33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"14" грудня 2017 р. Справа № 924/866/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В.
суддів Петухов М.Г.
при секретарі судового засідання Вох В.С.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.11.17 р.
у справі № 924/866/17 (суддя Заверуха С.В. )
позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр", м. Тернопіль
відповідач ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного агентства автомобільних доріг України
про стягнення 1 362 203,70 грн. заборгованості, з яких 713148,00 - основний борг; 590558,00 грн. - інфляційні нарахування; 58497,70 грн. - 3% річних
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3 ( пред. дов.у справі)
відповідача - ОСОБА_4 (пред. дов.у справі)
третя особа - не з"явилась
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.11.2017 року (суддя Заверуха С.В.) у справі 924/866/17 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр" до ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Державного агентства автомобільних доріг України про стягнення 713148,00 грн. основного боргу та 58497,70 грн. - 3% річних задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 77, ідентифікаційний код 25879879) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр" (м. Тернопіль, вул. Шептицького, 4, ідентифікаційний код 33768346) 713148,00 грн. (сімсот тринадцять тисяч сто сорок вісім гривень 00 коп.) основного боргу, 58497,70 грн. (п'ятдесят вісім тисяч чотириста дев'яносто сім гривень 70 коп.) 3% річних, 11574,69 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят чотири грн. 69 коп.) судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ст. ст. 173,174, ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, ст. 11, ст. 509,530,ч.1 ст. 625, ст. 627 ,629, 837 , ч.1 ст. 844, 853,854 Цивільного кодексу України, п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 та прийшов до висновку , що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання; вважає правомірним стягнення 3% річних із відповідача в розмірі 58497,70 грн. Суд першої інстанції врахував, що додаткові угоди №2 та №3 за листопад та грудень 2015 р., лише є свідченням погодження з часу підписання додаткових угод ціни договору та строку надання послуг, а не змінюють порядку здійснення оплати.
Не погодившись з постановленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказав, що висновки суду першої інстанції, зазначені в рішенні, не відповідають обставинам справи, судом не повністю з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, а також судом при винесені оскаржуваного рішення, порушено норми матеріального та процесуального права.
При вирішенні спору судом першої інстанції не досліджено всіх матеріалів справи, а саме Додаткову угоду №2 від 13.11.2015 року про внесення змін до договору №12 від 03.10.2014 року.
Крім того, вважає неправомірним висновок суду про те, що обов'язок оплати виник у відповідача з 05.11.2014 року, причому суд враховує положення п.4.2. Договору №12 щодо здійснення щомісячних розрахунків на підставі відповідних актів (форми №КБ-2в), але не враховує доводи відповідача з посиланням на той самий п.4.2. Договору №12 про те, що дані розрахунки проводяться тільки при наявності бюджетних призначень на виконання даного договору та в межах відповідних фактичних надходжень з бюджету.
Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області є одержувачем коштів, а фінансування даного об"єкту відсутнє.
Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/866/17 від 16.11.2017 року та відмовити в позові.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Техно-Буд-Центр” вказує, що подана ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Серед іншого наголосив, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року у справі №924/866/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.
Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 агентство автомобільних доріг України не з"явився
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обовязок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії”(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989).
Оскільки у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, третьою особою не надано доказів в підтвердження поважності причин її неявки в судове засідання, справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України без явки третьої особи за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03.10.2014р. між ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр" (виконавець) укладено договір на надання послуг по поточному ремонту автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці № 12, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надати послуги з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення (поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці), а замовник - прийняти і оплатити такі послуги, на умовах, визначених даним договором.
Так, відповідно до п. 1.2. договору найменування послуг: поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці.
Згідно з п. 1.3. договору склад та обсяги послуг, що є предметом договору, визначаються на підставі кошторисної (проектно-кошторисної) документації.
Як передбачено п. 1.4. договору обсяги послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна цього договору становить - 17254286,40 грн., у тому числі: ПДВ - 2875714,40 грн., в тому числі на 2014 рік - 14720000,00 грн.
Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Зміна договірної ціни обґрунтовується відповідними розрахунками і оформлюється шляхом укладення додаткових угод (п. 3.2. договору).
У п. 3.3. договору сторонами передбачено, що вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, визначаються в порядку, встановленому СОУ 42.1-37641918-050:2012.
Відповідно до п. 4.1. договору виконавець надає послуги в межах фінансових ресурсів замовника, призначених для цих цілей. Усі розрахунки за надані послуги по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок виконавця.
Згідно з п. 4.2. договору замовник бере на себе зобов'язання за цим договором, при наявності бюджетних призначень на його виконання та в межах відповідних фактичних надходжень з бюджету, здійснювати щомісячні розрахунки за надані виконавцем послуги на підставі відповідних актів (форма № КБ-2В) та „Довідок” (форма № КБ-3), або попередньої оплати, яка здійснюється при наявності фінансових ресурсів у розмірі до 30 відсотків ціни договору.
Як передбачено п. 4.4. договору до рахунка додаються: акт приймання (форма № КБ-2В); довідка про вартість (форма № КБ-3).
Пунктом 4.5. договору передбачено, що фінансування послуг здійснюється за рахунок коштів залучених у 2013 році під державні гарантії ОСОБА_5 агентством автомобільних доріг.
Строк надання послуг з моменту підписання - грудень 2015р. (п. 5.1. договору).
У п. 5.2. договору сторони передбачили, що місце виконання: автомобільна дорога державного значення Житомир - Чернівці.
Відповідно до пп. 6.1.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити надані послуги, якість яких відповідає умовам нормативних документів.
Згідно з пп. 6.2.3. договору замовник має право зменшувати обсяг наданих послуг та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.
Як передбачено пп. 6.4.1. договору виконавець має право отримати плату за якісно надані послуги в повному обсязі.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2015 року (п. 10.1 договору).
Невід'ємною частиною цього договору є: договірна ціна; календарний план надання послуг (розділ 12 договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
Додатковою угодою № 2 від 13.11.2015р. про внесення змін до договору № 12 від 03.10.2014р. сторони дійшли згоди викласти п. 3.1. договору № 12 від 03.10.2014р. в такій редакції: „3.1. Ціна цього договору становить 713148,00 грн., в тому числі ПДВ - 118858,00 грн., в тому числі на 2014 рік - 0,00 грн., в тому числі на 2015 рік - 713148,00 грн.”.
Додатковою угодою № 3 від 31.12.2015р. про внесення змін до договору № 12 від 03.10.2014р. сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. та п. 10.1. договору № 12 від 03.10.2014р. в такій редакції: „п. 5.1. Строк надання послуг - з дати підписання договору по 31.12.2016р. п. 10.1. Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016р.”.
Також, сторонами підписано договірну ціну на будівництво Лот 1 - поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці, що здійснюється в 2014 році на суму 17254,2864 тис. грн., з яких 14156,222 тис. грн. - прямі витрати (в тому числі - 62,69 тис. грн. заробітна плата, 13502,724 тис. грн. - вартість матеріальних ресурсів, 590,808 тис. грн. - вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, 80,813 тис. грн. - загально виробничі витрати, 105,565 тис. грн. - інші супутні витрати), 24,851 тис. грн. - прибуток, 11,121 тис. грн. - кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, 2875,7144 тис. грн. - податок на додану вартість (20%).
Сторонами погоджено календарний план-графік виконання й фінансування робіт на 2014-2015 рр., відповідно до якого поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці складає 17254286,40 грн. (14720000,00 грн. - план на 2014р., 2534286,40 грн. - план на 2015р.).
Сторонами погоджено календарний план-графік виконання й фінансування робіт на 2014-2015 рр., відповідно до якого поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці складає 713148,00 грн. (713148,00 грн. - план на 2015р.).
Сторонами підписано договірну ціну на будівництво - поточний ремонт автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці, що здійснюється в 2015 році на суму 713,148 тис. грн., з яких 574,176 тис. грн. - прямі витрати (в тому числі 2,561 тис. грн. заробітна плата, 556,784 тис. грн. - вартість матеріальних ресурсів, 14,831 тис. грн. - вартість експлуатації будівельних машин і механізмів, 2,588 тис. грн. - загально виробничі витрати, 16,301 тис. грн. - інші супутні витрати), 0,846 тис. грн. - прибуток, 0,379 тис. грн. - кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, 118,858 тис. грн. - податок на додану вартість (20%).
В подальшому, 04.11.2017р. товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр" та ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року на загальну суму 713148,00 грн., з яких 574176,00 грн. - прямі витрати (в тому числі 2561,00 грн. заробітна плата, 556784,00 грн. - вартість матеріальних ресурсів, виробів та конструкцій, 14831,00 грн. - вартість експлуатації машин, 2588,00 грн. - загально виробничі витрати, 16301,00 грн. - інші супутні витрати, 1813,00 грн. - заробітна плата робітників, що обслуговують машини), 846,00 грн. - прибуток, 379,00 грн. - адміністративні витрати, 118858,00 грн. - податок на додану вартість).
04.11.2017р. товариством з обмеженою відповідальністю „Техно-Буд-Центр” та ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2014р. на загальну суму 713148,00 грн.
11.04.2017 р. ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Техно-Буд-Центр” звернулось до ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області із претензією № 8-ТБЦ/Ю з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 713148,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 568212,88 грн. Факт надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком від 11.04.2017р., описом вкладення у цінний лист від 11.04.2017р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 14.04.2017р.
В свою чергу, відповідачем надано відповідь на претензію № 792 від 12.05.2017р., де зазначив, що не порушив договірних зобов'язань, так як відповідно до п. 4.2. договору від 03.10.2014р. замовник проводить оплату при наявності бюджетних призначень на його виконання та в межах відповідних фактичних надходжень з бюджету.
У зв"язку з невиконанням зобов"язань ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області , ТОВ" Техно-Буд-Центр" звернувся з даним позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог 713148,00 грн. основного боргу та 58497,70 грн. 3% річних за період з 01.11.2014 року по 25.08.2017 року.
Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частиною 1 ст. 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Статтею 853 ЦК України визначено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником.
Зокрема, Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. (п. 4 ст. 882 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначалось вище у даній постанові, на виконання договору на надання послуг по поточному ремонту автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці № 12 від 03.10.2014р. позивач виконав підрядні роботи по поточному ремонту автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці. Однак, відповідачем не були виконанні умови договору щодо оплати проведених робіт, тому було порушено права товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Буд-Центр” та утворилась заборгованість в сумі 713148,00 грн. Разом з тим, доказів про оплату зазначених коштів ні в суд першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справу не подано.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем в повному обсязі та без будь - яких зауважень виконав підрядні роботи на суму 713148,00 грн., що вбачається згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2014р., в якому сторони погодили суму виконаних підрядних робіт.
Зазначений акт та довідка сторонами були підписані та скріплені їх печатками 04.11.2014р., без будь-яких заперечення зі сторони відповідача щодо наявності недоліків виконаних робіт , обов'язок з оплати виконаних позивачем робіт у відповідача настав з 05.11.2014р.
З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірний висновок суду першої інстанції про підставність стягнення з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області 713148,00 грн. заборгованості за надання послуг по поточному ремонту автомобільної дороги державного значення Житомир - Чернівці № 12 від 03.10.2014р.
Щодо стягнення - 58497,70 грн. 3% річних за період з 01.11.2014р. по 25.08.2017р., колегія суддів відзначає таке.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів констатує, що річні становлять 60526,12грн, разом з тим , оскільки обрахована судом сума, є значно більшою, ніж обрахована позивачем, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що слід прийняти до уваги допустимість стягнення із відповідача 58497,70 грн.
Щодо доводів апелянта про відсутність бюджетних коштів як підстави для відмови в стягненні боргу, колегія суддів відзначає таке.
Так, численними рішенням Європейського суду з прав людини , зокрема у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. встановлено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
ОСОБА_5 органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (див., з-поміж інших судових рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), пункт 35).
Окрім того, Європейський Суд зауважив, що він не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність бюджетних коштів як "виняткові обставини" (див. "Іммобіліаре Саффі" (Immobiliare Saffi), та "Меацці" (Meazzi); а також рішення "Сколо проти Італії" (Scollo c. Italie), від 28 вересня 1995 року, серія A N 315-C).
Крім того, згідно п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 роз'яснено, що за загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 ЦК України) або на відсутність вини (ст. 614, 617 ЦК України чи ст. 218 ГК України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.
З огляду на зазначені положення чинного законодавства та судову практику , доводи апелянта є помилковими , а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
Щодо доводів апелянта в частині того, що обраний позивачем період для стягнення 3% річних є не вірним, колегія суддів відзначає таке.
Так, при визначенні строку виконання зобов'язання судом приймаються до уваги положення ст. 854 ЦК України, відповідно яких якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. А також положення п. 4.2. договору, згідно яких замовник взяв на себе зобов'язання здійснювати щомісячні розрахунки за надані виконавцем послуги на підставі відповідних актів (форма №КБ-2В).
При цьому, додаткова угода до договору від 13.11.2015 року жодним чином не встановлює інший порядок оплати виконаних позивачем робіт, тому не спростовує наведеного вище.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних доводи відповідача з посиланням на додатки до договору від 13.11.2015 року та від 31.12.2015 року, оскільки, як зазначалося вище, вони жодним чином не спростовують п. 4.2. договору, а наявність бюджетних призначень не може вважатися відкладальною обставиною для оплати виконаних робіт.
Колегією суддів приймаються до уваги доводи позивача, що додаткові угоди №2 та №3 за листопад та грудень 2015 р., лише є свідченням погодження з часу підписання додаткових угод ціни договору та строку надання послуг, при цьому інші умови, в тому числі стосовно порядку здійснення оплати, згідно додаткових угод залишилися незмінними. Отже, дані додатків угоди не є свідченням зміни умов оплати здійснених підрядних робіт. Також приймається до уваги, що роботи, виконані позивачем в жовтні 2014 р. (акт приймання виконаних підрядних робіт), тобто, до 31.12.2016 р., що не заперечується відповідачем. З огляду на зазначене, слід вказати, що додаткова угода №3 ніяким чином не впливає на порядок та строки розрахунку за вже виконану роботу, а визначаються ст. 854 ЦК України.
З урахування вище викладеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. Про судове рішення зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 16.11.2017р. указаним вимогам відповідає.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області не спростовуються висновки господарського суду Хмельницької області , підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року у справі № 924/866/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 автомобільних доріг у Хмельницькій області без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Петухов М.Г.