АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа №33/796/2529/2017 Суддя 1 інстанції -Малинников О.Ф.
Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
04 грудня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва КепкалЛ.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, працюючого на посаді директора ТОВ «Столичний ЦУМ»
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн.
Постановою суду встановлено, що 09 березня 2017 року Державна фіскальна служба України Головного управління ДФС в особі головного державного інспектора - ревізора Перехрест Н.В. у м. Києві, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Столичний ЦУМ» (код СДРПОУ 37254825), юридична адреса: м. Київ, вул. Іллінська, 8, фактична адреса: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21, виявила актом від 09 березня 2017 року № 96/26-15-14-04-01/37254825 порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства Фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставно задекларовано суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2016 року у розмірі 13 713 483 грн. Таким чином ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року та закрити провадження у справі.
За доводами апелянта постанова суду першої інстанції винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження всі обставин , які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскільки він вважає себе невинним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, він належним чином підготувався до судового засідання із відповідними доказами та поясненнями щодо своєї невинуватості, проте суд першої інстанції його належним чином не повідомив про дату, час та місце розгляду справи, що унеможливило його участь в судовому засіданні та наданні письмових пояснень, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Також ОСОБА_3 вказує на те, що невиконання судом першої інстанції вимог чинного законодавства в частині порядку надсилання сторонам у справі судових документів призвело до того, до суд, в порушення ст. 6 КАС України, фактично позбавив його права на захист, гарантований законодавством.
Крім цього апелянт зазначає, що оскаржувана постанова була прийнята на підставі висновків, що не відповідають обставинам справи, без дослідження доказів та обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також з порушенням принципів законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змазаності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, гласності і відкритості адміністративного процесу, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставами для скасування такого рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252, 278, 280 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, а при розгляді справи суддя зобов'язаний з'ясувати: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, суддею при розгляді даної справи ці вимоги закону були порушені, що призвело до неповного з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для прийняття об'єктивного та правильного рішення в справі.
Так, суддею не дотримані вимоги ст. 256 КУпАП, якою передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи. У ньому повинні бути вказані час, місце вчинення правопорушення, його суть. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від підписання.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУПАП.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення № 67 від 27 червня 2017 року не відповідає зазначеним вимогам закону.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що при перевірці ТОВ «Столичний ЦУМ» встановлено, що директор ТОВ «Столичний ЦУМ» ОСОБА_3 вчинив порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства Фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставно задекларував суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2016 року у розмірі 13 713 483 грн., за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163 КУпАП (ас.1).
При цьому, а ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодоОСОБА_3, а ні з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме діяння вчинені останнім та в чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163 КУпАП ( згідно складеного протоколу).
Так, диспозиція ч. 1 ст. 163 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку або порушення порядку здійснення емісії цінних паперів, вчинене уповноваженою особою.
Суддею ж суду першої інстанції було встановлено що 09 березня 2017 року Державна фіскальна служба України Головного управління ДФС в особі головного державного інспектора - ревізора Перехрест Н.В. у м. Києві, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Столичний ЦУМ» (код СДРПОУ 37254825), юридична адреса: м. Київ, вул. Іллінська, 8, фактична адреса: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 19-21, виявила актом від 09 березня 2017 року № 96/26-15-14-04-01/37254825 порушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства Фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставно задекларовано суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2016 року у розмірі 13 713 483 грн., та кваліфіковано дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тобто вирішено питання про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за іншою статтею КУпАП, ніж та, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, що за змістом ст.ст. 254, 256, 257 ,279, 294 КУпАП не є правильним, оскільки виходить за межі компетенції як суду першої інстанції, так і апеляційного суду.
Суті ж правопорушення за ч. 1 ст. 163 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення від 09 березня 2017 року щодо ОСОБА_3 не зазначено та докази на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні такого правопорушення в справі відсутні.
Викладене свідчить про обґрунтованість доводів апелянта про те, що при розгляді вказаної справи про адміністративне правопорушення суддя не виконав вимоги ст.ст. 245, 247, 278, 280, ст. 283 КУпАП, що і призвело до постановлення незаконного рішення, а тому постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року підлягає скасуванню із задоволенням апеляційного прохання про закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 КУпАП (по якій кваліфіковані дії ОСОБА_3 за протоколом про адміністративне правопорушення).
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 травня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн. - скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 163 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І.