ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" грудня 2017 р. справа № 809/1216/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Григорука О.Б.,
при секретарі Арабчук В.М.,
за участю представників: позивача - Вуїв Г.Р, Воришко М.В., відповідача - Біяна Б.Р., Ткачук Л.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості в сумі 11653524,52 грн., -
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості в сумі 11653524,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості розмірі 11653524,52 грн., яка виникла внаслідок несплати: узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість з серпня 2016 року по червень 2017 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2016; самостійно нарахованої штрафної санкцій з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2016 року, штрафних санкцій, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 12.06.2017 №0010671201 та від 26.10.2016 №0000481501; пені з податку на додану вартість, яка включає суму нарахованої пені за період з 22.09.2016 по 30.05.2017; сум штрафної санкції з податку на прибуток підприємств, визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 20.03.2017 №0004331204, з врахуванням часткової сплати.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, уточненні до адміністративного позову та письмовому поясненні позов просили задовольнити в повному обсязі (а.с.62-63, 103-104).
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, подали суду письмове заперечення (а.с.73-76). У задоволені позову просили відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків 20.03.1996 (а.с.9-11).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15, статті 180, статті 133 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Щодо доводів відповідача про те, що контролюючим органом порушено процедуру стягнення податкового боргу з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", як з підприємства комунальної форми власності.
Відповідно до пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Таким чином, відповідно до змісту наведеної норми контролюючий орган зобов'язаний вчиняти визначені нею дії, а саме звернення до органу місцевого самоврядування з відповідними поданнями, лише у випадку недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для покриття його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або відсутність у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Однак, у спірному випадку контролюючий орган лише звернувся до суду із позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів платника податків і на даній стадії позивач не здійснює реалізацію майна відповідача, яке перебуває в податковій заставі, на суму цього боргу.
Також, відповідачем не надано доказів відсутності власного майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що заперечення відповідача про необхідність звернення контролюючого органу до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває державне (комунальне) підприємство або його майно є передчасними.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1. пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Згідно пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" подано до позивача податкові декларації з податку на додану вартість: 19.09.2016 де відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2016 року в сумі 419731,00 грн., 19.10.2016 - за вересень 2016 року в сумі 359848,00 грн., 20.11.2016 - за жовтень 2016 в сумі 402525,00 грн., 19.12.2016 - за листопад 2016 - в сумі 860277,00 грн., 19.01.2017 - за грудень 2016 в сумі 967847,00 грн., 17.02.2017 - за січень 2017 в сумі 846890,00 грн., 17.03.2017 - за лютий 2017 в сумі 954341,00 грн., 20.04.2017 - за березень 2017 в сумі 977177,00 грн., 18.05.2017 - за квітень 2017 в сумі 209996,00 грн., 20.06.2017 - за травень 2017 в сумі 269279,00 грн., 18.07.2017 - за червень 2017 року в сумі 696463,00 грн. (а.с.25-35). 04.11.2016 Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" подано до позивача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2016, в якій визначено суму різниці в розмірі 1187,00 грн. (а.с.36).
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача, зазначене ним в податкових деклараціях з податку на додану вартість, є узгодженим з дня подання таких декларацій.
Згідно підпунктів 129.1.1., 129.1.2., 129.1.3. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Як встановлено, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області нараховано Державному міському підприємству "Івано-Франківськтеплокомуненерго" пеню у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 3525487,15 грн.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пункт 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що податковий борг відповідача по податку на додану вартість також сформувався за рахунок несплаченої самостійно нарахованої штрафної санкцій з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2016 року в розмірі 36,00 грн. (а.с.36).
Крім цього, судом встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибутку від 28.02.2017 за №948/09-15-12-04-15/03346058 (а.с.14-15), яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 20.03.2017 №0004331204, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 1174157,36 грн. (а.с.13). Вказане податкове повідомлення-рішення отримане Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 22.09.2017, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.13). З врахуванням часткової сплати податковий борг з податку на прибуток підприємств відповідача, визначений в податковому повідомленні-рішенні від 20.03.2017 №0004331204, становить 678769,57 грн. (а.с.16).
Також, на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 10.10.2016 за №4051/12-01/03346058 (а.с.20), яким встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 26.10.2016 №0000481501 в розмірі 475839,29 грн. (а.с.17) Вказане податкове повідомлення-рішення отримане Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 28.10.2016, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.17).
Крім зазначеного, також, на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 12.06.2017 за №4079/12-01/03346058 (а.с.24), яким встановлено порушення відповідачем термінів реєстрації податкових накладних, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 12.06.2017 №0010671201 в розмірі 7891,51 грн. (а.с.22) Вказане податкове повідомлення-рішення отримане Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" 15.06.2017, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.22).
Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов'язань визначених вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що визначені суми штрафів є узгодженими.
На виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" від 12.05.2004 за № 1/1064/14760/24-1-205 та друга податкова вимога форми "Ю2" від 14.06.2004 за № 2/1269/18768/10/24-1-205, які 14.05.2004 та 18.06.2004 відповідно отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.12). На час розгляду справи податкові вимоги є неоскарженими та невідкликаними.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість з серпня 2016 року по червень 2017 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2016; самостійно нарахованої штрафної санкцій з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2016 року, штрафних санкцій, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 12.06.2017 №0010671201 та від 26.10.2016 №0000481501; пені з податку на додану вартість, яка включає суму нарахованої пені за період з 22.09.2016 по 30.05.2017; сум штрафної санкції з податку на прибуток підприємств, визначеної в податковому повідомленні-рішенні від 20.03.2017 №0004331204, з врахуванням часткової сплати є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується; податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень 2016 року від 19.09.2016, вересень 2016 року від 19.10.2016, за жовтень 2016 року від 20.11.2016, за листопад 2016 року від 19.12.2016, за грудень 2016 року від 19.01.2017, за січень 2017 року від 17.02.2017, за лютий 2017 року від 17.03.2017, за березень 2017 року від 20.04.2017, за квітень 2017 року від 18.05.2017, за травень 2017 року від 20.06.2017, за червень 2017 року від 18.07.2017 (а.с.25-35), уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2016 від 04.11.2016 (а.с.36), податковими повідомленнями-рішеннями від 12.06.2017 №0010671201, від 26.10.2016 №0000481501 та від 20.03.2017 №0004331204 (а.с.17, 22, 13); першою податковою вимогою форми "Ю1" від 12.05.2004 за № 1/1064/14760/24-1-205, другою податковою вимогою форми "Ю2" від 14.06.2004 за № 2/1269/18768/10/24-1-205 (а.с.12), довідкою про борг від 09.08.2017 (а.с.8), розрахунками (а.с.18, 23), а також зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.16, 37-41, 105-179).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій та пені в сумі 11653524,52 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про стягнення з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" податкового боргу в сумі 11653524,52 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (код 03346058), в дохід бюджету податковий борг в сумі 11653524 (одинадцять мільйонів шістсот п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 52 коп. з розрахункових рахунків у фінансових установах, які обслуговують Державне міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", та за рахунок належних йому готівкових коштів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 18.12.2017.