Справа № 163/2651/17
Провадження № 1-кп/163/159/17
07 грудня 2017 року Любомльський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Любомль клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12017030000000265 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, непрацюючого, неодруженого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України
ОСОБА_7 20 серпня 2017 року, близько 15 год., перебуваючи у стані неосудності, не усвідомлюючи своїх умисних злочинних дій та не керуючи ними, внаслідок хронічного психічного захворювання у вигляді параноїчної шизофренії з безперервним перебігом, емоційно-вольовим зниженням та параноїчним синдромом, знаходячись поблизу будинку за місцем свого проживання, що за адресою АДРЕСА_1 , на ґрунті тривалих неприязних відносин, діючи цілеспрямовано та послідовно, завдав ОСОБА_8 два удари тупим предметом по голові, після чого затягнув останню на територію власного будинку, де на подвір'ї домогосподарства продовжував наносити удари сокирою по тілу ОСОБА_8 , відчленувавши їй голову, внаслідок чого настала смерть останньої. Після заподіяння смерті ОСОБА_8 - ОСОБА_7 , з метою знищити сліди вчиненого злочину та заховати труп останньої, затягнув її тіло заприміщення сараю, де знаходилася викопана яма. Вищевказане дає підстави для висновку, що ОСОБА_7 позбавляючи ОСОБА_8 життя, вчиняючи свої діїцілеспрямовано та послідовно, шляхом нанесення останній, протягом певного проміжку часу, великої кількості різних за характером та механізмомтілесних ушкоджень тупим предметом та сокирою, котрі викликали у потерпілоїтривале відчуття нестерпного фізичного болю, про що свідчить перебування потерпілої у свідомому стані та чинення нею активного опору, щодо самозахисту, під час нанесення їй тілесних ушкоджень, діяв з особливою жорстокістю.
Таким чином, ОСОБА_7 , своїми діями, які виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з особливою жорстокістю, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
Вчинення ОСОБА_7 вищезазначеного суспільно небезпечного діяння повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
- протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 20 серпня 2017 року, де об'єктом огляду було домогосподарство, що по АДРЕСА_1 , і за результатами якого було виявлено почергово: при вході на подвір'я, на відстані 4 метрів, - жіночу хустину; на середині подвір'я, на піску жовтого кольору - плями червоного кольору, зовні схожі на кров; в напрямку господарських споруд, в місці проходу через хвіртку, - сліди волочіння; між стіною однієї із господарських споруд та купою гною - тіло (тулуб) жінки, а поряд з ним відчленовану голову; в багажному відділенні автомобіля марки «Москвич 412», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться в гаражному приміщенні - сокиру із слідами речовини червоного кольору;
- висновком експерта Волинського НДЕКЦ №161 від 15.09.2017 з якого вбачається, що кров потерпілої ОСОБА_9 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А системи АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В системи АВ0. Виявлена кров на представленому на дослідження одязі (чоловіча майка темно-синього кольору та штани спортивного типу чорного кольору, вилучені під час затримання у підозрюваного ОСОБА_7 ), може походити від особи (осіб) із групою В (ІІІ) системи АВ0, у тому числі від потерпілої ОСОБА_8 , походження даної крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається;
- висновком експерта Волинського НДЕКЦ №163 від 21.09.2017 з якого слідує, що виявлена кров на представлених на дослідження часточках та грудочках грунту темно-коричневого кольору з буруватим відтінком в суміші з піском, на піску жовто-оранжевого кольору з часточками темно-коричневого кольору та на піску світло-коричневого кольору з часточками темно-коричневого кольору, вилучених на території домогосподарства ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_1 , може походити від особи (осіб) із групою В (ІІІ) системи АВ0, у тому числі від потерпілої ОСОБА_8 , походження даної крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається;
- висновком експерта Волинського НДЕКЦ №165 від 27.09.2017 з якого слідує, що на наданому на дослідження предметі, а саме на сокирі, яка була вилучена в ході проведення огляду місця події від 20.08.2017 року у багажному відділенні автомобіля марки «Москвич 412», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який розташований на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено кров. При визначенні групової належності крові на сокирі виявлено антиген В АВ0. Кров на сокирі може походити від потерпілої ОСОБА_8 , походження даної крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається;
- висновком експерта Волинського НДЕКЦ №179 від 05.10.2017 з якого слідує, що на наданому на дослідження фрагменті марлевої серветки зі змивом з «лівої ноги», вилученому 20.08.2017 року під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_7 в приміщенні Любомльського ВП ГУНП у Волинській області, що за адресою: місто Любомль, вулиця Володимирська, 3, виявлено кров, яка може походити від особи (осіб) із групою В (ІІІ) системи АВ0, у тому числі від потерпілої ОСОБА_8 , походження даної крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається;
- висновком експерта Ковельського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи Волинського обласного бюро №266, з якого слідує, що у ОСОБА_7 при судово-медичній експертизі виявлені тілесні ушкодження у вигляді лінійного садна правої половини шиї, садна 111 пістно-фалангового суглобу правої кисті, які утворились від дії тупих твердих предметів, можливо в час вказаний у постанові, і за ступенем тяжкості відноситься до категорії - легких тілесних ушкоджень. Не виключається можливість нанесення вищевказаних тілесних ушкоджень виявлених на тілі ОСОБА_7 при нанесенні ним удару (ударів) по тілу потерпілої ОСОБА_8 у тому числі й в обличчя або при активній обороні останньою;
- висновком судово-медичної експертизи № 184 від 05.10.2017, з якої слідує, що на тілі трупа ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження у виглядідекапітації, гематом під м'якими покривами голови в правих скроневій та тім'яно-потиличній ділянках, обширної гематоми обличчя, рани нижньої повіки правого ока, садна спинки носа, рани лівого передпліччя, гематоми та двох ран правої кисті, які утворилися від дії предмету, який має рублячи властивості - декапітація, рана нижньої повіки правого ока, рана лівого передпліччя, рани правої кисті; від тупого твердого предмету - гематоми під м'якими покривами голови правих скроневої та тім'яно-потиличної ділянок, садно носа, можливо в час, вказаний у постанові і за ступенем тяжкості, стосовно живої особи, відносяться до категорії - декапітація- тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення - гематоми під м'якими покривами голови, гематоми правої кисті та обличчя, рани - обличчя, лівого передпліччя та правої кисті - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я - садно носа - легких тілесних ушкоджень. Усі вищевказані тілесні ушкодження по тілу потерпілої ОСОБА_8 нанесенні прижиттєво. В момент нанесення тілесних ушкоджень тупим твердим предметом по голові громадянці ОСОБА_8 , остання здійснювала активні дії по самозахисту, про що свідчать тілесні ушкодження на тілі, а саме - крововиливи під м'якими покривами голови, гематоми обличчя та правої кисті з ранами, садна носа, рана лівого передпліччя. Після нанесення тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_8 тупим твердим предметом, здатність у потерпілої до активних дій (ходити, пересуватись, тощо) залишалась на короткий період часу. Смерть останньої настала від декапітації, що підтверджується виявленими патоморфологічними, судово-гістологічними та медико-криміналістичними даними, відразу після нанесення тілесних ушкоджень предметом, який має рублячи властивості в ділянку шиї потерпілої, за 20-21 годину до моменту дослідження трупа в морзі. Враховуючи обставини місця події та дані судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 наявні ознаки пасивного переміщення тіла потерпілої, після заподіяння їй тілесних ушкоджень та ознаки зміни пози трупа і його розташування, після настання смерті.
Згідно висновку судово - психіатричного експерта №198 від 12.09.2017, ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час інкримінованих йому протиправних дій виявляв ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді параноїчної шизофренії з безперервним перебігом, емоційно-вольовим зниженням та параноїчним синдромом та через наявне у нього хронічне психічне захворювання не був здатний усвідомлювати свої дій та керувати ними.
Разом з тим, з висновку слідує, що ОСОБА_7 і на даний час виявляє ознаки хронічного психічного захворювання у вигляді параноїчної шизофренії з безперервним перебігом, емоційно-вольовим зниженням та параноїчним синдромом, не може правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та не може давати по них відповідні покази через наявне у нього хронічне психічне захворювання. За станом психічного розладу ОСОБА_7 нездатний розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки. Останній потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного стаціонару із суворим наглядом.
ОСОБА_7 у судове засідання не доставлявся у зв'язку із вищезазначеним станом його здоров'я.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом обгрунтовуючи тим, що останній вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, що виключає можливість застосування покарання.
Потерпілий в судовому засіданні щодо можливості застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру покладався на розсуд суду.
Захисник не оспорював правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , не заперечував проти застосування відносно останнього примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення у медичний заклад із суворим наглядом.
Законний представник в судовому засіданні не заперечувала щодо можливості застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру.
Оцінюючи зібрані у даному кримінальному провадженні докази в їх сукупності, шляхом повного і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена п.4 ч.2 ст.115 КК України, яке було вчинене ОСОБА_7 у стані неосудності, оскільки, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи він не міг усвідомлювати значення своїх дії та керувати ними під час вчинення суспільно небезпечного діяння.
Згідно пункту 3 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 червня 2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" неосудність є юридичною категорією, а тому визнання особи неосудною (ч. 2ст. 19 КК) належить виключно до компетенції суду.
Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" визначаючи відповідно до ст. 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння. Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч. 1ст. 94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.
У відповідності до вимог статей 19,94 КК України до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічнохворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі "G.v.France", п. 39 "Halilovic v.Bosnia and Herzegovina»" п. 18 почуття неповноцінності й безсилля, яке є типовим для особи, що страждає на психічні розлади, вимагає підвищеної уваги в контексті питання щодо дотримання вимог Конвенції.
У вищевказаній постанові Верховного Суду України зазначено, що чинне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство передбачає систему норм, спрямованих на об'єктивне й гуманне вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням інтересів осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, страждаючи на психічні хвороби або маючи інші психічні розлади, що зумовлюють потребу в застосуванні примусових заходів медичного характеру чи примусового лікування.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до пункту 3 наказу МОЗ України № 397 від 8 жовтня 2001 року "Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади" вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.
За змістом положень кримінального Кодексу, Закону України "Про психіатричну допомогу" та Основ законодавства України про охорону здоров'я, метою застосування примусових заходів медичного характеру є вилікування чи поліпшення стану здоров'я осіб, названих у статтях19,20,76,93та96 КК України, запобігання вчиненню зазначеними особами нових суспільно небезпечних діянь (злочинів), відповідальність за які передбачена нормами кримінального Кодексу України.
З огляду на вищенаведене, суд, заслухавши думку учасників процесу, які не заперечували щодо застосування відносно ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру, дослідивши матеріали справи, зокрема висновок судово-психіатричного експерта №198, у якому експерт висловив думку, що ОСОБА_7 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з суворим наглядом, вважає, що, оскільки останній, під час вчинення інкримінованого йому діяння, виявляв і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, яке позбавляло та позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто скоїв суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, та враховуючи те, що і на даний час ОСОБА_7 не здатний правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, відносно нього, до останнього, у відповідності зі ст. 94 КК України, потрібно застосувати примусові заходи медичного характеру, а саме госпіталізувати до психіатричного закладу із суворим типом нагляду і лікувати в примусовому порядку.
Застосування інших видів примусових заходів медичного характеру, передбачених ст.94 КК України, відносно ОСОБА_7 суд не вбачає.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Судові витрати на проведення експертиз слід віднести на рахунок держави.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід до набрання даною ухвалою законної сили залишити попередній - у вигляді поміщення його до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Керуючись ст.ст.93,94 КК України, ст.ст. 100,503-516 КПК України, суд,
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017030000000265 від 20.08.2017 року відносно ОСОБА_7 задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене п.4 ч.2 ст. 115 КК України, примусові заходи медичного характеру, госпіталізувавши його до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Речові докази: штани спортивного типу чорного кольору, майку темного синього кольору та гумові тапочки зі слідами РБК; сокиру зі слідами РБК; відро пластикове та кришку до нього зі слідами РБК; хустку, майку жовтого кольору, нічну сорочку, труси, жіночий бюстгальтер, спідницю, пару жіночих резинових тапочок голубого кольору; змиви із обох рук та змив речовини бурого кольору із лівої ноги; часточки та грудочки грунту темно-коричневого кольору з буруватим відтінком в суміші з піском, пісок жовто-оранжевого кольору з часточками темно-коричневого кольору, пісок світло-коричневого кольору з часточками темно-коричневого кольору, гіпсовий зліпок сліду босої ноги, металеву трубку, які знаходяться в камері схову речових доказів ГУНП у Волинській області - знищити
-пару чоловічих тапочок із шкірозамінника чорного кольору, які переданні на відповідальне зберігання ОСОБА_10 , - залишити останньому, як законному володільцеві.
Судові витрати на залучення експертів в сумі 14758 гривень 68 копійок віднести на рахунок держави.
Зняти накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.08.2017 року арешт на: жіночу хустку, гіпсовий зліпок сліду ноги, три зіскоби речовини бурого кольору, сокиру, відро пластикове, металеву трубку (карниз), сліди рук, жовту нічну сорочку, труси, ліфчик, синю сукню, гумові тапки, темні спортивні штани та майку, змиви із обох рук та змив речовини бурого кольору із лівої ноги.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити той же - у вигляді поміщення його до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку до набрання даною ухвалою законної сили.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Копію ухвали негайно після проголошення вручити прокурору, захиснику та законному представнику.
Головуючий суддя ОСОБА_1