Справа № 570/4509/17
Номер провадження 2/570/1705/2017
18 грудня 2017 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю секретаря судових засідань Дзюбишиної І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що між сторонами був укладений кредитний договір. Позичальнику були надані грошові кошти, встановлений термін їх повернення. Однак відповідачка не виконує покладені на неї зобов'язання. Тому позивач звернувся до суду, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачки наявну заборгованість та судові витрати.
Представник позивача не з'явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі. В разі неявки відповідачки не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка не з'явилася в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов визнає частково та просить не стягувати з неї нараховані банком штрафи, зменшити розмір неустойки у виді пені, до розміру основного боргу, справу розглядати без її участі.
Судом приймається до уваги, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості розгляду справи без участі сторін.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до укладеного договору № б/н від 28.01.2013 року ОСОБА_2 (далі - Відповідачка) отримала кредит у розмірі 2000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
При укладенні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Одночасно пунктом 1.1.3.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.1.5 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.
Відповідно до п. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання. Ця сума визначається Кредитодавцем у Анкеті-Заяві з якою ознайомлений клієнт.
Відповідно до кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
В порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачка станом на 27.09.2017 року має заборгованість - 14011,38 грн., яка складається за розрахунком банку з наступного:
- 1458.61 грн. - заборгованість за кредитом;
- 3283.95 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
- 8125.42 грн. - заборгованість за пенею;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500.00 грн. - штраф (фіксована частина).
- 643.40 грн. - штраф (відсоткова складова).
Розрахунок суми заборгованості додається (розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги).
На даний час Відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".
У відповідності до правової позиції, яка міститься у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Згідно положень ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Зважаючи на правову позицію Верховного Суду України, з метою захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб під час здійснення завдань цивільного судочинства у відповідності до Конституції України суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу за порушення умов договору у розмірі 500 грн. та 643.40 грн. слід відмовити.
Згідно до роз'яснень, що містяться в пункті 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому відсотки, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
Від відповідачки надійшла заява про застосування положення частини третьої статті 551 ЦК України (про зменшення розміру неустойки у виді пені).
Суд вважає, що при прийнятті рішення слід враховувати рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". У цій справі Суд хоча й вказав про те, що положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" поширюється лише на правовідносини, суб'єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (підприємці), однак при цьому зробив ряд важливих для правозастосовної практики висновків. Так, Конституційний Суд України зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту. При цьому Суд повторив свій висновок з Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 про те, що межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між … комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг. Суд виходив з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Крім того, захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема частини третьої статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, положення ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
За таких умов розмір неустойки (пені) має бути зменшений до розміру основного боргу.
Таким чином заборгованість відповідача перед банком становить 6 201 грн. 17 коп., яка складається з наступного:
- 1458.61 грн. - заборгованість за кредитом;
- 3283.95 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
- 1458.61 грн. - заборгованість за пенею.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин, враховуючи положення ст.ст. 525, 526, 530, 1050, ч.1 ст. 1054 ЦК України суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49049) - 6 201 грн. 17 коп - заборгованість за правочином № б/н від 28.01.2013 року.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Красовський О.О.