29 листопада 2017 року Житомир справа № 806/2779/17
категорія 8.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Токаревої М.С.,
суддів: Капинос О.В.,
Попової О.Г.,
секретар судового засідання Мельниченко О.В.,
за участю: представників позивача та відповідача ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" звернулося до суду із позовом до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2017 ним було отримано квитанцію №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з відомостями щодо зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 30.08.2017 року. Вказує, що 12.07.2017 року надав повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по з поясненнями та документами, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній №1 від 30.06.2017 року до якої застосована процедура зупинення реєстрації. Згідно квитанції №2 Комісією ДФС було прийнято рішення №14696/39824840 від 21.07.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. На думку позивача, рішення №14696/39824840 від 21.07.2017 слід скасувати, оскільки ТОВ "Астем Трейд" були надані усі необхідні та достатні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Зазначає, що відповідачем в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у квитанції №1 не вказано конкретного критерію оцінки ступеня ризику, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної. Наголошує, що критерій "виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД" не відповідає жодному критерію, визначеному в п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" як платник податків перебуває на обліку у Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.
Позивачем з метою реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних було направлено податкову накладну №1 від 30 червня 2017 року.
За результатами опрацювання податкової накладної 12 липня 2017 року було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1, відповідно до змісту якої повідомлено, що документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрацію зупинено, виявлено помилки. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК з ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
На вимогу відповідача та відповідно до приписів пп.201.16.2 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було надіслано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинено.
Згідно наданих пояснень, між ТОВ "Астем Трейд" та ТОВ "Фільмотехнік" 19.08.2015 було укладено договір підряду №15-02. На виконання умов Договору у червні 2017 було виконано роботи, що підтверджується актами виконаних робіт. На дану господарську операцію була виписана податкова накладна №1 від 30.06.2017 на суму 19030,96 грн. У поясненнях позивачем було вказано, що ТОВ "Астем Трейд" займається виготовленням металоконструкцій код ДКПП 25.11 та відповідно будівельно-монтажними роботами код ДКПП 43.99. Для можливості надання даних послуг підприємство придбаває сировину, матеріали та послуги сторонніх організацій по роботі спецтехніки, відповідно коди по ДКПП та УКТ ЗЕД по придбаним матеріалам та послугам не завжди відповідають кодам реалізованої готової продукції та послуг.
Відповідно до квитанції №1 від 12.07.2017 вказані документи доставлено до Державної фіскальної служби України та збережено на центральному рівні.
За результатами опрацювання надісланих ТОВ "Астем Трейд" пояснень та документів, 24 липня 2017 року позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2, відповідно до змісту якої повідомлено, що за результатами обробки документ доставлено до ДФС України. Комісією ДФС України прийнято рішення №14696/39824840 від 21.07.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд, перевіряючи рішення Комісії ДФС України №14696/39824840 від 21.07.2017 року на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає наступне.
Згідно з підпунктами "а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п.13 Порядку №1246).
Згідно з положеннями п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунку коригувань критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Із вказаною нормою кореспондуються положення п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, відповідно до яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Законодавством чітко визначено умови зупинення реєстрації податкових накладних, це: відповідність критеріям (а не критерію) оцінки ступеня ризиків - тобто в даному випадку повинна мати місце сукупність ризикових умов; ступені ризиків мають бути достатніми для зупинення реєстрації, тобто далеко не кожний ризик є валідним за ступенем достатності.
Моніторинг податкових накладних/розрахунку коригування здійснюється відповідачем за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яку подано на реєстрацію у Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податковій накладні/розрахунку коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів із кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більш ніж 75% від загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної у податковій накладній, яку подано на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). У разі якщо за результати моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригувань відповідає вимогам п.п.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України, та сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/ розрахунку коригувань, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам пп.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно ж до вимог п.201.16 ст.201 ПК України.
Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної відбувається у разі одночасного дотримання чотирьох умов: невідповідність обсягів постачання та товарних залишків; наявність ризикових товарів у залишку; відсутність товару/послуги у "Таблиці даних платника податку"; сума ПДВ у податкових накладних, що відповідають критерію та складених з початку місяця, перевищує суму середньомісячної сплати податків та ЄСВ за останні 12 місяців.
Згідно з п.п.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних у порушення вимог п.п.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України контролюючим органом було наведено лише один критерій оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних, замість сукупності таких ризиків. Крім цього, зазначено критерій (невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 49.41), який відсутній у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Крім того, фіскальним органом, в порушення п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, не вказано у квитанції №1 конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.
Відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України).
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.
Як передбачено пп.201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України, для "розблокування" реєстрації податкових накладних платник податків може подати письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У тексті зазначеної законодавчої норми вжито сполучники "та/або", що вказує на існування альтернативи для платника податків: він може на власний розсуд подати або письмові пояснення, або копії документів за вичерпним переліком, або вчинити обидві дії одночасно.
Керуючись зазначеним приписом, позивач вирішив надати відповідачу обидві складові пакету документів (і пояснення, і копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій за незареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними).
Положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав дія прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" передбачається, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедуру зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 ПК України; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" пп.201.16.1 ст.201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Остання підстава відмови в реєстрації податкової накладної за своїм характером є складною, оскільки містить у своєму складі два можливих критерія: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.
При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету Міністрі України містить сполучники "та/або", що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави відмови.
Здійснивши системний аналіз наведених правових норм колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду справи та прийняття рішення у ній комісія ДФС повинна встановити конкретну обставину із двох наведених.
Встановлено, що 24 липня 2017 року позивачем було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних та і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №2, відповідно до змісту якої повідомлено, що за результатами обробки документ доставлено до ДФС України. Комісією ДФС України прийнято рішення №14696/39824840 від 21.07.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до змісту письмових заперечень підставою для прийняття комісією ДФС України оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних було не надання підприємством повного пакету документів відповідних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій.
Колегія суддів критично ставиться до доводів відповідача, викладених у письмових запереченнях та зазначає наступне.
Абзацом першим Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова №190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з абзацом другим Постанови №190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Колегія суддів зазначає, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".
Суд наголошує, що оскаржуване рішення не містить чіткого, конкретного визначення підстав для прийняття Комісією рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, а лише зазначає загальний формальний перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, передбачених чинним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача на вимогу суду не пояснив та не надав відповідних документів, які б підтверджували висновки відповідача (викладені в рішенні комісії) про необхідність відмовити в реєстрації податкової накладної, на підставі яких документів фіскальним органом були виявлені невідповідності у поданих позивачем документах, які саме документи складені із порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. В своїх поясненнях в судовому засіданні зазначив, що під час підготовки до судового розгляду справи він зробив свої висновки про невідповідність документів зробив на підставі наданих позивачем документів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано пояснення, а також усі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Водночас, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Як вбачається з вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду. Виходячи з обставин даної справи, на даній стадії, суд не вбачає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.
Відповідачем не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних викладену у рішенні Комісії ДФС України №14696/39824840 від 21 липня 2017 року, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" слід задовольнити.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" задовольнити.
Визнати протиправним рішення комісії Державної фіскальної служби України №14696/39824840 від 21 липня 2017 року та скасувати його.
Зобов"язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 30 червня 2017 року подану товариством з обмеженою відповідальністю "Астем Трейд" 11 липня 2017 року датою подання.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя М.С. Токарева
Суддя О.В. Капинос
Суддя О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 18 грудня 2017 р.