01 грудня 2017 р. Справа № 804/4757/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі за участю: позивача представника позивача представника відповідача представника відповідача представника відповідача Пасічнику Т.В. Кіріченко В.В. Кущ Д.С. Нішта О.В. Костенко В.В., Ткаченко Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командувача Національної гвардії України Аллерова Юрія Володимировича, тимчасово виконуючого обов'язки командувача Національної гвардії України Кривенка Олександра Васильовича, начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України Набока Олександра Миколайовича, командира військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України Демчука Валерія Миколайовича, Головного управління Національної гвардії України, Центрального територіального управління Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі,-
24 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 , тимчасово виконуючого обов'язки командувача Національної гвардії України Кривенка Олександра Васильовича, начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України Набока Олександра Миколайовича, командира військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України Демчука Валерія Миколайовича, у якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 15.09.2017 просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 19 травня 2017 року № 212;
- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Національної гвардії України від 30 червня 2017 року № 409 в частині накладення на заступника 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України молодшого лейтенанта ОСОБА_1 (Г-011850) дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання;
- визнати протиправним та скасувати наказ командувача Національної гвардії (по особовому складу) від 24 липня 2017 року № 100 в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з позбавленням військового звання) заступника 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України молодшого лейтенанта ОСОБА_1 (Г-011850);
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25 липня 2017 року № 192 в частині позбавлення військового звання, припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України, виключення зі списків особового складу військової частини ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на військовій службі в Національній гвардії України на посаді заступника 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України та у званні «молодший лейтенант» з 25 липня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив військову службу за контрактом на посаді заступника командира 2-ї стрілецької роти по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно - територіального управління Національної гвардії України. Наказом тимчасово виконуючого обов'язки командувача Національної гвардії України ОСОБА_3 № 409 від 30.06.2017 року на нього накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання, підставою для винесення якого стали результати другого службового розслідування за фактом нетактовної поведінки по відношенню один до одного з боку капітана ОСОБА_1 , молодшого лейтенанта ОСОБА_1 та солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 . Вважає, що вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки службове розслідування було проведено з грубим порушенням норм діючого законодавства та його висновки не могли бути підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення. Крім того, на думку позивача, підлягають скасуванню і наказ начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України Набока О.М. від 19 травня 2017 року № 212 про проведення другого службового розслідування, оскільки чинним законодавством не передбачено право командира (начальника) скасовувати затверджений раніше висновок службового розслідування, та накази командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 від 24 липня 2017 року № 100 (по особовому складу) в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з позбавленням військового звання) і наказ командира військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України Демчука В.М. від 25 липня 2017 року №192 (по стройовій частині) в частині позбавлення військового звання, припинення (розірвання) контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України, виключення зі списків особового складу військової частини ОСОБА_1 , які винесені у зв'язку з реалізацією наказу т.в.о. командувача Національної гвардії України № 409 від 30.06.2017 року про накладення дисциплінарного стягнення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року в якості співвідповідачів у справі було залучено Головне управління Національної гвардії України, Центральне територіальне управління Національної гвардії України, військову частину НОМЕР_1 Центрального оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України.
Відповідачі - Головне управління Національної гвардії України та Центральне територіальне управління Національної гвардії України позов не визнали, подали до суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що наказ тимчасово виконуючого обов'язки командувача Національної гвардії України від 30.06.2017 року № 409 в частині накладення на заступника командира 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України молодшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання, наказ командувача Національної гвардії України (по особовому складу) від 24.07.2017 року №100 в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з позбавленням військового звання) заступника командира 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України молодшого лейтенанта ОСОБА_1 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.07.2017 року №192 в частині позбавлення військового звання, припинення (розірвання) контракту про проходження громадянами військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 є законними, оскільки вони видані відповідними посадовими особами в установленому порядку та в межах їх повноважень, за змістом не суперечать чинному законодавству, враховують характер, обставини вчиненого позивачем правопорушення, його наслідки, попередню поведінку позивача, тривалість його військової служби та рівень знань про порядок служби, а також, не пов'язані із порушенням конституційних прав, свобод чи інтересів людини і громадянина, у зв'язку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2017 року №192 є законним та прийнятий у межах повноважень, порядку, встановленому законом, в рамках реалізації наказу т.в.о. командувача Національної гвардії України від 30.06.2017 року № 409, у зв'язку із чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідачі - командувач Національної гвардії України ОСОБА_2 , тимчасово виконуючий обов'язки командувача Національної гвардії України Кривенко Олександр Васильович, начальник Центрального територіального управління Національної гвардії України Набок Олександр Миколайович та командир військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України Демчук Валерій Миколайович в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомляли. Представниками сторін були надані письмові заперечення в яких вони просили у задоволенні позову відмовити посилаючись на безпідставність заявлених вимог.
Позивач та його представник у судовому засідання позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.
Представники відповідачів у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки командувача Національної гвардії України ОСОБА_3 від 06.07.2016 року №100о/с «По особовому складу» призначено прапорщика ОСОБА_1 (Г-011850) командиром 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) військової частини НОМЕР_1 , присвоївши первинне військове звання офіцерського складу - молодший лейтенант та уклавши з ним контракт про проходження військової служби строком на 5 років.
11 липня 2016 року між ОСОБА_1 та командувачем Національної гвардії України генерал-лейтенантом ОСОБА_2 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб офіцерського складу строком на 5 років.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України підполковника ОСОБА_5 від 01.12.2016 року № 330, ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків заступника командира 2 стрілецької роти по роботі з особовим складом, призначеного на цю посаду наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 28 жовтня 2016 року №64 о/с.
Наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майором Набоком О.М. від 03 квітня 2017 року №151 призначено службове розслідування по з'ясуванню причин та обставин, що призвели до нетактовної поведінки один до одного з боку капітана ОСОБА_6 та солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 .
За результатами проведеного службового розслідування начальником Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майором ОСОБА_7 було видано наказ №172 від 18.04.2017 року, згідно з пунктом 7 якого, за грубе порушення вимог статей 11, 16, 58, 59, 115, 116 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, особисту недисциплінованість, низьку усвідомленість свого військового обов'язку, сприяння у скоєнні кримінального правопорушення, що ганьбить честь офіцера, вирішено клопотати перед командувачем Національної гвардії України про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання.
20 квітня 2017 за вих. № 523 начальником Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майором Набоком О.М. на ім'я командувача Національної гвардії України генерал - лейтенанта ОСОБА_2 було направлено копію висновків службового розслідування та клопотання про накладення дисциплінарного стягнення відносно капітана ОСОБА_6 та заступника командира 2 стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) старшого лейтенанта ОСОБА_1 , які були отримані останнім 24.04.2017 року.
03 травня 2017 року заступник командувача Національної гвардії України генерал-майор Сподарь Я.Б. повернув матеріали щодо накладення дисциплінарного стягнення на офіцерів військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України ОСОБА_6 та ОСОБА_1 без реалізації на доопрацювання, надіслані начальником Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майором Набоком О.М.
Наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майора Набока О.М. від 17 травня 2017 року № 208 було скасовано наказ Центрального територіального управління Національної гвардії України від 18.04.2017 року №172 та висновок службового розслідування по з'ясуванню причин та обставин, що призвели до нетактовної поведінки один до одного з боку капітана ОСОБА_6 та солдата військової служби ОСОБА_4 .
Згідно з наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майора Набока О.М. від 19.05.2017 року № 212 призначено службове розслідування по з'ясуванню причин та умов, що призвели до нетактовної поведінки один до одного з боку капітана ОСОБА_6 , молодшого лейтенанта ОСОБА_6 та солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 .
В ході службового розслідування було встановлено, що рішенням командира 1-ої стрілецької роти лейтенанта ОСОБА_8 та 3-ої стрілецької роти капітана ОСОБА_6 , відповідно до усного розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України підполковника ОСОБА_5 , 01.04.2017 року у вищезазначених підрозділах було організовано обслуговування зброї.
Поряд із цим, враховуючи те, що обслуговування зброї в той день розпорядком дня військової частини НОМЕР_1 не передбачено, розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 не підготовлено. Крім того, в своєму рішенні командир 3-ої стрілецької роти капітан ОСОБА_9 обслуговування зброї 01.04.2017 року не передбачив, що призвело до безпідставної організації 01.04.2017 року обслуговування зброї в 3-ій стрілецькій роті.
01 квітня 2017 року близько 11.00 години біля кімнати зберігання зброї, що розташована в приміщенні 1-ої та 3-ої стрілецьких рот, капітан ОСОБА_6 , всупереч вимогам статей 56, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, використовуючи своє службове становище, намагався зобов'язати чергового роти старшого солдата ОСОБА_10 прийняти зброю РКК-74, №КО-1718, при цьому нецензурно висловлюючись та морально принижуючи гідність останнього. Після чого він зайшов до кімнати зберігання зброї, де застосував нестатутні заходи впливу до старшого солдата ОСОБА_10 у вигляді декількох ударів долонею по обличчю.
Крім того, пізніше, в розташуванні 3-ої стрілецької роти, капітан ОСОБА_6 , будучи невдоволеним, разом з заступником командира 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом молодшим лейтенантом ОСОБА_6 , який вийшов з канцелярії 3-ї стрілецької роти, застосували нестатутні заходи впливу по відношенню до заступника командира 2-го взводу - командира 1-го відділення 1-ої стрілецької роти старшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_11 , який намагався стати на захист старшого солдата ОСОБА_10 , у вигляді ударів в область голови.
Побачивши цю ситуацію, на захист співслужбовця підбіг стрілець-радіотелефоніст 2-го відділення 3-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 та намагався припинити конфлікт словесно. Будучи обуреними з цього приводу, капітан ОСОБА_6 , разом з позивачем, застосували нестатутні заходи впливу щодо солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 у вигляді ударів руками в область обличчя та тулубу, а коли останній впав на підлогу, почали бити в різні частини тіла ногами. Маючи високий рівень фізичної підготовки, солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 зміг підвестись з підлоги та втік з розташування на вулицю.
Після отриманих ударів солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 направився до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , однак біля входу в казарму втратив свідомість. В медичному пункті ОСОБА_4 , отримавши первинну медичну допомогу, від подальшої медичної допомоги відмовився.
Того ж дня, близько 19:00 години, перебуваючи за межами розташування військової частини, ОСОБА_4 втратив свідомість та внаслідок погіршення стану здоров'я був доставлений до комунального закладу «Обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова», де йому було надано первинну медичну допомогу, а в подальшому було госпіталізовано до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» з діагнозом: «Забій м'яких тканин голови. Вегето-судинна дистонія».
Згідно з актом судово-медичного дослідження комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 04.04.2017 №1026, тілесні ушкодження солдата ОСОБА_4 у вигляді синців лівої вушної раковини, нижньої повіки лівого ока, синця надлопаточної області праворуч, синців та саднин кистей рук та шиї відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, в ході службового розслідування було встановлено, що Позивач неналежно виконує свої службові обов'язки за посадою.
Листом начальника 5-го управління Головного управління військової контррозвідки департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 07.04.2017 року №17/5/2-893 надійшла інформація щодо перебування 01.04.2017 року стрільця-радіотелефоніста 2-го відділення 3-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти ОСОБА_4 на службі під дією наркотичних речовин, який взято комісією до увагу, однак комісія прийшла до висновку, що факти, викладені в листі, до службового розслідування відношення не мають.
Як вбачається з висновків службового розслідування, комісія вважає, що основними причинами, що призвели до перевищення командиром 3-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_6 та заступником командира 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом молодшим лейтенантом ОСОБА_6 своїх службових повноважень по відношенню до старшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_11 , солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 та солдата ОСОБА_10 , є безвідповідальність, низька усвідомленість свого військового обов'язку, особиста недисциплінованість командира 3-ої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 та заступника командира 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом молодшого лейтенанта ОСОБА_6 , порушення ними вимог статей 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, а також статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.
02 червня 2017 року начальник Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майор ОСОБА_7 затвердив висновок службового розслідування та видав наказ № 225, згідно з пунктом 8 якого вирішив клопотати перед командувачем Національної гвардії України про накладення на Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання, а 05.06.2017 за вих. № 6/21-701 надіслав командувачеві Національної гвардії України генерал - лейтенанту ОСОБА_2 таке клопотання.
30 червня 2017 року тимчасово виконуючий обов'язки командувача Національної гвардії України генерал - лейтенант ОСОБА_3 віддав розпорядження за № 27/34/1-4153 начальникові Центрального територіального управління Національної гвардії України від імені командувача провести бесіду з ОСОБА_1 .
30 червня 2017 року начальником Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майором ОСОБА_7 було проведено бесіду з Позивачем, під час якої вину останнього у порушенні військової дисципліни було повністю доведено як свідчить пункт 5 аркушу бесіди. Позивачем аркуш бесіди підписано власноручно із запереченнями до службового розслідування.
Телеграмою від 30.06.2017 року № 6/22-1043 начальник Центрального територіального управління гвардії України генерал - майор Набок Олександр Миколайович доповів командувачу Національної гвардії України про результати проведеної з Позивачем бесіди.
30 червня 2017 року тимчасово виконуючим обов'язки командувача Національної гвардії України генерал - лейтенантом ОСОБА_3 видано наказ № 409, згідно з пунктом 2 якого за грубе порушення вимог статей 11, 16, 49, 50, 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, особисту недисциплінованість, низьку усвідомленість свого військового обов'язку, за порушення військової дисципліни, що дискредитує звання офіцера Національної гвардії України та ганьбить його честь і гідність, а також подає негативний приклад для інших військовослужбовців, на заступника командира 2-ї стрілецької роти по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України молодшого лейтенанта ОСОБА_1 (Г-011850) накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання.
На підставі вищевказаного наказу 24 липня 2017 року наказом командувача Національної гвардії України генерал - лейтенантом ОСОБА_2 №100 о/с «По особовому складу» прийнято рішення припинити (розірвати) контракт, звільнити з військової служби у запас за підпунктом «в» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) молодшого лейтенанта ОСОБА_1 (Г-011850), заступника командира 2-ї стрілецької роти (з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального управління Національної гвардії України.
25 липня 2017 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України підполковника ОСОБА_12 (по стройовій частині) №192 на підставі наказу командувача Національної гвардії України від 24.07.207 року №100 о/с, позивача позбавлено військового звання, припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Не погоджуючись із наказами начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 19 травня 2017 року № 212; наказом т.в.о командувача Національної гвардії України від 30 червня 2017 року № 409; наказом командувача Національної гвардії (по особовому складу) від 24 липня 2017 року № 100 о/с; наказом командира військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25 липня 2017 року № 192 позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд при винесенні рішення виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про Національну гвардію України» від 13.03.2014 року №876-VII (далі- Закон України №876-VII), Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон України №2232-XII), Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153 (далі - Положення №1153), Положенням про головний орган військового управління Національної гвардії України, затвердженого Указом Президента України від 28.03.2014 року № 346 (далі - Положення №346); Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24 жовтня 2014 № 1133, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2014 року за № 1414/26191 (далі - Інструкція №1133).
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частини1 та 4 ст. 2 Закону).
Статтею 1 Закону України «Про Національну гвардію України» передбачено, що Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
Особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Національну гвардію України»).
За вчинення протиправних дій та бездіяльність військовослужбовці Національної гвардії України несуть дисциплінарну, матеріальну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про Національну гвардію України»).
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг врегульовано Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Частиною другою статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що командувач Національної гвардії України користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту.
Так, відповідно до ст.ст. 83,84 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць (ст. 85 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України»).
У зв'язку з тим, що Позивач перебуває у військовому званні «молодший лейтенант», то останній відноситься до молодшого офіцерського складу (частина друга статті 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин (статті 86, 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Порядок проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Національної гвардії України у разі надходження до Головного управління Національної гвардії України, територіальних управлінь, з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я, установ Національної гвардії України відомостей про вчинення ними дій, які порушують права і свободи громадян, а також за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення регламентовано Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, затвердженою наказом міністерства внутрішніх справ України від 24.10.2014 року № 1133 (далі - Інструкція № 1133).
Так, пунктами 2,5,6 Розділу III Інструкції № 1133 передбачено, що рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Командир (начальник) зобов'язаний призначити службове розслідування з моменту, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися. Службове розслідування призначається письмовим наказом.
Відповідно до п. 1,2,3 Розділу IV Інструкції № 1133, передбачено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим прямим командиром (начальником), але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження командиром (начальником), який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
В ході розгляду справи було встановлено, що наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майора Набока О.М. від 19.05.2017 року № 212 призначено службове розслідування по з'ясуванню причин та умов, що призвели до нетактовної поведінки один до одного з боку капітана ОСОБА_6 , молодшого лейтенанта ОСОБА_6 та солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 . Висновок та матеріали службового розслідування повинні були бути надані для затвердження у термін до 02.06.2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що службове розслідування по з'ясуванню обставин та причин, що призвели до нетактовної поведінки по відношенню один до одного з боку капітана ОСОБА_6 , молодшого лейтенанта ОСОБА_6 та солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 було проведено у термін з 19.05.2017 року (дата прийняття наказу № 212 від 19.05.2017 року) по 02.06.2017 року, коли наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майора Набока О.М. № 225 були затверджені висновки службового розслідування.
Тобто, службове розслідування відносно позивача було призначено та проведено у відповідності до вимог ст.ст. 83-85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та положень пунктів 2,5,6 Розділу III та пунктів 1,2,3 Розділу IV Інструкції № 1133.
Згідно з доводами адміністративного позову Позивач стверджує, що начальник Центрального територіального управління Національної гвардії України наказом від 19.05.2017 року № 212 призначив проведення повторного службового розслідування, висновки якого в подальшому затвердив наказом від 02.06.2017 року № 225 з пропущенням відповідного строку, у зв'язку з чим було грубо порушено вимоги статей 85, 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України під час видання оскаржуваного наказу командувача Національної гвардії України.
Між тим, суд критично ставиться до таких тверджень, оскільки службове розслідування, призначене наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 19.05.2017 року № 212, не є повторним по відношенню до службового розслідування, призначеного згідно з наказом від 03.04.2017 року № 151. Так, підстави для проведення службових розслідувань є різними (наказ від 03.04.2017 року № 151 - з'ясування причин та обставин, що призвели до нетактовної поведінки один до одного з боку капітана ОСОБА_6 та солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 ; наказ від 19.05.2017 року № 212 - з'ясування причин та умов, що призвели до нетактовної поведінки один до одного з боку Позивача, капітана ОСОБА_6 та солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 ).
Поряд із цим, перший висновок службового розслідування та наказ від 18.04.2017 року № 172 були скасовані наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 17.05.2017 року № 208 до моменту проведення службового розслідування згідно з наказом від 19.05.2017 року №212, а також згідно з наказами начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України від 18.04.2017 року №172 та від 02.06.2017 року №225 до дисциплінарної відповідальності були притягнуті різні посадові особи.
В той же час суд звертає увагу, що видання начальником Центрального територіального управління Національної гвардії України наказів від 03.04.2017 року №151, від 18.04.2017 року №172, від 02.06.2017 року №225 не належать до предмету спору по справі, оскільки позивачем не оскаржуються.
Поряд із цим, службове розслідування було призначено 19.05.2017 року письмовим наказом начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України за № 212 та було завершене через 14 календарних днів (02.06.2017 року - дата затвердження висновку), тобто з дотриманням місячного строку, дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання було накладено командувачем Національної гвардії України на Позивача 30.06.2017 року, в місячний строк з моменту завершення службового розслідування (02.06.2017 року); командувачем Національної гвардії України під час накладення на Позивача дисциплінарного стягнення не було пропущено 6-ти місячного строку, який обчислюється з дня вчинення правопорушення (01.04.2017 року).
Таким чином, суд зазначає про дотримання командувачем Національної гвардії України положень статей 85, 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, під час видання оскаржуваних наказів.
Суд також звертає увагу на те, що Позивач вказує у позові на недотримання критеріїв усебічності та об'єктивності під час проведення службового розслідування, які полягають в тому, що всупереч вимог пункту 2 розділу Х Інструкції №1133 не були з'ясовані обставини перебування солдата ОСОБА_4 на службі в стані наркотичного сп'яніння, який маючи при собі вогнепальну зброю пістолет «Макарова», відкрито відмовився виконати наказ начальника за військовим званням - Позивача і капітана ОСОБА_6 , які згідно з частиною четвертою статті 6 Дисциплінарного статуту Збройних сил України намагалися вжити заходів щодо затримання підлеглого.
Однак, в той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення службового розслідування, видання оскаржуваного наказу комісією та командувачем Національної гвардії України було здійснено перевірку цих обставин, викладених у поясненнях Позивача від 02.04.2017 року і від 30.05.2017 року, за результатами якої вони не були підтверджені з підстав викладених вище, а також спростовуються наданими до матеріалів справи у ході судового розгляду доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування та отриманими в ході його проведення поясненнями.
Також, відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
З огляду на положення пунктів 3, 4 розділу Х Інструкції №1133, вина військовослужбовця у порушенні військової дисципліни доводиться під час проведення бесіди, за результатами якої оформлюється аркуш бесід.
Згідно з аркушем бесіди від 30.06.2017, складеним перед накладенням дисциплінарного стягнення на Позивача, з останнім була проведена бесіда щодо вчиненого ним правопорушення та встановлена вина у його вчиненні (пункт 5 аркушу бесіди), що засвідчується особистим підписом Позивача.
Крім того, під час видання оскаржуваного наказу т.в.о командувачем Національної гвардії України генерал - лейтенантом ОСОБА_3 були враховані критерії обрання виду дисциплінарного стягнення, визначені статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що підтверджується абзацом шостим аркушу 2 оскаржуваного наказу від 30.06.2017 року №409.
Суд звертає увагу, що т.в.о командувача Національної гвардії України генерал - лейтенантом ОСОБА_3 була врахована службова характеристика Позивача, видана 13.06.2017 року командиром військової частини НОМЕР_1 , згідно з якою стиль роботи Позивача носить авторитарний характер, має демонстративний тип поведінки, на зауваження реагує агресивно, схильний до конфліктів, самооцінка завищена, фізично підтягнутий слабо, а за своїми професійними, діловими і моральними якостями займаній посаді не відповідає.
Суд також критично ставиться до тверджень позивача з приводу порушень процедури проведення службового розслідування, які стосуються відсутності візи посадової особи юридичної служби на висновку службового розслідування по з'ясуванню причин та умов, що призвели до нетактовної поведінки один до одного з боку капітана ОСОБА_6 , молодшого лейтенанта ОСОБА_6 та солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 , затверджений 01.06.2017 року начальником Центрального територіального управління Національної гвардії України генерал - майором ОСОБА_13 , оскільки з наданих до суду матеріалів службового розслідування, вбачається, що висновок службового розслідування завізовано начальником юридичної служби Центрального територіального управління Національної гвардії України полковником юстиції Нішта О.В. про що він особисто підтвердив в ході розгляду справи.
Що стосується тверджень позивача з приводу порушень в ході проведення службового розслідування вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо участі у проведенні розслідування безпосереднього керівника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, суд зазначає, що а ні в наведеному нормативному акті, а ні в Інструкції № 1133 не конкретизовано яким чином повинно бути забезпечено таку участь в ході проведення розслідування. Оскільки, в ході проведення службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 Центрального ОТО Національної гвардії України майором ОСОБА_12 було надано характеристику на позивача, суд вважає, що порушень норм Дисциплінарного статуту Збройних Сил України допущено не було.
Також, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи заяви позивача з приводу того, що в ході проведення службового розслідування були порушені вимоги п. 8 Розділу VIII Інструкції № 1133 щодо досліджень характеристики та службових карток позивача, оскільки вказані документи були долучені до матеріалів службового розслідування, та були направлені 05.06.2017 року разом із висновками службового розслідування та клопотанням про притягнення до дисциплінарної відповідальності до командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 .
Як пояснили в ході розгляду справи представники відповідачів, вказані документи були прийняті до уваги при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання.
Суд також зазначає, що неточності в оформленні супровідних документів при направленні матеріалів службового розслідування, призначеного наказом № 212 від 19.05.2017 року до командувача Національної гвардії України для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не є підставою для визнання його проведення протиправним, у зв'язку із чим, доводи позивача з приводу того, що наказ від 30.06.2017 року № 409 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності прийнято із порушенням норм Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, є безпідставними.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наказ командувача Національної гвардії України від 30.06.2017 року № 409 в частині накладення на заступника командира 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України молодшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання, наказ командувача Національної гвардії України (по особовому складу) від 24.07.2017 року № 100 о/с в частині припинення (розірвання) контракту та звільнення з військової служби в запас (у зв'язку з позбавленням військового звання) заступника командира 2-ої стрілецької роти по роботі з особовим складом військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України молодшого лейтенанта ОСОБА_1 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 25.07.2017 року № 192 в частині позбавлення військового звання, припинення (розірвання) контракту про проходження громадянами військової служби у Національній гвардії України та виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 видані відповідними посадовими особами в належному порядку та в межах її повноважень, за змістом не суперечить чинному законодавству, враховує характер, обставини вчиненого Позивачем правопорушення, його наслідки, попередню поведінку Позивача, тривалість його військової служби та рівень знань про порядок служби, а також не пов'язаний із порушенням конституційних прав, свобод чи інтересів людини і громадянина.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно частини першої та другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи відповідачами було доведено правомірність винесених наказів, у зв'язку із чим, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до командувача Національної гвардії України Аллерова Юрія Володимировича, тимчасово виконуючого обов'язки командувача Національної гвардії України Кривенка Олександра Васильовича, начальника Центрального територіального управління Національної гвардії України Набока Олександра Миколайовича, командира військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України Демчука Валерія Миколайовича, Головного управління Національної гвардії України, Центрального територіального управління Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_1 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2017 року.
Суддя І.В. Тулянцева