33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
14 грудня 2017 року Справа № 918/598/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Мамченко Ю.А. ,
судді Дужич С.П.
при секретарі судового засідання Левчук І.О.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.17р. у справі №918/598/17 (суддя Марач В.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком"
до відповідача ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради
про стягнення заборгованості в сумі 267019,19 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2 (довіреність №2387 від 14.11.2017р.),
відповідача - ОСОБА_3 (довіреність №5 від 30.10.2017р.),
Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.09.2017р. у справі №918/598/17 (суддя Марач В.В.) задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії ПАТ "Укртелеком" до відповідача ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 267019,19 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" 267019 грн. 19 коп. заборгованості, та 4005 грн. 29 коп. витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконкому Вараської міської ради Рівненської області звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№3096/17 від 03.10.2017р.).
В скарзі апелянт зазначає, що представник відповідача з поважних причин не зміг бути присутнім в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2017р. та, відповідно, не зміг скористатися своїми процесуальними правами, закріпленими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розгляд справи відбувся за його відсутності.
Господарським судом Рівненської області відповідача було необґрунтовано позбавлено права скористатись своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, під час розгляду справи в суді першої інстанції, у тому числі шляхом надання доказів, надання пояснень як учасником судового процесу, реалізацією свого права щодо розгляду клопотання про заміну неналежного відповідача та заяв про залучення до участі у справ: третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Скаржник вважає, що судом також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема, не враховано невідповідність в розмірі 632,81 грн. в сторону зменшення у розрахунку суми позову. Відповідачем було проведено звірку інформації, що було надано позивачем про надані пільги на послуги зв'язку у 2016 році з інформацією, що міститься в Реєстрі та було виявлено розбіжності щодо загальної кількості пільговиків та, відповідно, нарахованих пільг на суму 632,81 грн.
Зазначає, що у матеріалах справи взагалі відсутні акти звірянні розрахунків між позивачем та відповідачем за січень-грудень 2016 року, як наслідок, не вбачалось за можливе судом здійснити перевірку розміру заборгованості за цей період.
Посилання суду на рішення від 16.01.2017р. у справі №918/1301/16 та, відповідно, висновок суду про те, що дане рішення є підтвердженням обов'язку відповідача відшкодовувати позивачу витрати за надані телекомунікаційні послуги скаржник вважає безпідставним.
Також зазначає, що оскільки відповідно до вимог Бюджетного кодексу України у 2016 році управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради не було визначено головним розпорядником коштів, то, відповідно, воно не може бути і належним відповідачем за заявленими позивачем вимогами, а належним відповідачем у даній справі є ОСОБА_4 Міністрів України.
ОСОБА_4 Міністрів України, як державний орган, який визначає порядок та умови надання державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій (міжбюджетних трансфертів) та володіє законодавчою ініціативою, має повноваження на підготовку проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» з питань, що стосуються таких субвенцій.
Натомість, незважаючи на багаточисленні звернення як Кузнецовської міської ради, так і її виконавчого комітету, ОСОБА_4 Міністрів України не було вжито жодних заходів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» в частині надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для відшкодування пільг на оплату послуг зв'язку та/або вчинення дій щодо підготовки такого проекту у відповідності до встановленої законом процедури, в тому числі шляхом надання вказівок відповідним міністерствам.
На підставі викладеного відповідач просить суд скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.2017р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Укртелеком» в особі Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» про стягнення з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради заборгованості в розмірі 267019,19 грн. та понесені судові витрати в сумі 4005,29 грн. відмовити повністю.
До апеляційної скарги додав:
- клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому просить замінити первісного відповідача по справі №918/598/17 за позовом ПАТ «Укртелеком» в особі Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Вараської міської ради належним відповідачем - ОСОБА_4 Міністрів України (поштова адреса: 01008, м.Київ, вул.Грушевського,12/2);
- заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вараську міську раду;
- заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - фінансове управління виконавчого комітету Вараської міської ради;
- заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної казначейської служби України у м.Вараші Рівненської області.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.10.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.11.2017р. об 15:00 год.
25.10.2017р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (арк.справи 211-215).
Твердження скаржника, що господарський суд Рівненської області фактично позбавив останнього права скористатися процесуальними правами, передбаченими господарським процесуальним кодексом України, на засадах змагальності, об'єктивності та рівності учасників судового процесу вважає необґрунтованими та безпідставними.
Звертає увагу, що відповідно до вимог ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.01.2017р. у справі №918/1301/16, яке набрало законної сили 29.03.2017р. встановлено, що у м.Кузнецовськ (Вараш) головним розпорядником є ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кузнецовської міської ради. Тому вважає, що господарським судом Рівненської області у рішенні від 19.09.2017р., правомірно встановлено, що саме скаржник зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати за надані послуги зв'язку.
Щодо клопотань апелянта зазначає наступне.
Як вбачається із змісту оскаржуваного судового рішення від 19.09.2017р. питання про залучення вказаних відповідачем осіб до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, господарським судом першої інстанції під час розгляду справи та при прийнятті оскаржуваного рішення не вирішувалось, оскільки клопотань таких не заявлялось, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення не містять жодних суджень чи висновків про те, що такі заяви (клопотання) подавалися, та, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов'язки.
Фінансове управління виконавчого комітету Вараської міської ради та ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у м.Вараші Рівненської області здійснюють лише розрахункове та касове обслуговування розпорядників (зокрема, надання розпоряджень та перерахунок коштів за призначенням) та не мають права втручатися у їх діяльність чи самостійно спрямовувати надані бюджетні асигнування, а відтак, оскаржуване рішення суду жодним чином не впливає на права та обов'язки вказаних осіб.
Щодо залучення Вараської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відповідна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25 липня 2017 року у справі №922/4081/16.
Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору можуть вступити в справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї із сторін. А відтак, залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, може бути здійснено ухвалою суду першої інстанції до прийняття рішення. Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2007р у справі №48/300, а саме: «...Крім того, апеляційна інстанція не вправі на стадії апеляційного провадження залучати до участі у справі третіх осіб, оскільки згідно вимог частини 1 статті 27 ГПК України таке залучення допускається до прийняття рішення судом першої інстанції...».
Щодо клопотання про заміну первісного відповідача у справі №918/598/17 - ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Вараської міської ради належним відповідачем - ОСОБА_4 Міністрів України, позивач зазначає наступне.
Скаржник (відповідач) до господарського суду не направляв клопотання з мотивуванням підстав заміни відповідача по справі. Крім того, такі підстави відсутні, оскільки чинним законодавством визначено обов'язок саме розпорядника коштів відшкодовувати витрати. Згідно встанови КМУ №845 від 03.08.2011р. лише розпорядник коштів може виступати боржником рішенням суду про стягнення коштів. Бюджетним кодексом України відшкодування коштів за надані пільги не ставиться в залежність від надходження коштів на дані цілі, а стаття 48 обов'язує розпорядника коштів обліковувати цю заборгованість незалежно від асигнувань, а також погашати заборгованість попередніх років при наявності поточної.
Скаржником ні в апеляційній скарзі, ні в клопотанні про заміну відповідача у справі, не наведено обґрунтування неможливості надання суду першої інстанції даного клопотання про заміну відповідача у справі з причин, що не залежали від нього. Крім того, ч.3 ст.101 ГПК передбачено, що в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
На підставі викладеного позивач просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.2017р. у справі №918/598/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради - без задоволення.
У зв'язку із перебуванням у відпустці з 30.10.2017р. по 03.11.2017р. судді Тимошенка О.М. було проведено автоматичну зміну складу колегії суддів.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.10.2017р. визначено колегію суддів для розгляду справи №918/598/17 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П.
Ухвалою від 01.11.2017р. колегія суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П. прийняла розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.2017р. у справі №918/598/17 до свого провадження, розгляд справи почала заново, та відклала розгляд справи на 22.11.2017р.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Саврія В.А. у період з 20.11.2017р. по 24.11.2017р., судове засідання 22 листопада 2017 року об 14:30 год. у справі №918/598/17 не відбулось.
Станом на 27.11.2017 р. вказані обставини було усунено.
З огляду на викладене, ухвалою від 27.11.2017р. розгляд скарги ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.2017р. у справі №918/598/17 було призначено на 14.12.2017р. об 11:00 год.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 14.12.2017р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, просив задоволити клопотання, представник позивача заперечив проти доводів скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін, просив відмовити у задоволенні клопотань.
Колегія суддів, розглянувши колопотання апелянта про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме: Вараської міської ради; Фінансового управління виконавчого комітету Вараської міської ради; ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у м.Вараші Рівненської області, зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Фінансове управління виконавчого комітету Вараської міської ради та ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у м.Вараші Рівненської області здійснюють розрахункове та касове обслуговування розпорядників (зокрема, надання розпоряджень та перерахунок коштів за призначенням) та не мають права втручатися у їх діяльність чи самостійно спрямовувати надані бюджетні асигнування, а відтак, оскаржуване рішення суду жодним чином не впливає на права та обов'язки вказаних осіб.
Проаналізувавши вказані клопотання, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у його задоволенні, з тих підстав, що Фінансове управління Кролевецької районної державної адміністрації, ОСОБА_1 державної казначейської служби України у Кролевецькому районі Сумської області, Департамент фінансів Сумської обласної державної адміністрації не є стороною спірних правочинів, а відповідачем не обґрунтовано наявність у них юридичного інтересу у даній справі та не доведено, яким чином рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки.
Також, в порушення приписів ст.27 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не зазначено на чиїй стороні третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Клопотання апелянта про заміну відповідача у справі №918/598/17 - ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Вараської міської ради належним відповідачем - ОСОБА_4 Міністрів України підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Оскільки до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Вараського району Рівненської області державної політики у сфері соціального захисту населення, саме відповідач, як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм, зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.
У задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості належного відповідача ОСОБА_4 міністрів України належить відмовити, оскільки останній, як специфічний суб'єкт правовідносин, здійснює свої обов'язки у відносинах з особою у певній сфері суспільних відносин через органи державної влади. Оскільки у відносинах виконання обов'язку у спірних правовідносинах державу представляють органи, які уповноважені на реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави. Отже, у справах щодо виплати компенсації вартості телекомунікаційних послуг предметом спору є акти (діяльність, бездіяльність) суто тих суб'єктів, які були відповідальні за здійснення розрахунків з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.
ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради є належним відповідачем у даному спорі, а тому підстави для вчинення такої процесуальної дії як залучення до участі у справі іншого відповідача - ОСОБА_4 міністрів України - відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість клопотань відповідача та відсутність підстав для залучення до участі у справі Вараської міської ради; Фінансового управління виконавчого комітету Вараської міської ради; ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у м.Вараші Рівненської області в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також для заміни відповідача по справі №918/598/17 - ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Вараської міської ради ОСОБА_4 Міністрів України.
Крім того, досліджуючи юридичний інтерес у даній справі, колегією суддів встановлено, що прийняття рішення суду з даного спору жодним чином не вплине на права та обов'язки зазначених осіб, а залучення їх до участі у справі призведе до затягування судового розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
У період з січня 2016 року по грудень 2016 року ПАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Вараш, які підпадають під дію Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до п.3 ст.63 Закон України "Про телекомунікації" та п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою ОСОБА_4 Міністрів України №295 від 11.04.2012р., споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.97 Бюджетного кодексу України, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються ОСОБА_4 Міністрів України.
Постановою ОСОБА_4 Міністрів України №256 від 04.03.2002р. "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету", встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Пунктом 2 Постанови ОСОБА_4 Міністрів України №256 від 04.03.2002 р. встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Згідно п.3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою ОСОБА_4 Міністрів України №256 від 04.03.2002 р., головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у м.Вараш Рівненської області є ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради.
Таким чином, відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.
Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг з січня 2016 року по грудень 2016 року відповідачем відшкодовані не були.
Як вбачається з матеріалів справи, борг відповідача на кінець 2016 року перед позивачем становив 267 019,19 грн.
Згідно з частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
За приписами ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Загальні засади фінансування витрат пов'язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:
- у ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- у ч.6 ст.6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
- у ст.63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у ст.9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" вказано, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;
- у ст.23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік.. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ;
- у ст.52 Закону України "Про прокуратуру" вказано, що пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Статтями 89 та 102 Бюджетного кодексу України (в редакції на момент надання послуг) визначено, що видатки на державні програми соціального захисту (пільги окремим категоріям громадян) здійснюються з місцевих бюджетів та проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному ОСОБА_4 Міністрів України.
Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою ОСОБА_4 Міністрів України №256 від 04.03.2002р. "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (надалі Порядок).
Пунктом 3 Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
У місті Вараш Рівненської області таким головним розпорядником є ОСОБА_1 праці та соціального захисту виконавчого комітету Вараської міської ради.
Пунктом 2 Постанови ОСОБА_4 Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" №256 від 04.03.2002р. визначено, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконуються обов'язки, щодо надання пільговим категоріям громадян міста Вараш Рівненської області телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
На виконання вимог Законів України позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах за період з січня 2016 року по грудень 2016 року, зокрема
Січень 2016 року - 23 901,19 грн.
Лютий 2016 року - 24 763,48 грн.
Березень 2016 року - 23 770,80 грн.
Квітень 2016 року - 23 294,61 грн.
Травень 2016 року - 23 020,80 грн.
Червень 2016 року - 22 634,46 грн.
Липень 2016 року - 20 515,82 грн.
Серпень 2016 року - 19 681,66 грн.
Вересень 2016 року - 23 830,89 грн.
Жовтень 2016 року - 20 134,00 грн.
Листопад 2016 року - 20 581,55 грн.
Грудень 2016 року - 20 889,93 грн.
Всього на загальну суму 267 019,19 грн., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, які наявні в матеріалах справи.
Згідно пункту 11 Постанови ОСОБА_4 Міністрів України від 29.01.2003 № 117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги відповідач, як уповноважений орган, щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає акт звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".
Щомісячно в електронній формі позивач також направляв відповідачу ОСОБА_5 видатків за формою №2-пільга у форматі БВР-файлів, який затверджений наказом Мінпраці № 535 від 04.10.2017 та створений з метою забезпечення надання підприємствами-надавачами послуг на електронних носіях інформації щодо наданих пільг окремим категоріям громадян та автоматизованої перевірки інформації, наданої підприємствами. Зауваження, зазначені в них враховувались при формуванні ОСОБА_5 за формою №2-пільга та Актів за формою №3-пільга (затверджені тим же наказом) в наступному місяці шляхом віднімання сум та зменшення суми заборгованості.
Загальний розмір заборгованості відповідача з початку періоду відображався в Актах звіряння розрахунків за формою №3-пільга, які направлялись відповідачу, однак останнім не підписувались.
Відповідно до частини шостої статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень та підлягають відшкодуванню.
Пунктом 2.2. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань за формою та документи, що підтверджують факт взяття бюджетного зобов'язання. Згідно частини З пункту 7 Порядку № 256 органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби. Відповідно до частини 1 та 2 пункту 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управлінням Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками послуг.
Однак, відповідач оплату витрат позивача, пов'язаних із наданням пільг з листопада 2015 року не проводив. Заборгованість відповідача за листопад та грудень 2015 року стягнуто за рішенням господарського суду Рівненської області від 16.01.2017р. у справі №918/1301/16.
Заборгованість станом на день звернення до господарського суду Рівненської області склала 267 019 грн.19 коп.
Таким чином, вищевказаними діями, спрямованими на погашення заборгованості відповідача перед позивачем, спростовуються заперечення відповідача проти позову.
Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.
Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 р. у справі № 15/5027/715/2011, від 22.03.2017 у справі №905/2358/16.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України (в редакції на момент надання послуг), зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
У листі від 30.06.2011р. №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що “...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на все вищевикладене, господарський суд Рівненської області дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради про стягнення в сумі 267019,19 грн. є законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм господарського процесуального законодавства, зокрема, статті 77 ГПК України, якою регулюється питання відкладення розгляду справи, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.
Згідно п.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Чинним законодавством України не обмежене право особи на участь в судовому засіданні конкретним представником.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору.
З огляду на викладене, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції жодним чином не позбавив відповідача права скористатися процесуальними правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, на засадах змагальності, об'єктивності та рівності учасників судового процесу,
Заперечення скаржника, що Законом України "Про Державний бюджет на 2016 рік" не передбачено субвенцій на погашення послуг зв'язку, які надавалися пільговим категоріям населення, що відповідач не є головним розпорядником коштів державного бюджету і не виконує функцій управління цими коштами, а діє як організація, яка здійснює контроль за наданням установлених законодавством пільг, є безпідставними, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями сторін.
Отже, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст.33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Вараської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.17р. у справі №918/598/17 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Дужич С.П.