04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" грудня 2017 р. Справа№ 911/2589/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Калатай Н.Ф.
Мартюк А.І.
секретар Драчук Р.А.
за участю представників:
від позивача Гайдамащук О.В. - дов. № 16/1228 від 27.12.2016
від відповідача Богдан С.В, - дов. № 1-208 від 30.12.2016
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «Провідна»
на рішення Господарського суду Київської області
від 23.10.2017 (суддя Щоткін О.В.)
у справі № 911/2589/17
за позовом Приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «Провідна»
(далі - ПрАТ «Страхова компанія «Провідна»
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації «Київоблгаз» (далі - ПАТ «Київоблгаз»)
про стягнення 37 960, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2017 у справі № 911/2589/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, висновки суду про те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача є передбаченими та такими, що стали наслідком порушення вимог процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи. На переконання апелянта, він як страховик, який виплатив страхове відшкодування має право сам обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема права вимоги до винної особи про стягнення коштів в розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 911/2589/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» прийнято до провадження у визначеному складі суду та розгляд справи призначено на 12.12.2017.
В судове засідання апеляційної інстанції з'явились представники сторін, представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Так, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ПАТ «Київоблгаз» про стягнення 37 960,00 грн. страхового відшкодування. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», виплативши страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту №06/6753609/1003/13 від 20.11.2013 страхове відшкодування, набуло права регресної вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу «Chevrolet Еріса», державний номер НОМЕР_1, фізичною собою ОСОБА_4, який на момент вчинення ДТП працював в ПАТ «Київоблгаз».
Як встановлено матеріалами справи, 20.11.2013 між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_5 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/6753609/1003/13 (далі - Договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Chevrolet Еріса», державний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).
За умовами Договору страхування ПрАТ «СК «Провідна» взяло на себе зобов'язання відшкодувати збитки, яких може зазнати страхувальник в результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Chevrolet Еріса», державний номер НОМЕР_1.
07.10.2014 близько 14 год. 40 хв. в м. Узин по вул. Червоноармійській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ 33023414, що належить ПАТ «Київоблгаз» під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля «Chevrolet Еріса» державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, під керуванням останнього.
ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом автомобілем ГАЗ-33023-44 державний номер НОМЕР_2 в порушення Правил дорожнього руху України скоїв зіткнення із застрахованим автомобілем, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Факт скоєння згаданого ДТП підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №9446694 (а. с. 19).
Постановою Білоцерківського районного суду Київської області від 24.10.2014 у справі №357/15056/14-п ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до звіту № 14/10-АZ12 про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля Chevrolet Еріса, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДПТ, наданого ТОВ «БК-Експерт», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Еріса» (реєстраційний номер НОМЕР_1) внаслідок пошкодження в ДПТ транспортного засобу становить 42 612, 84 грн.
ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» (позивач), виконуючи свої зобов'язання за Договором страхування, на підставі складеного страхового акту, заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування перерахувало суму страхового відшкодування за проведення відновлювального ремонту застрахованого автомобіля в розмірі 37 960,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 0005926 від 13.02.2015 та №0017197 від 10.04.2017, а також відомістю з реєстром отримувачів.
Оскільки на момент вчинення ДТП ОСОБА_4 працював в ПАТ «Київоблгаз», позивач звернувся до суду з позовом про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування своєму страхувальнику в сумі 37 960,00 грн. саме з відповідача.
За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про страхування» майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Страховим ризиком за визначенням ст. 8 Закону України «Про страхування» є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а страховим випадком - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Майнова шкода на підставі ч.1 ст.1166 ЦК України, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Джерелом підвищеної небезпеки згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.Шкода,завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Положеннями ст.ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
При настанні страхового випадку страховик (ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») відповідно до лімітів відповідальності страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Як встановлено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ-33023-44 державний номер НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/35673227 з встановленим розміром страхової суми за заподіяну майну шкоду - 50 000, 00 грн., франшизи - 1 000, 00 грн. Строк дії з 03.09.2014 до 02.09.2015 включно.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування перейшло право вимоги до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» як особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.
За приписами ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).
Таким чином, на страхувальника покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.
Страхова компанія, в якій відповідач застрахував свою цивільну відповідальність на підставі положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу транспортного засобу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством в межах своїх лімітів відповідальності, а відповідач відповідно до вимог ст.ст. 1188, 1194 ЦК України може відшкодовувати лише різницю між реальними збитками (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та страховою виплатою. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 №3-467гс17.
Як вище згадувалась, ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/35673227 застрахувало цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ГАЗ-33023-44 державний номер НОМЕР_2 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну в сумі 50 000, 00 грн., розмір страхового відшкодування в даному випадку складає 37 960,00 грн., відповідно ця сума має бути виплачена саме ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», а не відповідачем.
Проте матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту звернення позивача до страховика винної у ДТП особи (ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія») з вимогою про виплату страхового відшкодування, а також доказів здійснення останнім такої виплати або його відмови у виплаті страхового відшкодування.
З огляду на наведене та враховуючи, що позивач як страховик за Договором страхування, виплативши страхове відшкодування своєму страхувальнику, набув право зворотної вимоги до страховика (винної особи), якою в даному випадку є ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», позовні вимоги про стягнення 37 960,00 грн. страхового відшкодування з ПАТ «Київолгаз» є безпідставними та необґрунтованими, відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Посилання позивача (апелянта) на те, що він як страховик, який виплатив страхове відшкодування має право сам обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема права вимоги до винної особи про стягнення коштів в розмірі виплаченого страхового відшкодування, як безпідставні та необґрунтовані не заслуговують на увагу, адже приписами чинного законодавства, зокрема його спеціальними нормами щодо спірних відносин, визначений як порядок відшкодування шкоди, так й порядок набуття права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.
Доводи апелянта з приводу порушення судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2017 у справі № 911/2589/17 - без змін.
Матеріали справи № 911/2589/17 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді Н.Ф. Калатай
А.І. Мартюк