"12" грудня 2017 р.Справа № 923/574/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Головея В. М.
Суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.,
секретар судового засідання Селиверстова М.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - Федорченко А.М. (за довіреністю)
від відповідача - Холодкова Ю.М. (за довіреністю)
від третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області
на рішення Господарського суду Херсонської області від 04.08.2017
у справі №923/574/17
за позовом Херсонського міського центру зайнятості
до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3
про стягнення 7212,85 грн.
У судовому засіданні 12.12.2017 згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У червні 2017 року Херсонський міський центр зайнятості (далі також - Центр, позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області (далі також - Херсонське ОУ ПФУ Херсонської області, Фонд, відповідач) про стягнення з останнього на користь позивача грошових коштів, отриманих ОСОБА_3 як допомога по безробіттю в сумі 7212,85 грн.
У правове обґрунтування позову Центр послався на ст.ст. 1166, 1173 ЦК України, ст.ст. 31, 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 43, 45 Закону України "Про зайнятість".
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.08.2017 у справі №923/574/17 (суддя Задорожна Н.О.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на користь Херсонського міського центру зайнятості 7145,95 грн. на повернення виплаченої допомоги по безробіттю. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано частковою обґрунтованістю до доведеністю позовних вимог, оскільки з 18.02.2014 позивач був обізнаний з позитивним вирішенням управлінням Пенсійного фонду України в м. Херсоні, з огляду на фактичні обставини розгляду станом на 18.02.2014 судами адміністративної справи № 667/4052/13-а з питання призначення гр.ОСОБА_3 з 13.09.2012 пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства. Позивач 18.02.2014 був ознайомлений гр.ОСОБА_3 з відповідною довідкою № 819 від 18.02.2014, виданою управлінням Пенсійного фонду України в м. Херсоні. Отже, як вказав суд, позивачем не доведено будь-якими доказами неможливості припинення позивачем та/або неможливості нездійснення позивачем 28.02.2014 виплати гр.ОСОБА_3 допомоги по безробіттю за 18.04.2014 й 19.02.2014. Відтак, суд дійшов висновку про те, що між здійсненням позивачем виплати гр.ОСОБА_3 допомоги по безробіттю за 18.02.2014 й 19.02.2014 та вказаними протиправними діями Фонду причинно-наслідкового зв'язку не вбачається.
За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7212,85 грн. коштів на повернення здійсненої позивачем виплати допомоги по безробіттю підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 7145,95 грн. У стягненні 66,90 гр. на повернення здійсненої позивачем виплати допомоги по безробіттю судом відмовлено, зважаючи на безпідставність вимог.
Не погодившись з рішенням суду, Фонд звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Херсонському міському центру зайнятості у зв'язку з необґрунтованістю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Так, скаржником зазначено, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням приписів ст. 1166 ЦК України, оскільки судом не взято до уваги, що відшкодування шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю. Водночас позивачем не надано доказів, котрі б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між відповідачем та позивачем, порушення його цивільного права. Доводи позивача не вказують на причинно-наслідковий зв'язок між діями Фонду та виплатами ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 7145,95 грн., що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до ст.1166 ЦК України, на що суд не звернув уваги при винесенні рішення.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.10.2017.
05.10.2017 до апеляційного суду від Херсонського міського центру зайнятості надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 18.10.2017, в режимі відеоконференції.
Вказане клопотання задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 09.10.2017, доручено Господарському суду Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18) забезпечити проведення судового засідання у справі №923/574/17, розгляд якої призначено на 18.10.2017 об 11:00 год., в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Херсонської області.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області по справі №923/574/17 строком на п'ятнадцять днів - до 12.12.2017.
У засіданнях суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача просив суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про дати, час та місце проведення судових засідань, що підтверджується долученими до матеріалів справи поштовими повідомленнями з відмітками підприємства поштового зв'язку про вручення поштових відправлень, не з'явилась, а отже, не скористалась своїм процесуальним правом прийняти учать у засіданнях суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі, яке підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення у справі.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).
Так, Одеським апеляційним господарським судом встановлено, що 14.06.2013 гр. ОСОБА_3 подала до Херсонського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного, а 21.06.2013 - заяву про надання виплати допомоги по безробіттю.
Згідно наказів керівника Херсонського міського центру зайнятості від 19.06.2013 № НТ130619 та від 21.06.2013 № НТ130621 гр. ОСОБА_3 був наданий статус безробітного та з 21.06.2013 призначено допомогу по безробіттю.
Згідно наказу керівника Центру від 02.10.2013 №Т131002 гр. ОСОБА_3 вдруге призначено допомогу по безробіттю з 21.06.2013, а згідно наказу керівника позивача від 20.02.2014 № НТ140220 припинено реєстрацію вказаної громадянки, за її заявою, як безробітної та припинено виплату допомоги по безробіттю.
Таким чином, за час перебування гр.ОСОБА_3 як безробітної на обліку позивача - з 21.06.2013 по 19.02.2014 ця громадянка отримала 7212,85 грн. допомоги по безробіттю (остання виплата фактично здійснена 28.02.2014), що підтверджується відповідною відомістю виплат матеріального забезпечення.
Разом з тим, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 у адміністративній справі № 667/4052/13-а визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Херсоні в частині відмови у призначенні гр.ОСОБА_3 дострокової пенсії за віком з 13.09.2012, визнано протиправним та скасовано рішення № 69 від 13.12.2012 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій, щодо відмови в призначенні гр. ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах, як матері інваліда з дитинства та зобов'язано Фонд призначити гр.ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах з 13.09.2012.
Позивач надіслав відповідачу претензію від 16.12.2016 № 06-23/2640 з вимогою про перерахування на користь позивача грошових коштів в сумі 7212,85 грн., що відповідає сумі нарахованої та виплаченої позивачем гр.ОСОБА_3 допомоги по безробіттю за період її перебування на обліку позивача як безробітної, з 21.06.2013 по 19.02.2014, мотивуючи дану вимогу нормами ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення", ст. 1166 ЦК України та твердженнями про те, що своє право на отримання з 13.09.2012 пенсії за віком на пільгових умовах гр.ОСОБА_3 змогла реалізувати лише в червні 2016 року через протиправні дії органу призначення пенсії.
Вказану претензію відповідач отримав 20.12.2016, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, проте не сплатив позивачеві 7212,85 грн. на повернення вказаної допомоги по безробіттю.
Задовольняючи позов частково, господарський суд першої інстанції виходив з доведеності матеріалами справи наявності підстав для кваліфікації виплат гр. ОСОБА_3 7212,85 грн. допомоги по безробіттю як шкоди, що заподіяна внаслідок протиправних дій Фонду щодо відмови в призначенні гр. ОСОБА_3 пенсії за віком з 13.09.2012, згідно відповідного рішення № 69 від 13.12.2012 засідання комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій, щодо відмови в призначенні цій особі пенсії за віком на пільгових умовах, як матері інваліда з дитинства.
Також суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між здійсненою позивачем виплатою в період з 21.06.2013 по 17.02.2014 гр. ОСОБА_3 допомоги по безробіттю та протиправними діями органу призначення пенсії з відмови у призначенні даній особі дострокової пенсії за віком з 13.09.2012.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду з огляду на нижче викладене.
За приписами статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 даного Кодексу України, за приписами якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У розумінні приписів наведеної норми однією з підстав виникнення зобов'язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов'язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов'язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою.
Деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Наявність всіх вказаних умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Статтею 1192 ЦК України передбачено два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду і такої ж якості) або відшкодування завданих збитків у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.
Відповідно до статті 22 цього Кодексу збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Для покладення на відповідача обов'язку відшкодування шкоди необхідна наявність певних підстав, як-то неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, вина, яка може полягати в умислі чи необережності, наявність шкоди для позивача внаслідок дій відповідача і безпосередній причинний зв'язок між шкодою та правопорушенням, який в даному випадку відсутній.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що заявлена до стягнення сума сплачена позивачем добровільно (виплачена як допомога по безробіттю у зв'язку з наданням гр.ОСОБА_3 статусу безробітної), що свідчить про відсутність матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачу, та відсутність підстав для стягнення з відповідача шкоди у вигляді коштів, перерахованих вказаній особі.
При цьому, положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме на позивача покладається обов'язок щодо перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, завданою позивачу, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та прийняти у справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Херсонського міського центру зайнятості як недоведених.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області - задовольнити.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 04.08.2017 - скасувати.
У задоволенні позову Херсонського міського центру зайнятості - відмовити.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 15.12.2017.
Головуючий суддя: В.М. Головей
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький