11.12.2017 року Справа № 904/5299/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Науменка І.М., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання : Саланжій Т.Ю.,
за участю представників сторін:
від скаржника: Овчарук О.О., довіреність №270/16 від 27.12.2016 р., представник;
інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися.
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у справі № 904/5299/17
за заявою Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ
до боржника Комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО", 51200, м.Новомосковськ, вул.Микити Головка, буд.17, код ЄДРПОУ 03342190
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у даній справі (суддя Калиниченко Л.М.) зокрема, визнано грошові вимоги Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ до Комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО", 51200, м.Новомосковськ, вул.Микити Головка, буд.17, код ЄДРПОУ 03342190 на загальну суму14 999 942,09грн., з яких:
* 19 200,00грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
* 14 944 122,08грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
* 36 620,01грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Ухвала місцевого господарського суду в частині відхилення грошових вимог Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" у сумі 294 649,19 грн мотивована тим, що ініціюючий кредитор не надав докази стосовно існування векселя №65305125032410 від 22.09.2017 року в оригіналі.
Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційної інстанції звернулась Дочірня компанія "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року по справі 904/5299/17 в частині невизнання грошових вимог Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" та визнати грошові вимоги Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" в повному обсязі, судові витрати покласти на боржника.
В іншій частині ухвала не оскаржується.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на наступне.
Так, у вексельному портфелі ДК «Газ України» знаходиться простий вексель №65305125032410 на суму 349 341,00 гривень, емітований боржником.
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Випустивши вексель, боржник взяв на себе безумовне грошове зобов'язання сплатити за простим векселем №65305125032410 суму 349 341,00 гривень.
Боржник в рахунок погашення заборгованості по простому векселю №65305125032410 на сьогоднішній день в повному обсязі оплату не здійснив.
В зв'язку з наведеним, Компанія звернулась до нотаріуса для вчинення протесту про не оплату зазначеного векселя.
17.07.02 нотаріусом Тесленко А.О. вчинено виконавчих напис, який в подальшому був направлений до органів ДВС для стягнення з Боржника на користь ДК «Газ України» коштів в розмірі 349 341,00 гривень.
Виконавчий напис № 1600, виданий 17.07.02 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - орган ДВС) з кінця 2002 року.
На сьогоднішній день сума заборгованості за даним векселем зменшилась на 203 766,44 гривні.
Таким чином, сума основної заборгованості Боржника перед ДК «Газ України», за простим векселем становить 145 574,56 (сто сорок п'ять тисяч п'ятсот сімдесят чотири гривні 56 копійок) гривень.
За прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Таким чином 3% річних від основного боргу складають 13 101,71 (тринадцять тисяч сто одна гривня 71 копійка) гривень.
Отже, сума дозаявлених конкурсних грошових вимог ДК «Газ України» до Боржника за векселем №65305125032410 становить 294 649,19 (двісті дев'яносто чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 19 копійок) гривень, в тому числі: основний борг - 145 574,56 гривень; інфляційні - 135 972,92 гривень; 3% річних - 13 101,71 гривень.
Скаржник вважає, що при розгляді заяви ДК «Газ України» з грошовими вимогами на суму 15 294 591,28 грн. господарський суд Дніпропетровської області фактично ухилився від всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, що є грубим порушенням ст. 43 ГПК України і як результат, не знайшов підстав для визнання грошових вимог ДК «Газ України» за векселем №65305125032410 у сумі 294 649,19 (двісті дев'яносто чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 19 копійок) гривень.
Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом - Закон), грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно- правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Відповідно до ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Вважає, що скаржником у даній справі були надані всі докази, що свідчать про дійсність вимог грошові вимоги підтверджені документально за векселем №65305125032410.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у від 13.11.2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач), суддів: Науменка І.М., Євстигнеєва О.С, апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.11.2017 року.
Розпорядженням керівника апарату суду від 27.11.2017 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Євстигнеєва О.С., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/5299/17, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Науменка І.М., Верхогляд Т.А.
27.11.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.12.2017 року.
11.12.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В судових засіданнях представники учасників процесу надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог з посиланням на норми законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у справі №904/5299/17 в оскаржуваній частині слід залишити без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що справа про банкрутство КП "НОВОМОСКОВСЬКТЕПЛОЕНЕРГО" порушена 08.06.17 господарським судом Дніпропетровської області за заявою ДК «Газ України» за наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор скористався своїм правом та заявив додаткові грошові вимоги до боржника в межах строку, встановленого ч.1 ст.23 цього Закону.
Представник кредитора пояснив, що донараховані сума інфляції та 3 % річних на суми, які були визнані господарським судом та не погашені боржником.
Загальна сума додаткових вимог складає суму 11 425 579,56грн., до якої увійшла сума 294 649,19грн. за векселем № 65305125032410.
Розпорядник майна надав до справи свої пояснення щодо розглянутих грошових вимог.
Представник боржника зазначив, що кредитор безпідставно заявив грошові вимоги в сумі 294 649,19грн. стосовно векселя, оскільки у кредитора відсутній вексель в оригіналі, а по-друге, ще 19.09.2011р. був складений протокол № 2. З протоколу вбачається, що проведено списання суми заборгованості за векселем № 65305125032410 від 19.09.2011р., про що належним чином було повідомлено ініціюючого кредитора.
Ініціюючий кредитор не надав докази стосовно існування векселя за № 65305125032410 від 22.09.2000р., в оригіналі, навпаки, пояснив, що на теперішній час вексель не знайдено і не є можливим надати спірний вексель для огляду суду, на суму 349 341,00грн., тому нараховані на вищеозначений вексель інфляція та 3 % річних не є можливим. У зв'язку з чим, загальна сума за вказаним векселем № 65305125032410 у сумі 294 649,19грн. правомірно відхилена місцевим господарським судом.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 08.06.2017 року "Про деякі питання практики розгляду спорів пов'язаних обігом векселів " за вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу. Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.
Скаржник також пояснив що оригінал опротестованого векселя перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області з кінця 2002 року.
Однак скаржник не надав доказів щодо наявності відкритого виконавчого провадження.
Ст. 8 Закону України "Про обіг векселів і України" встановлено, що вексель, опротестований нотаріусом (виконавчий напис нотаріуса) у встановленому законом порядку є виконавчим документом. Але на порушення цих вимог закону вексель у матеріалах справи не наданий.
Також у ході розгляду справи боржником було заявлено про застосування строку позовної давності, але скаржник не обґрунтував причину пропуску строку позовної давності, встановлений у ст. 70 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень ст.35 Господарського процесуального кодексу України) Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, надано відповідну правову оцінку, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у справі № 904/5299/17 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 року у справі №904/5299/17 - залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст складений 18.12.2017 року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя І.М. Науменко