13 грудня 2017 року Житомир Справа № 806/3022/17
Категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Алексюк Т.В.,
за участю: позивача, представника позивача, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про часткове залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, встановлення факту проходження військової служби, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди 50000,00 грн. та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
02 листопада 2017 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить:
- визнати протиправними та скасування накази Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме: накази від 12.01.2017 №32-АГ, від 08.02.2017 №137-АГ, від 07.04.2017 №417-АГ, від 22.06.2017 №808-АГ, від 30.06.2017 №850-АГ;
- визнати протиправними дії Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині звільнення з посади інспектора прикордонної служби "Овруч" І категорії (тип Б) ОСОБА_1 та скасувати наказ начальника Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України №206-ОС від 07.09.2017;
- встановити факт проходження ОСОБА_2 військової служби у період з 07.09.2017 по 07.10.2017 на посаді інспектора прикордонної служби "Овруч" І категорії (тип Б) Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України;
- стягнути з Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000грн.;
- стягнути з Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про часткове залишення позовної заяви без розгляду, так як позивачем пропущено строк звернення до суду в частині оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позивач та його представник в судовому засіданні проти даного клопотання заперечували, посилаючись на те, що про існування даних наказів дізнались лише 30.10.2017 після ознайомлення із особовою справою.
Заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як зазначалось, серед позовних вимог, предметом спору у даній справі є оскарження наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме: накази від 12.01.2017 №32-АГ, від 08.02.2017 №137-АГ, від 07.04.2017 №417-АГ, від 22.06.2017 №808-АГ, від 30.06.2017 №850-АГ .
З матеріалів справи вбачається, що з наказом від 12.01.2017 №32-АГ позивача ознайомлено 13.01.2017 (а.с.74-77), з наказом від 08.02.2017 №137-АГ ознайомлено 02.03.2017 (а.с.60 зворот), з наказом від 07.04.2017 №417-АГ ознайомлено 14.04.2017 (а.с.56 зворот), з наказом від 22.06.2017 №808-АГ ознайомлено 24.07.2017 (а.с.51 зворот), від 30.06.2017 №850-АГ ознайомлено 24.07.2017 (а.с.54 зворот).
Крім того, як вбачається із аркушу бесіди від 07.08.2017, під час проведення із позивачем бесіди щодо притягнення його протягом останніх 12 місяців два і більше рази до дисциплінарної відповідальності йому було доведено до відома вищевказані накази та попереджено про звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту. Із вказаним аркушем бесіди позивач ознайомився 07.08.2017, про що поставив свій підпис (а.с.14).
Таким чином суд приходить до висновку, що з моменту проведення з позивачем бесіди йому було відомо про наявність та зміст наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тобто з 07.08.2017 позивач дізнався про порушення свого права відповідачем.
Враховуючи, що з позовом позивач звернувся до суду лише 02.11.2017, суд приходить до висновку про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, обставин, які могли б свідчити про те, що цей строк пропущено з поважних причин позивачем не надано та судом не встановлено.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Частиною 3 статті 163 КАС України визначено, що якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Також, пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України передбачено, що суд ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Додаткового суд враховує, що Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду з підстав, передбачених законом (пропуск строку звернення до адміністративного суду) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини у п.35 рішення від 12.03.2009 (справа "Плахтєєв та Плахтєєва проти України") зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, № 18, сс. 17- 18, пп. 35- 36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51- 52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, № 316-B, сс. 80- 81, пп. 62- 67).
Відповідно до пунктів 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" правила регулювання строків подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, враховуючи те, що національним законодавством України встановлені певні обмеження, зокрема, щодо строку звернення до адміністративного суду і це не може вважатися незаконним обмеженням у праві на доступ до суду, а також те, що у цій справі судом достовірно встановлено обізнаність позивача про порушення його прав з 07.08.2017, проте з позовом до суду він звернувся після спливу встановленого строку, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.99,100,155,160,165 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Клопотання представника відповідача про часткове залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказів Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме: наказу від 12.01.2017 №32-АГ, наказу від 08.02.2017 №137-АГ, від 07.04.2017 №417-АГ, від 22.06.2017 №808-АГ, від 30.06.2017 №850-АГ.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Шуляк