1[1]
13 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2017 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.2 ст.125 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,-
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2017 року
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч.2 ст. 125 КК України, та йому призначено покарання: за ч.1 ст.125 КК України у виді виправних робіт на строк 1 рік; за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком обвинувачений ОСОБА_8 07.12.2015 року приблизно о 20 годині 40 хвилин, знаходячись в приміщенні трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , в якій спільно проживає в окремих кімнатах зі своєю колишньою дружиною потерпілою ОСОБА_8 їх спільною неповнолітньою донькою - потерпілою ОСОБА_9 та матір'ю своєї колишньої дружини - потерпілою ОСОБА_10 , підійшов до ОСОБА_8 , яка знаходилась у кімнаті, де вона окремо проживає зі своєю неповнолітньою дочкою ОСОБА_9 та на побутовому рівні почав провокувати останню на сварку, в ході чого між ними виник словесний конфлікт. В ході словесного конфлікту у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на нанесення легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_6 , знаходячись поруч з потерпілою ОСОБА_8 , руками наніс їй удари по верхній частині правого і лівого плеча, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні правого плеча в середній третині та в ліву сторону обличчя, внаслідок чого остання вдарилася задньою частиною голови до дерев'яної арки проходу.
Згідно висновку експерта № 3469 від 19.12.2015 при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені наступні тілесні ушкодження: синець по передній поверхні плеча в середній третині.
Вказане ушкодження спричинено тупим предметом, що утворилось 07.12.2015 року, внаслідок одноразового травматичного впливу, не було небезпечним для життя та відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 приблизно о 20 годині 40 хвилин, знаходячись в приміщенні трикімнатної квартири АДРЕСА_2 , на побутовому рівні почав провокувати потерпілу ОСОБА_8 на сварку, в ході чого між ними виник словесний конфлікт.
В ході словесного конфлікту на сварку з ванної кімнати вийшла до коридору квартири неповнолітня ОСОБА_9 та між останньою та обвинуваченим ОСОБА_6 також виник словесний конфлікт з приводу поводження обвинуваченого з потерпілою ОСОБА_8 , в цей час обвинуваченого ОСОБА_6 виник умисел, направлений на повторне нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_6 , знаходячись поруч з потерпілою неповнолітньою ОСОБА_9 , руками наніс їй удари по правій та лівій частині обличчя, чим спричинив ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на нижній повіці лівого ока.
Згідно висновку експерта № 3468 від 19.12.2015 при проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлені наступні тілесні ушкодження: синець на нижній повіці лівого ока.
Вказане ушкодження спричинено тупим предметом, могло утворитись 07.12.2015 року внаслідок одноразового травматичного впливу, не було небезпечними для життя та відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 07 грудня 2015 року приблизно о 20 годині 40 хвилин, знаходячись в приміщенні трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 , почав провокувати потерпілу ОСОБА_8 останню на сварку, в ході чого між ними виник словесний конфлікт.
В ході словесного конфлікту на сварку зі своєї кімнати, яка знаходиться поруч з кімнатою, в якій проживає ОСОБА_8 , вийшла до конфліктуючих ОСОБА_10 та між останньою та ОСОБА_6 також виник словесний конфлікт і ОСОБА_6 , керуючись єдиним умислом на нанесення легких тілесних ушкоджень, знаходячись поблизу ОСОБА_10 та використовуючи свою фізичну перевагу над останньою, наніс удари руками по тулубу ОСОБА_10 , спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді синців в проекції верхньої третини грудини, у верхньо - внутрішньому квадраті лівої молочної залози.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , використовуючи свою фізичну перевагу, вдарив правою рукою, стиснутою в кулак, ОСОБА_10 в область обличчя, а саме: в праву частину щелепи, спричинивши останній забійну рану на шкірі нижньої губи справа та синці на правій щоці, верхній губі та підборідді справа.
Згідно висновку експерта № 3467 від 09.12.2015, при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виявлені наступні тілесні ушкодження: забійна рана на шкірі нижньої губи справа; синці на правій щоці, верхній губі та підборідді справа, в проекції верхньої третини грудини, в верхньо- внутрішньому квадраті лівої молочної залози.
Вказані ушкодження спричинені тупим предметом (предметами), могли утворитись 07.12.2015 року, внаслідок не менше 4-х травматичних впливів, не були небезпечними для життя та відносяться: забійна рана - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я); синці - до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2017 р. відносно ОСОБА_6 скасувати, визнати ОСОБА_6 невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 125 і ч.2 ст.125 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
При цьому захисник вказує на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження та вважає, що висновок суду про винуватість його підзахисного ґрунтується на припущеннях.
Так, в апеляції вказано, що обвинувачення ОСОБА_6 ґрунтується лише на показаннях трьох потерпілих, які є родичами, та які зацікавлені в позбавленні ОСОБА_6 права спільну квартиру і цей інтерес вони не заперечували.
Докази тілесних ушкоджень колишньої дружини і доньки обвинуваченого не співпадають з висновками експертизи, що суперечать з викладеним в обвинувальному акті.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він захищався від агресивно налаштованих проти нього потерпілих не спростовані.
При цьому апелянт зазначає, що навіть якби і було доведено, що ОСОБА_6 причинив тілесні ушкодження своїй колишній дружині та донці, то і в такому випадку в його діях склад злочину відсутній, оскільки він не мав відповідного умислу та не бажав настання таких наслідків.
Щодо завдання тілесних ушкоджень колишній тещі, то ОСОБА_6 також діяв без умислу спричинити такі ушкодження і максимум, за що може настати відповідальність - це за перевищення меж необхідної оборони, проте такі дії не містять складу злочину.
Підсумовуючи, апелянт вказує на відсутність сукупності доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_6 і вважає, що провадження відносно нього підлягає закриттю, оскільки в його діях відсутній склад злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого, який підтримав апеляцію, пояснення потерпілих і прокурора, які заперечували проти задоволення апеляції, виступи учасників процесу в судових дебатах та останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, а вирок суду належить залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 вчиненні зазначеного у вироку злочину при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам провадження і підтверджений розглянутими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами: показаннями потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , висновками судово-медичних експертиз щодо тілесних ушкоджень у кожної з потерпілих, даними протоколу огляду місця події - квартири АДРЕСА_2 , даними протоколів проведення слідчих експериментів за участю потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Наведені у вироку докази є належними і допустимими доказами, які в сукупності з точки зору достатності і взаємозв'язку стали підставою для прийняття судом першої інстанції рішення про винуватість ОСОБА_6 в умисному заподіянні потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України кваліфіковані правильно.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність вини ОСОБА_6 та відсутність в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 125 КК України є безпідставними, а наведені в апеляції обставини спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Так, безпідставними є твердження обвинуваченого про те, що він діяв в стані необхідної оборони, захищаючись від агресивних дій потерпілих, оскільки ці твердження спростовуються поясненнями потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Показання потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про обставини заподіяння їм тілесних ушкоджень є послідовними, логічними, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами: висновками судово-медичних експертиз, даними протоколів огляду місця події та протоколів проведення слідчих експериментів за участю потерпілих.
З наведених вище підстав колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про недопустимість згаданих показань у зв'язку з наявністю родинних зв'язків між потерпілими та існування неприязних стосунків між обвинуваченим та потерпілими.
Також колегія суддів, вважаючи безпідставними, не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не мав умислу на заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень, оскільки ці доводи спростовуються показаннями потерпілих, підтверджених доказами, які містяться у висновках експертиз та даних протоколів слідчих експериментів за участю потерпілих.
Отже, колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження відносно ОСОБА_6 ні у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді, ні у зв'язку з відсутністю в діянні особи складу злочину, як про це прохає апелянт.
Також колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку в частині призначення покарання, оскільки при призначенні ОСОБА_6 покарання суд дотримався вимог ст. 65 та ст. 70 КК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що при застосуванні ст. 75 КК України суд першої інстанції звільнив ОСОБА_6 не від відбування покарання, як це передбачено вказаною статтею, а від призначеного покарання. Проте, за відсутності відповідних апеляцій прокурора чи потерпілих, колегія суддів, переглядаючи вирок в межах апеляційної скарги захисника, не вправі вирішувати питання щодо правильності застосування вимог ст. 75 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13 червня 2017 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст.125 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - без задоволення.
Касаційна скарга на дану ухвалу суду може бути подана до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Справа № 11-кп/796/1609/2017 Категорія КК: ч.2 ст. 125
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_11
Доповідач ОСОБА_1