ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.12.2017Справа №910/18584/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЛАЙФ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПФ АГРО»
про стягнення 1 232 960,90 грн.
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача Ходаківський О.О. (дов. від 20.01.2017);
від відповідача не з'явився.
встановив :
24.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІДЛАЙФ» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПФ АГРО» про стягнення 1 232 960,90 грн., з яких: сума простроченої заборгованості - 1 084 215,60 грн., пеня - 40 323,74 грн., штраф - 108 421,56 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару відповідно до умов договору про вироблення комбікормів з давальницької сировини №164 від 01.08.2017.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2017 порушено провадження у справі №910/18584/17, розгляд справи призначено на 14.11.2017.
14.11.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.11.2017, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, невиконання ним вимог ухвали суду від 26.10.2017, а також необхідність витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 12.12.2017.
Представник позивача з'явися у судове засідання 12.12.2017, надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача в судове засідання 12.12.2017 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 12.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
01.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІДЛАЙФ» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПФ АГРО» (далі - відповідач, замовник) було укладено договір про вироблення комбікормів з давальницької сировини №164 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого замовник зобов'язується поставити на давальницьких умовах, обумовлених у цьому договорі і специфікаціях до нього сировини компоненти для виробництва комбікормів, а саме: пшениця фуражна (ДСТУ 3768:2010), шрот соняшниковий (ДСТУ 4638:2006), а виконавець зобов'язується прийняти вказану сировину, включити власну відсутню, за погодженням із замовником, виготовити з цих сировинних компонентів комбікорм та передати його замовнику на умовах, обумовлених в специфікаціях.
Строк поставки сировини та вироблених комбікормів, рецептура виробленого комбікорму, узгоджується між сторонами додатково у відповідних специфікаціях до цього договору (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. п. 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4 договору замовник зобов'язується своєчасно (за добу до прогнозованої дати виробництва) передати виконавцю сировину, необхідну для виготовлення комбікорму; прийняти виготовлений комбікорм, що відповідає узгодженим рецептам, в призначені терміни; своєчасно розрахуватися з виконавцем за поставлений комбікорм.
Виконавець зобов'язується прийняти поставлену замовником сировину за кількістю і якістю та додати погоджені сировинні компоненти, яких не вистачає для виготовлення комбікорму; своєчасно і якісно виробити комбікорм за узгодженими із замовником рецептами і в погоджених обсягах (п. п. 2.2.1, 2.2.2 договору).
За умовами п. 3.1 договору оплата зам вироблений комбікорм здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не вказано у специфікації до цього договору.
Згідно з п. 4.5 договору в разі порушення замовником термінів оплати, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який пеня стягується, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати. А у випадку, коли таке прострочення триває понад 30 календарних днів, замовник додатково зобов'язується сплатити на користь виконавця штраф у розмірі 10% від суми простроченої оплати.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018 (п. 5.1 договору).
Специфікаціями №№ 1, 2, 3, 4 та 5 від 01.08.2017, від 07.07.2017, від 09.08.2017, від 31.08.2017 та від 31.08.2017 відповідно, сторони погодили товар, що поставлятиметься та його ціну.
Відповідно до п. 4 специфікацій, оплата за товар здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця шляхом перерахування 100% його вартості на умовах 100% попередньої оплати до моменту постачання кожної окремої партії. У випадку, якщо умови по оплаті за товар не дотримані в строк, відповідно до чинного договору і специфікації, виконавець має право застосувати до замовника оперативно-господарську санкцію у вигляді припинення постачання товару на обумовлених у цьому пункті умов оплати. Припинення постачання товару з підстав, передбачених в цьому пункті, не є порушенням виконавця своїх зобов'язань щодо дотримання термінів поставки за договором і цієї специфікації.
На виконання умов договору позивачем у період з 03.08.2017 по 16.09.2017 поставлено відповідачу товар на суму 1 084 215,60 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: №FL-0001706 від 03.08.2017 на суму 89 224,20 грн., №FL-0001707 від 07.08.2017 на суму 54 814,20 грн., №FL-0001731 від 09.08.2017 на суму 52 709,20 грн., №FL-0001760 від 11.08.2017 на суму 55 403,60 грн., №FL-0001761 від 13.08.2017 на суму 50 856,80 грн., №FL-0001775 від 15.08.2017 на суму 45 594,30 грн., №FL-0001776 від 15.08.2017 на суму 8 420,00 грн., №FL-0001803 від 18.08.2017 на суму 46 815,20 грн., №FL-0001804 від 18.08.2017 на суму 6 315,00 грн., №FL-0001817 від 20.08.2017 на суму 52 709,20 грн., №FL-0001824 від 22.08.2017 на суму 46 478,40 грн., №FL-0001825 від 22.08.2017 на суму 4 210,00 грн., №FL-0001835 від 25.08.2017 на суму 46 352,10 грн., №FL-0001836 від 25.08.2017 на суму 4 210,00 грн., №FL-0001837 від 26.08.2017 на суму 46 478,40 грн., №FL-0001838 від 26.08.2017 на суму 4 210,00 грн., №FL-0001857 від 30.08.2017 на суму 46 562,60 грн., №FL-0001858 від 30.08.2017 на суму 4 210,00 грн., №FL-0001872 від 31.08.2017 на суму 46 562,60 грн., №FL-0001873 від 31.08.2017 на суму 4 210,00 грн., №FL-0001889 від 02.09.2017 на суму 54 814,20 грн., №FL-0001885 від 04.09.2017 на суму 46 562,60 грн., №FL-0001886 від 04.09.2017 на суму 4210,00 грн., №FL-0001913 від 07.09.2017 на суму 46267,90 грн., №FL-0001914 від 07.09.2017 на суму 4210,00 грн., №FL-0001923 від 09.09.2017 на суму 53 172,30 грн., №FL-0001934 від 12.09.2017 на суму 44 541,80 грн., №FL-0001935 від 12.09.2017 на суму 8420,00 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками товариств, а також довіреностями на отримання матеріальних цінностей №12 від 03.08.2017, №14 від 07.08.2017, №19 від 10.08.2017, №25 від 16.08.2017, товарно-транспортними накладними та актами надання послуг №1207 від 15.09.2017 на суму 46 012,24 грн. та №1284 від 18.09.017 на суму 7709,69 грн.
Доказів оплати відповідачем отриманого товару матеріали справи не містять.
Матеріали справи містять претензії позивача №1327 від 15.09.2017 на сплату відповідачем суми у розмірі 1 031 422,20 грн. та від 22.09.2017 №1360 на сплату 1 084 215,60 грн., які були надіслані відповідачу, що підтверджується копією фіскального чеку та описом вкладення у цінний лист від 20.10.2017.
Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІДЛАЙФ» посилалося на неналежне виконання відповідачем договору про вироблення комбікормів з давальницької сировини №164 від 01.08.2017, у зв'язку із чим просив стягнути з останнього 1 232 960,90 грн., з яких: сума простроченої заборгованості - 1 084 215,60 грн., пеня - 40 323,74 грн., штраф - 108 421,56 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати продукції, одержаної за договором про вироблення комбікормів з давальницької сировини №164 від 01.08.2017.
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки відповідачу обумовленої договором продукції, зокрема, видатковими накладними, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками товариств, а також довіреностями на отримання матеріальних цінностей №12 від 03.08.2017, №14 від 07.08.2017, №19 від 10.08.2017, №25 від 16.08.2017, товарно-транспортними накладними та актами надання послуг №1207 від 15.09.2017 на суму 46 012,24 грн. та №1284 від 18.09.017 на суму 7709,69 грн.
Доказів оплати відповідачем отриманого товару матеріали справи не містять.
Таким чином матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 1 084 215,60 грн., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.
Крім того, у зв'язку із простроченням сплати заборгованості за договором поставки, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню - 40 323,74 грн., штраф - 108 421,56 грн.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.
Згідно з п. 4.5 договору в разі порушення замовником термінів оплати, він сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який пеня стягується, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати. А у випадку, коли таке прострочення триває понад 30 календарних днів, замовник додатково зобов'язується сплатити на користь виконавця штраф у розмірі 10% від суми простроченої оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно, в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 40 323,74 грн. та штраф у розмірі 108 421,56 грн.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПФ АГРО» (04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, б. 11-Б, офіс 8, код 37251667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІДЛАЙФ» (92922, Луганська область, Кремінський район, с. Бараниківка, вул. Зарічна, буд. 124, код 35710888) суму простроченої заборгованості у розмірі 1 084 215 (один мільйон вісімдесят чотири тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 60 коп., пеню у розмірі 40 323 (сорок тисяч триста двадцять три) грн. 74 коп., штраф у розмірі 108 421 (сто вісім тисяч чотириста двадцять одну) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 18 494 (вісімнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 41 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене та підписане 18.12.2017.
Суддя В.О. Демидов