (з 19.07.2014 по 25.07.2014);
-за серпень 2014 року - 0,00 грн.;
-за вересень 2014 року - 2779,65 грн. за 25 днів безпосередньої участі в АТО (з 06.09.2014 по 30.09.2014);
-за жовтень 2014 року - 2056,58 грн. за 19 днів безпосередньої участі в АТО (з 01.10.2014 по 09.10.2014, з 22.10.2014 по 31.10.2014);
-за листопад 2014 року - 3351,60 грн. за 30 днів безпосередньої участі в АТО (з 01.11.2014 по 30.11.2014);
-за грудень 2014 року - 3561,07 грн. за 31 день безпосередньої участі в АТО (з 01.12.2014 по 31.12.2014).
Всього розмір становить - 15405,34 грн.
У запереченнях Відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 про залучення позивача до участі в АТО виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач у справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Таким чином, Відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Щодо посилань представника відповідача на частину третю статті 112 ЦК України, суд зазначає, що у відповідності до частини третьої статті 81 ЦК України цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Щодо посилань представника відповідача на пропуск Позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України, суд ще раз наголошує на тому, що згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входять:
- Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
- Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
- Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Таким чином, винагорода за участь в АТО, яка має виплачуватися за весь період безпосередньої участі в АТО, та є винагородою, що має постійний характер, входить до структури заробітної плати, і відповідно, є її складовою.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Відповідно до п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків. Під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій ст. 233 КЗпП, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
З огляду на наведене, під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, винагороди за участь в АТО, яка є складовою грошового забезпечення) застосовані положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не частини п'ятої статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Розмір суми стягнення визначено судом.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється у зв'язку з їх відсутністю.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити.
Стягнути з Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Старобільського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (код ЄДРПОУ 08670935, місцезнаходження: 92700, Луганська область, Старобільський район, м.Старобільськ, вул.Фрунзе, буд.20) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 12 червня по 31 грудня 2014 року у загальному розмірі 15405 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ять) гривень 34 копійки з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Басова