ун. № 759/14162/16-ц
пр. № 2/759/1263/17
13 грудня 2017 року м. Київ
Святошинський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Миколаєць І.Ю.
при секретарі Шелудько В.В.
за участі: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
позивача ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
представника третьої особи (КМР) Перепеліцина К.М.
предстанвика третьої особи (ОСББ) Барбелюка А.О.
предстанвика третьої особи (ДЗР КМДА) Рогожинської І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Святошинський-2», Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та об»єднаний з ним в одне провадження позов СмірновоїСвітлани Петрівни до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Святошинський-2», Київська міська рада про визнання недійсним договору оренди,
ОСОБА_1 та ОСОБА_3, кожен окремо, звернулись до Святошинського районного суду м. Києва із аналогічними позовними заявами вимогами яких є визнання недійсним договору оренди, що був укладений 20.03.2015 р. між Київською міською радою та ПАТ «ХК Київмісьбуд» предметом якого є земельна ділянка по вул.Святошинській у м.Києві, кадастровий номер 8000000000:75:225:108.
Підставою та правом звернення з позовами вважають порушенння їхніх прав, як членів територіальної громади м.Києва, забудовником - відповідачем у справі , зокрема п.4.9. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будвництва та житлово-комунального господарства України № 290 від 16.11.2011 р., при розробленні містобудівної документації, а саме не проведенням громадських обговорень такого плану.
Підставою визнання оскаржуваного договору оренди недійсним вважають порушення процедури передачі земельної ділянки, яке полягає у існуванні двох рішень Київської міської ради: перше - рішення сесії Київської міської ради УІ склакання № 29/281-492к від 20.09.2009 р. про заборону ВАТ «СКТБ «Комплекс» будівництва багатоповерхового житлового будинку про провулку Святошинському, і друге - рішення пленарного засідання ІІ сесії Київської міської ради УІІ скликання № 579/579 від 10.12.2014 р. про передачу ПАТ «ХК «Київміськбуд» у короткострокову оренду на 3 роки земельної ділянки площею 0,4975 га (кадастровий номер 8000000000:75:225:0108) для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул.Святошинській у Святошинському районі м.Києва із земель комунальної власності територіальної громади м.Києва. Тобто без прийняття рішення щодо припинення права користування земельною ділянкою ВАТ «СКТБ «Комплекс» рішенням сесії Київської міської ради було вирішено питання передачі ПАТ «ХК «Київміськбуд» земельної ділянки в оренду, що стало підставою для укладення 20.03.2015 р. оскаржуваного договору оренди.
Посилаючись на ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою заборонено передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території та посилаючись на можливість виникнення права користування земельною ділянкою на підставі договору оренди з моменту державної реєстрації цих прав, вважають, що реєстрація права оренди після 01.01.2015 р. за умов відсутності плану зонування території або детального плану територій є незаконною.
Ухвалою суду 07.02.2017 р. обидва позови були об»єднані в одне провадження для їх спільного розгляду.
У судовому засіданні, при розгляді справи по суті, позивач ОСОБА_1, його представник вимоги позову підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити.
У судовому засіданні, при розгляді справи по суті, позивач ОСОБА_3, її представник вимоги позову підтримують у повному обсязі та просять його задовольнити.
У судовому засіданні, при розгляді справи по суті, представник відповідача проти позову заперечує зазначивши, що зміст позовної заяви не містить інформації про те, чим саме порушені права та інтереси позивача, не надано належних та допустимих в межах законодавства таких доказів до справи.
У судовому засіданні, при розгляді справи по суті, представник третьої особи - Київської міської ради заперечує проти вимог позовної заяви та надає свої пояснення по суті вимог.
У судовому засіданні, при розгляді справи по суті, представник третьої особи - Департаменту земельнрих ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) заперечує проти вимог позовної заяви та надає свої пояснення по суті вимог.
У судовому засіданні, при розгляді справи по суті, представник третьої особи - ОСББ «Святошинський -3» підтримує вимоги позову.
За клопотанням представника позивача ОСОБА_1 судом оголошена перерва для підготовки сторін до судових дебатів. Однак, у судове засідання 13.12.2017 р. з»явився позивач ОСОБА_1, представники відповідача, третіх осіб Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів. Представник ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_3 та представник третьої особи ОСББ не з'явились. Суд з'ясував, що сторони не дійшли до мирного урегулювання спору. Позивач ОСОБА_1 в усному порядку заявляє клопотання про відкладення розгляду справи, а позивач ОСОБА_3 своєю заявою повідомляє про неможливість прибути у судове засідання до 05.01.2018 р.
Судом, зважаючи на обставину надання у судовому засіданні 21.11.2017 р. поясненнь по суті справи всіх осіб, які приймають участь у даній справі , на надану можливість поставити запитання до осіб у справі, зважаючи на укладання позивачами угод з їхніми представниками на надання юридичної допомоги, було відмовлено у клопотанні про оголошення перерви та вирішено перейти до стадії судових дебатів, керуючись принципами змагальності та диспозитивності судового процесу.
Суд, вислухавши пояснення позивачів, їхніх представників, представника відповідача,представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Київською міською радою 20.09.2012 р. прийнято рішення № 101/8385 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ «ХК «Київміськбуд» на вул.Святошинській у Святошинському районі м.Києва для будівництва та експлуатацаії житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями», яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ «ХК «Київміськбуд» на вул.Святошинській у м.Києві орієнтовною площею 0,50 га в короткострокову оренду на 3 роки для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями згідно планом-схемою.
10.12.2014 р. Київською міською радою було прийнято рішення № 579/579 «Про передачу земельної ділянки ділянки ПАТ «ХК «Київміськбуд» для будівництва та експлуатацаії житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул.Святошинській у Святошинському районі м.Києва», яким затверджено проект землеустрою та передано у короткострокову оренду на 3 роки земельну ділянку площею 0,4975 га (кадастровий номер 8000000000:75:225:0108) для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул.Святошинській у м.Києві із земель комунальної власності територіальної громади м.Києва.
Отже, Київська міська рада 10.12.2014 р. прийняла рішення № 579/579 про передачу ПАТ «ХК «Київміськбуд» в оренду вищезазначеної земельної ділянки на підставі поданого ПАТ «ХК «Київміськбуд» проекту землеустрою, передача якої здійснена в межах повноважень Київської міської ради.
20.03.2015 року між Київською міською радою та ПАТ «ХК Київміськбуд», було укладено договір оренди, предметом якого є земельна ділянка по вул. Святошинській у м. Києві, кадастровий номер 8000000000:75:225:0108.
Позивачі, обгрунтовуючи вимоги позову, як на підставу його задоволення, посилаються на вимоги частини 3 (яка набрала чинності з 1 січня 2013 року) статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Однак слід зазначити, що, частиною 6? розділу V «Прикінцеві положення» встановлено, що дія частини третьої статті 24 цього Закону до 1 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій та відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Таким чином, укладення безпосередньо договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки це є результат прийнятого рішення (підстави) органу місцевого самоврядування про передачу (надання) земельної ділянки.
Як передбачено ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», після 01 січня 2015 року за відсутності плану зонування або детального плану території заборонялась саме передача (надання) земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, передача (надання) земельної ділянки по вул. Святошинській, відбулась шляхом прийняття 10.12.2014 року Рішення Київської міської ради «Про передачу земельної ділянки публічному акціонерному товариству " Холдингова компанія "Київміськбуд" для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Святошинській у Святошинському районі м. Києва» №579/579 ( том 1, а.с. 124).
Оскільки, рішення було прийнято до 01 січня 2015 року, дія ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» не розповсюджувалась на дані правовідносини, оскільки саме передача земельної ділянки відбулась до введеної заборони.
Згідно з ч. 4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Отже, земельна ділянка вважається наданою з моменту прийняття рішення місцевою радою. Після чого відбувається процедура оформлення необхідних документів для укладання договору оренди земельної ділянки, відповідно до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 28.02.2013 року №63/9120, діючого на той час.
Крім того, відповідно до наданого представником відповідача висновку науково-правової експертизи при Інституті держави і права НАН України від 24.10.2017 року за №126/109-е було підтверджено, що у Київської міської ради та ПрАТ «ХК «Київміськбуд» були правові підстави для підписання Договору оренди земельної ділянки від 20.03.2015 року по вул. Святошинській у м. Києві. Заборона на передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи оренду фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб, яка встановлена ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» поширюється лише на прийняття уповноваженими органами влади, рішень щодо розпорядження відповідними земельними ділянками, які були прийняті після 01.01.2015 року відповідно до п.6-1 розділу V Перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та, відповідно не поширюється на рішення зазначених органів влади, які були прийняті до 01.01.2015 року.
Суд дійшов до висновку, що рішення про передачу земельної ділянки було прийнято до 01 січня 2015 року, отже дія ч. 3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» не розповсюджувалась на дані правовідносини, оскільки передача земельної ділянки відбулась до введеної заборони.
Окрім цього суд вважає помилковим позицію представника позивача ОСОБА_1, з посиланням його на таку підставу визнання недійсним договору оренди, як передача орендодавцем орендареві земельної ділянки, яка за ст.17 Закону України «Про оренду землі» відбувається в момент державної реєстрації права оренди. Представник позивача стверджує, що рішення Київради лише наділило правом укладання договору оренди земельної ділянки та визначило умови передачі в оренду земельної ділянки конкретній особі.
Однак, за статтею 17 вищезазначеного Закону, передбачено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Стаття 16 цього Закону передбачає, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Таким чином, законодавець пов»язує юридичні наслідки передачі земельної ділянки саме з рішенням органу виконавчої влади.
Позивач стверджує, що земельна ділянка по провулку Святошинському, 2 знаходилась у користуванні ВАТ "СКТБ "Комплекс". У даному провадженні ВАТ «СКТБ «Комплекс», не є учасником справи.
Відповідно до ч. 6 Перехідних положень (Розділ X) Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 року, передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Позивачі стверджують, що 23.12.2004 р. ВАТ «СКТБ «Комплекс» отримало згоду Київського міського голови на розроблення проектної документації, 20.09.2009 р. рішенням сесії Київської міської ради ВАТ «СКТБ «Комплекс» було заборонено будівництво, Київською міською радою рішення щодо припинення права користування ВАТ «СКТБ» «Комплекс» земельною ділянкою по провулку Святошинському не приймала. Також стверджують, що на сьогодні існує два рішення Київської міської ради: одне - забороняє ВАТ «СКТБ «Комплекс» будівництво на земельній ділянці, інше - дозволяє ПАТ «ХК «Київміськбуд» будівництво на цій же земельній ділянці. Однак, позивачі не надають доказів переоформлення ВАТ «СКТБ «Комплекс», у встановленому законом порядку, права власності або права оренди на земельну ділянку по провулку Святошинському, а лише зазначають, що ВАТ «СКТБ «Комплекс» є користувачем земельної ділянки на підставі рішення Київради від 15.10.1992 року №12 про надання ВАТ «СКТБ «Комплекс» у користування цієї земельної ділянки.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність доказу обставини належності на праві власності чи перебуванні у користуванні на праві оренди у ВАТ «СКТБ «Комплекс» земельної ділянки по провулку Святошинському на момент виділення її ПАТ «ХК «Київміськбуд». Судом не здобуто переконливих доказів, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні на праві оренди або ж на праві власності ВАТ СКТБ «Комплекс», як і не здобув будь-яких ідентифікуючих ознак останнього, оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВАТ СКТБ «Комплекс» не значиться, а єдине ПАТ СКТБ «Комплекс» зареєстроване у м.Донецьк.
Відповідно до ст.ст.57 - 60 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів).
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Також позивачі ,в обґрунтування свого права звернення та своїх вимог, стверджують про порушення їхніх прав не проведеням відповідачем громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні, посилаючись на пункт 4.9. Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290, який передбачає, щозамовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні: забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні".
Відповідно до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій.
Таким чином, громадському обговоренню підлягають генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій, що затверджуються на регіональному (місцевому) рівні.
Проекти забудови земельних ділянок, які перебувають у користуванні безпосередньо у фізичних чи юридичних осіб, згідно чинного законодавства, громадському обговоренню не підлягають.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушеного права позивачів на громадські обговорення зі сторони відповідача, що у свою чергу в будь-якому випадку унеможливлює і задоволення, будь-яких похідних від цього права, вимог.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Святошинський-2», Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та об»єднаного з ним в одне провадження позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Святошинський-2», Київська міська рада про визнання недійсним договору оренди, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.Ю.Миколаєць