"14" грудня 2017 р.Справа № 916/1431/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Величко Т.А.,
суддів: В.І. Жекова, В.В. Лашина
(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями)
при секретарі: Колбасовій О.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;
від третьої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрніхром”
на рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2017р.
по справі №916/1431/17
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрніхром”
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРМАГ”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект”
про стягнення 252606,05 доларів США за офіційним курсом НБУ,
В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрніхром”" звернулось до господарського суду Одеської області із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРМАГ” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного підприємства „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект” про стягнення завданої відповідачем майнової шкоди в розмірі 252606,05 дол. США за офіційним курсом Національного Банку України.
Позов обґрунтований положеннями ч.3 ст.386, ст.ст. 610, 611,614, 623, ч.1 ст. 906, ст. 935 ЦК України, ч.2 ст. 218, 224, ч.1 ст. 225, ч.2 ст.229 ГК України та вмотивований посиланнями на укладання 03.06.2015р. між компаніями WUTMARC LLP (Англія) - покупцем та XIAN TIANRUI NEW MATERIAL (ОСОБА_3) - продавцем, контракту на поставку титанової продукції № W-016 на загальну суму 385038,20 дол. США, фактичне замовлення продукції для позивача, зазначення його в якості вантажоодержувача, а XIAN TIANRUI NEW MATERIAL в якості вантажовідправника, укладання позивачем 11.06.2015р. контракту № WEX-011 з WUTMARC LLP на поставку титанової продукції виготовленої XIAN TIANRUI NEW MATERIAL, перерахування позивачем часткової передплати WUTMARC LLP у розмірі 74617,30 дол.США, укладання з відповідачем договору № 1701/14-01 транспортного експедирування від 17.01.2014р., отримання від WUTMARC LLP копій іменних коносаментів № MRFB15090048 та №MRFB15110522 на товар, які були видані перевізником MRF INTERNATIONAL FORWARDING CO LTD, надходження вантажу до порту ОСОБА_2, перехід права власності на вантаж, протиправність видачі вантажу третій особі на підставі нових коносаментів.
В письмових поясненнях по справі третя особа зазначила, що надані позивачем докази є недопустимими та неналежними, а відповідно не підтверджують переходу права власності на товар до ТОВ «Укрніхром», підстави для відшкодування збитків за заявленим позовом відсутні.
Відповідач просив суд відмовити повністю ТОВ «Укрніхром» у задоволенні позовних вимог посилаючись на наявність з позивачем договору транспортного експедирування № 1701/14-01 від 17.01.2014р., відсутність у позивача оригіналів коносаментів на спірний вантаж, відсутність підстав для видачі вантажу за відсутності оригіналів, наявність таких документів у третьої особи, відсутність підстав для відмови у видачі вантажу, корегування MRF INTERNATIONAL FORWARDING CO LTD коносаменту № MRFB15110522 де відправником зазначений XIAN TIANRUI NEW MATERIAL а отримувачем третя особа по справі, можливість такого корегування відправником внтажу, відсутність порушень з боку відповідача, законність видачі вантажу третій особі, а також на інші зазначені у відзиві та поясненнях обставини.
Також, відповідачем було заявлено клопотання про залучення третьої особи по справі в якості іншого відповідача - Державного підприємства „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект”, оскільки предмет позову пов'язаний з отриманням вантажу вказаною особою.
Судом було відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки позивач самостійно визначив відповідача під час подачі позовної заяви, сформулював свої вимоги саме до нього, і крім того він не позбавлений можливості звернутися до Державного підприємства „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект” з окремим позовом у разі, якщо буде вважати це необхідним для захисту або поновлення своїх прав.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. (головуючий суддя - Волков Р.В., судді - Желєзна С.П., Рога Н.В.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрніхром”" відмовлено.
Господарським судом зазначено, що позивачем не надано відповідачеві будь-яких документів, які б підтвердили його право власності на вантаж. Такі документи, а саме - три оригінали коносаменту № MRFB15110522 з зазначенням в якості одержувача вантажу третьої особи по справі надав відповідачеві представник ТОВ "Фортіс Марін". Відповідно до довіреності № 06/2-4204 від 19.05.2016 третя особа по справі уповноважила ТОВ "КМД-ТРАНС" на доставку вантажу, а воно в свою чергу видало довіреність від 18.05.2016 на вчинення таких дій ТОВ "Фортіс Марін". Таким чином, вантаж було видано пред'явнику оригіналів коносаменту, як це і передбачено діючим законодавством.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 252606,05 доларів США у гривні за курсом НБУ не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрніхром” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. у справі №916/1431/17 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Скаржник вважає оскаржуване рішення підлягаючим скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а саме:
- за наявності у справі відповідних доказів, а також визнання відповідачем усіх фактичних обставин, викладених у позовній заяві, суд першої інстанції не вбачає вини відповідача у заподіяній позивачу шкоді;
- судом першої інстанції повністю проігноровано посилання позивача на вимоги ч.1 ст.137 Кодексу торгівельного мореплавства України, відповідно до якої, після приймання вантажу до перевезення, перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті;
- суд першої інстанції посилається на право відправника замінити вантажоодержувача у відповідному коносаменті, проте суд безпідставно визнав, що відправником спірного вантажу є компанія XIAN TIANRUI NEW MATERIAL, а не WUTMARC LLP;
- суд першої інстанції безпідставно визнав законним заміну компанією-агентом відповідача у коносаменті № MRFB15110522 як вантажоодержувача, так й вантажовідправника.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.11.2017р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрніхром” до провадження з призначенням до розгляду в судовому засіданні.
У відзиві на апеляційну скаргу ДП „Науково-виробничий комплекс Газотурбобудування „Зоря” - „Машпроект” просило суд залишити рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. по справі №916/1431/17 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Третя особа зазначає, що твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі є помилковими та такими, що ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи апеляційної скарги не містять посилання на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Надані відповідачем докази є недопустимими та неналежними, а відповідно не підтверджують переходу права власності на товар до ТОВ „Укрніхром”, підстави для відшкодування збитків за заявленим позовом - відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „ФОРМАГ” просило рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. по справі №916/1431/17 залишити без зміни та зазначило, що позивачем не доведено наявність складу цивільного правопорушення, не надано жодного доказу порушення відповідачем договірних зобов'язань, чинного законодавства та наявності вини у діях відповідача.
14.12.2017р. на електронну скриньку Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Укрніхром” надійшло клопотання, відповідно до якого останнє просило розгляд справи №916/1431/17 відкласти та не розглядати без участі представника апелянта.
Колегія суддів розглянувши вищезазначене клопотання, відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.
У судовому засіданні, яке відбулось 28.11.2017р., від апелянта були присутні - ОСОБА_4, довіреність №б/н від 20.08.2017р., ОСОБА_5, директор ТОВ „Укрніхром”, колегією суддів була надана можливість сторонам заявити клопотання, надати пояснення по суті спору .
У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 28.11.2017р. було оголошено перерву до 14.12.2017р., а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача та третьої особи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2014р. між ТОВ „Укрніхром” (Клієнт) та ТОВ „ФОРМАГ” (Експедитор) було укладено договір № 1701/14-01 транспортного експедирування, відповідно до умов якого Експедитор зобов'язався за плату та рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг (п.1.1 договору).
У межах цього договору ТОВ „ФОРМАГ” на підставі п.2.1 ОСОБА_6 від 17.01.2014р. отримало право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, суднохідними компаніями (її агентами), експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами та нерезидентами України для виконання своїх обов'язків за цим ОСОБА_6; представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями; обирати або змінювати вид транспорту, маршрут перевезення, порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах Клієнта; відступати від вказівок Клієнта, якщо цього вимагають інтереси Клієнта.
За умовами п.2.2 цього ОСОБА_6, Експедитор прийняв на себе виконання таких обов'язків: забезпечувати якісне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів Клієнта різними видами транспорту по території України та за її межами відповідно до заявки Клієнта; залучати транспортні засоби та забезпечувати їх подачу у порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відвантаження/доставки вантажів; надавати послуги, пов'язані з прийманням, накопиченням, сортуванням, складуванням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів; надання послуг з охорони вантажу під час його перевезення, пересилання та зберігання, здійснювати страхування вантажів, оформлення товарної транспортної документації та її розсилку за приналежністю; надавати учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформлювати документи та організовувати роботи відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог; у випадку необхідності відступати від вказівок Клієнта, зокрема у випадку виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеки людей та оточуючого середовища. Експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду Клієнта на таке відступлення. У випадку якщо немає можливості попередньо повідомити про це, або, якщо відповідь на такий запит не отриманий. Експедитор вправі діяти на свій розсуд, повідомивши Клієнта про свої дії, як тільки та ке повідомлення стане можливим.
03.06.2015р. між Компанією WUTMARC LLP (Англія) та XIAN TIANRUI NEW MATERIAL (ОСОБА_3) було укладено контракт на поставку титанової продукції №W-016.
Згідно з контрактом Компанія WUTMARC LLP є покупцем, а компанія XIAN TIANRUI NEW MATERIAL - продавцем титанової продукції на загальну суму 385038,20 дол. США.
Відповідно до п.2.1 загальна сума контракту складає 385038,20 дол. США.
Згідно п.4.1 ціни були встановлені у дол США. Платіж за товар здійснювався у такій послідовності - 20% (передоплата) та 80% - проти копії коносамента.
Відповідно до п.1 Додатку №1 від 03.06.2015р. до пакету документів увійшло: повний комплект чистих бортових коносаментів, вантажовідправник - XIAN TIANRUI NEW MATERIAL, вантажоодержувач - ТОВ «Укрніхром».
Позивач вказує, що зазначення ТОВ «Укрніхром» у Додатку №1 від 03.06.2015р. до Контракту №W-016 як отримувача вантажу обумовлене тим, що продукція була фактично замовлена та придбана для ТОВ «Укрніхром». 11.06.2015р. між ТОВ «Укрніхром» (Покупець) та WUTMARC LLP (Постачальник) було укладено Контракт №WEX-011 на поставку титанової продукції, виготовленої компанією XIAN TIANRUI NEW MATERIAL на підставі Контракту № W-016.
Відповідно до п.3.1 Контракту № WEX-011 від 11.06.2015р. Продавець (WUTMARC LLP) продав, а Покупець (ТОВ «Укрніхром») купив товар відповідно до Додатку до даного Контракту. У Додатку №1 від 11.06.2015р. до Контракту № WEX-011 Специфікація товару, що поставляється, співпадає зі специфікацією, наведеною у Додатку №1 від 03.06.2015р. до Контракту № W-016.
Позивач зазначає, що 10.06.2015р. в якості передоплати за товар ТОВ «Укрніхром» перерахувало WUTMARC LLP кошти у розмірі 31617,30 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на день розрахунку складало 669316,08 грн. 18.06.2015р. ТОВ «Укрніхром» перерахувало ще 43 000 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на день розрахунку складало 930960,11 грн. Усі розрахунки підтверджуються випискою по рахунках ТОВ «Укрніхром». Таким чином, позивач зазначає, що ним було здійснено передоплату за товар у розмірі 74617,30 дол. США або 1600276,19 грн.
З метою організації перевезення товару за коносаментом № MRFB15110522, в якому отримувачем було вказано ТОВ «Укрніхром», з порту призначення (порт ОСОБА_5) до місця призначення (м. Дніпро) ТОВ «Укрніхром» звернулося до ТОВ «Формаг» і на підставі раніше укладеного з ним ОСОБА_6 транспортного експедирування від 17.01.2014р. №1701/14-01, замовило відповідні послуги.
Посилаючись на ст.ст. 133,134,135 КТМ України позивач зазначає, що WUTMARC LLP (як вантажовідправник товару) передало ТОВ «Укрніхром» (як вантажоодержувачу товару) копії іменних коносаментів № MRFB15090048 та №MRFB15110522 на даний товар, виданих перевізником MRF INTERNATIONAL FORWARDING CO, LTD, де вантажоодержувачем такого товару зазначено ТОВ «Укрніхром», а порт призначення - м. Одеса, Україна.
Товар за коносаментом № MRFB15090048 (номер бланку 8821429) вагою 6257400 кг від 08.09.2015р. поставлявся в контейнері № OOLU0291500/20'GP (OOLU4020864040) за посередництвом ТОВ «ОСОБА_7 ЕЙДЖЕНСІ», про що зазначено у коносаменті, а за коносаментом № MRFB15110522 (номер банку 8826643) вагою 11935600 кг від 09.11.2015р. - в контейнері № OOLU1645608/20'GP (OOLU4022077250) за посередництвом ТОВ «Формаг», про що зазначено у коносаменті.
На виконання укладеного між ТОВ «Укрніхром» та ТОВ «Формаг» ОСОБА_6 в частині організації перевезення товару за коносаментом № MRFB15110522 та на підставі виставлених ТОВ «Формаг» рахунків в період з 25.12.2015р. по 16.05.2016р., ТОВ «Укрніхром» сплатило на користь ТОВ «Формаг» 199738,37 грн.
Відповідно до коносаменту № MRFB15110522 вантаж був завантажений на судно 09.11.2015р.
Оскільки у Контракті щодо поставки вантажу не було визначено особливого моменту переходу права власності на вантаж, на думку позивача діє норма визначена ч.2 ст. 334 ЦК . відповідно до якої право власності у покупця перейшло в момент завантаження вантажу на борт перевізника.
Позивач зазначає, що за ОСОБА_6 №1 «Про заміну боржника» від 10.05.2016р., боржник - WUTMARC LLP передає, а підприємство - ТОВ «Укрніхром» бере на себе зобов'язання щодо сплати боргу в розмірі 311038,20 дол. США за ОСОБА_6 № W-016 від 03.03.2015р., укладеним між Кредитором (XIAN TIANRUI NEW MATERIAL) та Боржником. Кредитор дає згоду на заміну Боржника (п.1.2). У п.2.3 передбачено, що Кредитор зобов'язаний прийняти виконання за розрахунками згідно з договором, зазначеним у ст.1.1, а Підприємство набуває з дня укладання цього договору всіх прав Кредитора за договором № W-016 від 03.03.2015р.
Після прибуття контейнеру № OOLU1645608/20'GP до порту призначення, оригінал коносаменту не був переданий Продавцем товару - XIAN TIANRUI NEW MATERIAL з причин бажання останнього встановити інші умови оплати товару, що зумовило проведення переговорів і обговорення можливих варіантів врегулювання спірної ситуації.
Надалі, позивач, з огляду на отриману інформацію про злочинні дії, які розпочалися згодом щодо вантажу, а саме: незаконне отримання нового коносаменту на цей же вантаж іншим підприємством, звернувся з заявою про злочин.
Позивач зазначає, що протягом часу з'ясування вказаних обставин та за відсутності оригіналів коносаментів, що перешкоджало оформленню вантажу, ТОВ «Укрніхром» сплачувало штрафні санкції перевізнику, виконувало щомісячні зобов'язання щодо оплати зберігання товару у порту, оплатило послуги ТОВ «Формаг», що підтверджується відповідними рахунками, які виставлялись відповідачем, оплаченими платіжними дорученнями ТОВ «Укрніхром» та актами прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт), підписаними обома сторонами, випискою з особового рахунку ТОВ «Формаг» 26004126981 за період з 25.12.2015р. по 30.03.2016р., актом взаємних розрахунків між ТОВ «Формаг» та ТОВ «Укрніхром» за контейнером OOLU1645608, що прибув з Шанхаю (ОСОБА_3) в ОСОБА_5 (Україна) за коносаментом № MRFB15110522.
З відповіді директора ТОВ «Вая Малтима» від 22.09.2016р. вбачається, що товариство є лінійним агентом в Україні міжнародної контейнерної лінії Orient Overseas Container Lint (OOCL). Під час морських перевезень контейнерів OOLU0291500 та OOLU1645608 лінією OOCL видані sea waybills OOLU4020864040 отримувач - ТОВ «ОСОБА_7 ЕЙДЖЕНСІ» та OOLU4022077250 - отримувач ТОВ «Формаг» відповідно. Для отримання цих контейнерів експедиторська компанія ТОВ «Формаг» оформила наряди №№ 147,148,148 від 19.05.2016р.
Відповідно до наряду №148 - отримувачем вказане ТОВ «Формаг», документ MRFB15110522/OOLU4022077250. Проте у примітці «Особливі умови» ТОВ «Формаг» вказав - «Вантаж під митним контролем Заря-Машпроект ГП НПКГ».
Позивач вважає, що всупереч взятих на себе зобов'язань ТОВ «Формаг» отримало від ДП «Зоря-Машпроект» нові коносаменти на вантаж, що був придбаний ТОВ «Укрніхром» та знаходився на експедиторському обслуговуванні у ТОВ «Формаг» за договором з ТОВ «Укрніхром», у спішному порядку розпочало вчиняти дії на користь ДП «Зоря-Машпроект», зокрема, уклало договір через посередника - ТОВ «КМД-ТРАНС» - з ДП «Зоря-Машпроект» на екпедирування (в т.ч. і митне оформлення) вантажу, який знаходився на експедируванні за чинним і не розірваним договором з ТОВ «Укрніхром», здійснило митне оформлення, поперердньо направивши листа митниці з вимогою розблокувати цей вантаж для оформлення та передання ДП «Зоря-Машпроект». Зазначені дії свідчать про умисні, цілком усвідомлені дії ТОВ «Формаг», внаслідок яких відповідач передав вантаж, що перебував на експедиторському обслуговуванні за договором з позивачем, на користь іншої особи.При цьому було здійснено відступ від умов договору з ТОВ «Укрніхром», чим порушено обов'язок допускати відступи від завдання Клієнта виключно в його інтересах або за наявності інших причин з його згоди.
Посилаючись на ст.ст. 133, 134, 135 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.ст. 334, 386, 610, 611, 614, 623, 906, 935 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 218, 224, 225, 229 Господарського Кодексу України, ст.14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" позивач просив суд стягнути з ТОВ «Формаг» майнову шкоду у сумі 252606,05 дол. США за офіційним курсом НБУ на момент постановлення рішення суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі за наступних підстав.
Згідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків. У відповідності з приписами ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
В цій же статті Кодексу зазначено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути:
- авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
- міжнародна автомобільна накладна (CMR);
- накладна СМГС (накладна УМВС);
- коносамент (Bill of Lading);
- накладна ЦІМ (CIM);
- вантажна відомість (Cargo Manifest);
- інші документи, визначені законами України.
На вантаж було оформлено іменний коносамент № MRFB15110522.
Відповідно до ст.133 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт).
При цьому ст. 135 вказаного Кодексу визначає, що правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу визначаються коносаментом.
Ст.10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" зазначає, що експедитор має право не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.
З матеріалів справи вбачається, що позивач заявкою № 156/15 від 28.10.2015р. замовив доставку вантажу ("титановий круг") з порту Шанхай (ОСОБА_3) до м. Дніпропетровськ (України) в рамках існуючого між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 транспортного експедирування від 17.01.2014р. Однак сам факт такого замовлення не є підставою для наступного отримання вантажу.
Так, відповідно до ст.162 Кодексу торговельного мореплавства України ("Видача вантажу"), вантаж видається в порту призначення:
1) за іменним коносаментом одержувачу, вказаному в коносаменті, або особі, якій коносамент було передано за іменним передаточним написом або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги;
2) за ордерним коносаментом - відправнику або одержувачу залежно від того, складений коносамент "наказу відправника" або "наказу одержувача", а в разі наявності у коносаменті передаточних написів - особі, зазначеній в останньому з неперервного ряду передаточних написів, або пред'явникові коносамента з останнім бланковим написом;
3) за коносаментом на пред'явника - пред'явнику коносамента.
Позивач не надав відповідачеві будь-яких документів, які б підтвердили його право власності на вантаж.
Такі документи, а саме - три оригінали коносаменту № MRFB15110522 з зазначенням в якості одержувача вантажу третьої особи по справі надав відповідачеві представник ТОВ "Фортіс Марін".
Відповідно до довіреності № 06/2-4204 від 19.05.2016р. третя особа по справі уповноважила ТОВ "КМД-ТРАНС" на доставку вантажу, а воно в свою чергу видало довіреність від 18.05.2016р. на вчинення таких дій ТОВ "Фортіс Марін".
Таким чином, вантаж було видано пред'явнику оригіналів коносаменту, як це і передбачено діючим законодавством.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин повинен відшкодувати спричинені ним збитки суб'єкту, права чи законні інтереси якого були порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата чи пошкодження її майна, а також неотримання доходів, які управнена сторона отримала б при належному виконанні зобов'язання іншою стороною.
Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди у сумі 252606,05 дол. США.
Позивач зазначив, що з моменту завантаження товару покупець за контрактом на поставку титанової продукції №W-016 від 03.06.2015р. став власником даного товару, а передача ТОВ «Формаг» цього товару іншому отримувачу призвела до збитків у сумі вартості товару.
Враховуючи предмет спору, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка 2) збитки 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками 4) вини.
Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Позивачем під час судового розгляду справи не доведено факту протиправності дій та вини відповідача.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм та матеріалів справи, колегія суддів відхиляє доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, які фактично зводяться до переоцінки доказів, а також ґрунтуються на довільному тлумаченні чинного законодавства.
Отже, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд дійшов правомірного висновку, що позивачем не доведено наявності факту завдання збитків протиправними діями відповідача.
Посилання скаржника на наявність в нього інших копій коносаменту, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, адже оригінали таких документів не були надані ані суду першої інстанції ані апеляційній.
Крім того, ст. 141 Кодексу торговельного мореплавства України ("Повернення вантажу відправнику") зазначає, що відправник має право вимагати повернення вантажу в порту відправлення до відходу судна або видачі вантажу в проміжному порту, або видачі не тій особі, що зазначена в коносаменті, за умови пред'явлення всіх виданих відправнику примірників коносамента або надання відповідного забезпечення і з дотриманням правил цього Кодексу про відмову від договору морського перевезення. Таке ж право належить кожному законному держателю всіх виданих відправнику вантажу примірників коносамента.
Пунктом 1.2 договору транспортного експедирування № 1701/14-01 від 17.01.2014р. між позивачем та відповідачем передбачено, що відповідач надає позивачеві транспортно-експедиторські послуги у відповідності із Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", Цивільним та Господарським кодексамі України.
Відповідно до п.1 ст.623 Цивільного Кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Проте, дотримання вимог чинного законодавства при видачі вантажу не можна розглядати як порушення договірних зобов'язань відповідачем. В свою чергу, відсутність протиправної поведінки не дає підстав покласти на відповідача майнову відповідальність у вигляді заявлених позивачем до стягнення сум.
Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,
суд постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрніхром” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2017р. у справі №916/1431/17 - без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Суддя В.І. Жеков
Суддя В.В. Лашин