Ухвала від 14.12.2017 по справі 804/8017/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

14 грудня 2017 р.Справа №804/8017/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Туренко К.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_3, про визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, у зведеному виконавчому провадженні № 54649503, та скасування висновків про вартість майна, затверджених фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 02.11.2017 р., та звіту про оцінку вартості майна №0111.1/17, затвердженого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року в адміністративній справі №804/8017/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_3, про визнання незаконними дій, скасування висновків про вартість майна від 02.11.2017 року та звіту про оцінку вартості майна №01111.1/17 від 02.11.2017 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо скасування висновків про вартість майна, затверджених фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 02.11.2017 р., та звіту про оцінку вартості майна №0111.1/17, затвердженого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Ухвалою суду від 04.12.2017 року в адміністративній справі в частині визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, у зведеному виконавчому провадженні № 54649503, відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

13.12.2017 року через відділ документообігу суду представник позивача подав клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення реалізації арештованого нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме нежитлового приміщення загальною площею 195,7 кв.м. з цегли, яке складається з: приміщення №1-тамбур площею 1,2 кв.м.; приміщення №2 приміщення 16,3 кв.м.; приміщення №3 приміщення 11,6 кв.м.; приміщення №4 коридор 3,5 кв.м.; приміщення №5 коридор 17,7 кв.м.; приміщення №6 кухня 18,4 кв.м.; приміщення №7 приміщення 6,4 кв.м.; приміщення №8 коридор 3,0 кв.м.; приміщення №9 приміщення 7,3 кв.м.; приміщення №10 приміщення 28,0 кв.м.; приміщення №11 приміщення 28,3 кв.м.; приміщення №12 приміщення 44,0 кв.м.; приміщення №13 тамбур 3,2. кв.м.; приміщення №14 с/вузол 2,2, кв.м; приміщення №15 коридор 4,6 кв.м.

В судовому засіданні 14.12.2017 року здійснено заміну відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області належним відповідачем - Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та видалено зі складу осіб, які беруть участь у розгляді справи, третю особу - ФОП ОСОБА_3.

Представник позивача не заперечував проти заміни відповідача належним відповідачем та проти видалення зі складу осіб, які беруть участь у розгляді справи, третьої особи - ФОП ОСОБА_3.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, причини неявки не повідомив, на пропозицію суду заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження у встановлений строк не направив.

Клопотання про забезпечення позову обґрунтовано тим, що 08.09.2017 року нерухоме майно, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, а саме нежитлове приміщення загальною площею 195,7 кв.м. з цегли, яке складається з: приміщення №1-тамбур площею 1,2 кв.м.; приміщення №2 приміщення 16,3 кв.м.; приміщення №3 приміщення 11,6 кв.м.; приміщення №4 коридор 3,5 кв.м.; приміщення №5 коридор 17,7 кв.м.; приміщення №6 кухня 18,4 кв.м.; приміщення №7 приміщення 6,4 кв.м.; приміщення №8 коридор 3,0 кв.м.; приміщення №9 приміщення 7,3 кв.м.; приміщення №10 приміщення 28,0 кв.м.; приміщення №11 приміщення 28,3 кв.м.; приміщення №12 приміщення 44,0 кв.м.; приміщення №13 тамбур 3,2. кв.м.; приміщення №14 с/вузол 2,2, кв.м; приміщення №15 коридор 4,6 кв.м., було описане та арештоване.

Відповідач визначив вартість вищезазначеної нежитлової будівлі з метою примусової її реалізації з відкритих торгів в розмірі 1 070 000 грн. без ПДВ. Разом з тим, зауважено, що в матеріалах справи міститься інший висновок суб'єкту оціночної діяльності ПП «Донецько-Східний Брокерський торговий дім», відповідно до якого ринкова вартість нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 195,7 м. кв. становить 4213240,18 (чотири мільйони двісті тринадцять тисяч двісті сорок гривень 18 копійок), без урахування ПДВ.

Як повідомив позивач, за даними з сайту ДП «СЕТАМ» - організатора електронних торгів - за посиланням https://setam.net.ua/neruhomist/filters/provadjenia=54649503, міститься інформація, опублікована 11.12.2017 року о 12:38, про те, що 10.01.2018 року під номер лоту 254200 будуть відбуватися електронні торги з продажу нерухомого майна, що розташоване за адресою АДРЕСА_1, а саме нежитлове приміщення загальною площею 195,7 кв.м. з цегли, яке складається з: приміщення №1-тамбур площею 1,2 кв.м.; приміщення №2 приміщення 16,3 кв.м.; приміщення №3 приміщення 11,6 кв.м.; приміщення №4 коридор 3,5 кв.м.; приміщення №5 коридор 17,7 кв.м.; приміщення №6 кухня 18,4 кв.м.; приміщення №7 приміщення 6,4 кв.м.; приміщення №8 коридор 3,0 кв.м.; приміщення №9 приміщення 7,3 кв.м.; приміщення №10 приміщення 28,0 кв.м.; приміщення №11 приміщення 28,3 кв.м.; приміщення №12 приміщення 44,0 кв.м.; приміщення №13 тамбур 3,2. кв.м.; приміщення №14 с/вузол 2,2, кв.м; приміщення №15 коридор 4,6 кв.м.

Представник позивача вважає, що у випадку виставлення на реалізацію майна за ціною, визначеною відповідачем, існує безпосередня та документально обґрунтована загроза реалізації такого майна за ціною, що відрізняється від ринкових цін, що завдасть незворотної матеріальної шкоди не тільки позивачеві, а й іншим учасникам зведеного виконавчого провадження, які, у випадку реалізації майна за більш високими ринковими цінами, матимуть змогу в майбутньому задовольнити свої вимоги в більшій їх частині.

Суд, оцінюючи доводи представника позивача щодо очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а також ускладнення захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, враховує таке.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист них прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Підставами забезпечення позову є:

- очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення прав та інтересів позивача;

- неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів;

- якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зокрема, необхідно буде звертатися до суду з відповідною вимогою;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення позову допускається за клопотанням позивача або з ініціативи суду.

КАС України передбачає два способи забезпечення позову:

- зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

- заборона вчинення певних дій.

Згідно з ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

У ч.ч.3, 5, 6 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Приписами ч.ч.1 - 3 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 вказаного Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.1, 4 розділу ІІ «Передача майна на реалізацію» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.

Таким чином, проведення оцінки майна в порядку, визначеному ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», є необхідною передумовою для передачі майна на реалізацію. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що результати оцінки відповідача з визначення ринкової вартості майна - 1 070 000 грн. без ПДВ відрізняються від оцінки, проведеної на замовлення позивача - 4 213 240,18 грн. без урахуванням ПДВ, - майже в 4 рази, що, на думку представника позивача, свідчить про недостовірність оцінки, проведеної відповідачем та порушує права боржника (ОСОБА_2) на одержання справедливої ціни за майно, яке буде реалізовуватися на торгах.

Суд бере до уваги, що з моменту проведення оцінки належного позивачеві нерухомого майна, незважаючи на будь-які порушення та/або недоліки, притаманні такій оцінці, відсутні будь-які перешкоди для безпосередньої реалізації арештованого майна.

Відповідно до п.п. 8, 9 розділу Х «Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

У ч.2 ст.388 ЦК України передбачено, що майно не може витребовуватись від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У постанові від 23.09.2014 у справі 3-112гс14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця, учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Отже, оскільки відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч.1 3, 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України). Стосовно порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому зазначеним Законом. Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Вказану правову позицію суд оцінює з врахуванням приписів ч.1 ст.244-2 КАС України, яка встановлює обов'язковість висновків Верховного Суду України як для судів всіх інстанцій, так і для суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно правовий акт, що містить норми права, щодо яких Верховним Судом України прийняте рішення.

При розгляді клопотання, суд також враховує положення ст.1 Протоколу від 20.03.1952 №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів у їх системному зв'язку з приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», а також правові позиції, викладені в остаточних рішеннях Європейського Суду з прав людини від 10.02.2010 (заява № 4909/04) «Справа Серявін та інші проти України», від 20.10.2011 (Заява № 29979/04) «Справа Рисовський проти України», від 16.05.2013 (заява № 49317/07) «Справа Максименко та Герасименко проти України», від 23.01.2014 (заява № 19336/04) «Справа «East/West Alliance Limited» проти України».

Додатково суд бере до уваги положення ст.1174 Цивільного кодексу України, яка вказує, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість оцінки майна у висновках про оцінку, долучених до матеріалів справи, суттєво відрізняється, майже в 4 рази, як наслідок, продовження процедури реалізації майна позивача у спосіб, встановлений Порядком, на думку суду, створює очевидну небезпеку заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам, а також унеможливлює захист таких прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на висновки Верховного Суду України, а також норми ст.388 Цивільного кодексу України в їх системному зв'язку з ч.3, 5, 6 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Положеннями п.2 розділу ХІ «Визнання електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, передбачено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

Вивчивши матеріали справи та подане клопотання, приймаючи до уваги те, що в разі не забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а саме, можлива реалізація у межах зведеного виконавчого провадження №54640503, майна, що належить позивачу, а саме, нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме нежитлового приміщення загальною площею 195,7 кв.м., за заниженою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, з урахуванням того, що правомірність дій по визначенню якої є предметом розгляду у цій справі, до ухвалення рішення в адміністративній справі може призвести до ускладнення виконання такого рішення в разі задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає, що для можливості здійснення належного захисту прав та законних інтересів позивача є необхідним заборонити до набрання законної сили рішенням по цій справі вчиняти дії з реалізації арештовано нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме нежитлового приміщення загальною площею 195,7 кв.м.

Саме такі заходи суд вважає необхідними та достатніми для забезпечення адміністративного позову ОСОБА_2 у цій справі та співрозмірними із заявленими позовними вимогами, ще, на думку суду, узгоджується як з ч.4 ст.117 КАС України, так і з п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".

На підставі викладеного та керуючись ст. 117, ст. 162, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

Заборонити Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчиняти дії щодо реалізації арештованого нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме нежитлового приміщення загальною площею 195,7 кв.м., що належить ОСОБА_2 до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Надіслати позивачу та відповідачу копію даної ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В. Кальник

Попередній документ
71071806
Наступний документ
71071808
Інформація про рішення:
№ рішення: 71071807
№ справи: 804/8017/17
Дата рішення: 14.12.2017
Дата публікації: 21.12.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (01.02.2018)
Дата надходження: 30.11.2017
Предмет позову: зобов`язання вчинити певні дії