Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 грудня 2017 р. Справа №805/2672/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., за участю представника позивача - Кривицького В.Г. представника відповідача - Немченко К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпровського управління про скасування рішення від 17.05.2017 № 0003434607 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпровського управління про скасування рішення від 17.05.2017 № 0003434607 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийнятого Дніпропетровським управління Офісу великих платників податків ДФС.
В обґрунтування позовних вимог із доповненнями позивач посилається на те, що приймаючи рішення від 17.05.2017 №0003434607 відносно позивача, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.
Вказує на те, що, оскільки ПрАТ "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу" знаходиться на території, де здійснюється антитерористична операція, воно звільнене від сплати єдиного внеску на час проведення АТО в розумінні діючого законодавства.
Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача надав до суду заперечення на позовну заяву відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування наданих до суду заперечень відповідач посилається на те, що позивачем не сплачені у повному обсязі задекларовані суми єдиного внеску до граничного терміну сплати зобов'язань, тобто у підприємства рахувався податковий борг. Платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фінансових органах, зобов'язані виконувати всі встановлені законом України № 2464 функції. Законодавством про єдиний внесок не передбачено особливих умов щодо виконання зобов'язань платниками єдиного внеску, які перебувають або перебували на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилась АТО.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав надані до суду письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу" (далі - ПрАТ "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу") зареєстроване в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ № 05508186, місцезнаходження: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. (а.с. 64-68).
27.04.2017 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби здійснена камеральна перевірка ПрАТ "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу" з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі якої складений акт № 258/28-10-46-07-05508186 (а.с.9-11).
За результатами перевірки встановлене порушення ПрАТ "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу" норм чинного законодавства, а саме п. 8 ст. 9 розділу III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску.
17.05.2017 Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків ДФС прийняте рішення № 0003434607 про застосування до ПрАТ "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу" штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 5392635,37 грн., за період з 29.10.2017 по 07.03.2017 та пені у розмірі 1668621,81 грн., у загальному розмірі 7061257,18 грн. (а.с. 12).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, 01.06.2017 позивачем подано скаргу на рішення від 17.05.2017 № 0003434607 до Державної фіскальної служби України, проте контролюючий орган вищого рівня залишив скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
Також, Торгово - промисловою палатою України на звернення ПрАТ "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу" видані сертифікати (висновки) від 08.09.2014 № 2886/05-4 та № 2890/05-4 про настання обставин непереборної сили, якими засвідчено настання обставин непереборної сили при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікатів (висновків) Торгово-промислової палати України обставини непереборної сили тривали та дату закінчення їх терміну встановити неможливо. (а.с. 133-138).
Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 31 ст. 1 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закон №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закон №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Закон №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України " Закон №2464-VI на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п. 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Частиною 11 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою (пп. 2, 7 п. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI).
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України 1669 внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (який згідно з Законом України від 02.03.2015 р. № 219-VІІІ перейменований в пункт 9-4) такого змісту: " 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються".
Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015року № 911-8, але в повній мірі зберіглася в Законі № 2464.
Крім того, суд зазначає, що пункт 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжував свою дію в часі.
Отже, з наведеного вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період мають усі законні права для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI з 14 квітня 2014 року, за наявності поданої ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі заяви про звільнення від сплати платежів (не пізніше тридцяти календарних днів після закінчення АТО).
30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало місто Добропілля Донецької області.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", від 05 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053"), місто Добропілля Донецької області, також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
З огляду на викладене, встановлено, що положення, передбачені п. 9-4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 цього Закону, поширюються на позивача як платника єдиного внеску.
Як встановлено судом,17.10.2014 року ПрАТ "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу" (структурні підрозділи якої і досі перебувають на території, де органи української влади не здійснюють свої повноваження) зверталось до контролюючого органу з заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464.
Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Як зазначалось раніше, відповідний сертифікат позивачем отриманий і форс - мажорні обставини підтверджені.
Оскільки структурний підрозділ позивача зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Добропілля Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, нормою прямої дії Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнені від обов'язків своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та на час проведення відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються, сертифікат про підтвердження форс - мажорних обставин позивачем отриманий, заява про звільнення платника від нарахування, утримання сплати єдиного внеску та подання звітності до органу доходів і зборів за основним місцем обліку надана, суд вважає, що, приймаючи рішення, яке оскаржується, відповідач діяв не у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, з огляду на вищевикладене суд вважає, що позовна вимога про скасування рішення від 17.05.2017 № 0003434607 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується платіжними дорученнями № 2116919003 від 10.08.2017, позивач за подання адміністративного позову сплатив 105918,86 грн.
Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у розмірі 105918,86 грн.
Повний текст постанови виготовлений 06.11.2017.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпровського управління про скасування рішення від 17.05.2017 № 0003434607 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - задовольнити.
Скасувати рішення від 17.05.2017 № 0003434607 про застосування до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу" (ЄДРПОУ 05508186, юридична адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, 1) штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийнятого Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ № 39440996) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу" (код ЄДРПОУ № 05508186) суму судових витрат у розмірі 105918,86 грн.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 11.12.2017 в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Голошивець І.О.