Справа № 758/13570/17
06 грудня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Супрун Г. Б.,
при секретарі - Цукуровій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію.
06.12.1996 року вона виїхала до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік у посольстві України.
24.05.2017 її представник на підставі нотаріально посвідченої довіреності подала до відповідача заяву про призначення їй пенсії за віком.
Посилаючись на те, що відповідач незаконно відмовив їй у призначенні та виплаті пенсії за віком, просила зобов'язати відповідача призначити та виплачувати їй пенсію за віком з 24.05.2017 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів.
У судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд заяви за її відсутності та підтримала позов з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надавши письмові заперечення, просив у його задоволенні відмовити, оскільки пенсія позивачу нарахована та виплачується відповідно до норм законодавства.
Суд, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України. Має трудовий стаж в Україні 33 роки, що підтверджується наданою копією трудової книжки.
ОСОБА_1 виїхала до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік у посольстві України.
24.05.17 її представник за нотаріально посвідченою довіреністю подав до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком від 25.04.2017.
31.05.2017 листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки останньою не було надано документ про її фактичне або зареєстроване місце проживання в Україні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1,2 ст. 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами. У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У рішенні від 07.10.2009 р. № 25-рп/2009 Конституційним Судом України було встановлено, що громадяни України, які виїхали на постійне місце проживання до інших держав, мають рівні права з іншими громадянами України на пенсійне забезпечення. Право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Частиною 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (п. 1.7 зазначеного Порядку).
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року; 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи.
Отже, законодавством регламентовано право кожного громадянина, незалежно від місця його постійного проживання, на пенсійне забезпечення, зокрема на призначення пенсії за віком.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 р. та у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, викладена правова позиція, відповідно до якої позбавлення громадянина, який виїхав на постійне місце проживання за кордон права на пенсійне забезпечення в Україні, де він набув відповідний стаж і сплачував страхові внески, та/або обмеження такого права є порушенням принципу недискримінації, визначеного у ст. 14 Конвенції, та порушенням права особи мирно володіти своїм майном, визначеним у Протоколі першому до Конвенції.
Крім того, з наведених вище правових норм також вбачається, що правовою підставою для призначення особі пенсії є одночасна сукупність наступних умов: 1) звернення такої особи або її уповноваженого представника до компетентного органу ПФУ із заявою про призначення пенсії у порядку, визначеному законодавством; 2) подання нею (представником) пакету документів для призначення пенсії згідно з п. 2.1 Порядку № 22-1.
При цьому, слід враховувати, що в разі неподання заявником повного пакету необхідних документів орган ПФУ витребовує документи, яких не вистачає.
З листа Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.05.2017, яким ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, вбачається що підставною для відмови у призначенні пенсії за віком стало ненадання останньою документу про її фактичне або зареєстроване місце проживання в Україні.
Однак, відповідачем не було вжито жодних заходів, спрямованих на отримання відомостей, яких у даному випадку не вистачає для призначення позивачу пенсії за віком, зокрема не витребувано у позивача або його представника відповідних документів, не виконано обов'язку, визначеного у п. 3.3 Порядку № 22-1, щодо надання допомоги заявнику в одержанні необхідних документів у разі потреби, а натомість, відмовлено позивачу у призначенні пенсії з підстав відсутності документу про фактичне або зареєстроване місце проживання в Україні, що є протиправним і порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення. Тобто, фактично заяву не було розглянуто.
Разом з тим, зібрання необхідних документів, їх вивірення та прийняття за результатами їх розгляду рішення про призначення пенсії належить до дискреційних повноважень відповідача, які у відповідності до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При цьому, позивач у даному адміністративному позові просить суд зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 24.05.2017 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів, що з урахуванням обставин, зазначених вище, є передчасним і призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача і до порушення ст. 2 КАС України.
А тому у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного і всебічного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні позивачу пенсії з підстав, зазначених у листі-відповіді від 31.05.2017 р. № 31061/08, і зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.17 про призначення пенсії, подану до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 24.05.17 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного судового рішення, а в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 71, 72, 86, 94, 104, 105, 158 - 163, 167 КАС України ,-
Позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні позивачу пенсії з підстав, зазначених у листі-відповіді від 31.05.2017 р. № 31061/08.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.04.2017 про призначення пенсії, подану до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 24.05.2017 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного судового рішення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення ( отримання копії).
Суддя Г. Б. Супрун