79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" грудня 2017 р. Справа № 909/208/14
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Бойко С.М., Мирутенко О.Л.,
при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,
за участю представників:
від прокуратури - ОСОБА_1
від стягувача - ДПЗД «Укрінтеренерго» (скаржника) - ОСОБА_2
від боржника - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», вих.№44/22-1089 від 26 жовтня 2017 року
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року (суддя Грица Ю.І.), винесену за результатами розгляду заяви
про відстрочку виконання рішення
у справі №909/208/14
за позовом Калуського міжрайонного прокурора, м. Калуш в інтересах держави
в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, м. Київ
в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ
в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» «Калуська теплоелектроцентраль», м. Калуш
до відповідача ОСОБА_3 підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради, м. Калуш
про стягнення заборгованості
У вересні 2017 року боржник - Комунальне підприємство «Водотеплосервіс» Калуської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою (вх.№10195/17 від 25 вересня 2017 року) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14 на 24 (двадцять чотири) календарні місяці.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року у справі №909/208/14 заяву боржника задоволено частково: відстрочено виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14 на 20 (двадцять) календарних місяців. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що в даному випадку мали місце непереборні, тобто, виключні обставини, що ускладнюють вчасне виконання рішення або роблять його неможливим, передбачені ст.121 ГПК України виняткові випадки для відстрочки виконання судового рішення, оскільки виникли незалежно від дій самого боржника. Суд в ухвалі зазначив, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 року, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 року про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2014 року у справі №909/208/14 частково змінено: відстрочено виконання рішення з 24 місяці на 3 (три) календарні місяці; в той же час 11.07.2017 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ, всупереч п.6 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, не зупиняючи виконавче провадження, винесено постанову про арешт коштів боржника, що свідчить про те, що на час винесення постанови про відстрочку виконання рішення суду на три місяці, було паралізовано роботу КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради, у зв'язку з чим, підприємство не мало можливості отримати дохід від своєї господарської діяльності і скористатися часом, на який було відстрочено виконання рішення, для акумулювання відповідних коштів на погашення заборгованості. Даний факт також підтверджується долученою заявником до матеріалів заяви, довідкою боржника вих.№1307 від 25.09.2017 року, згідно якої арешт коштів боржника, а саме: банківського рахунку КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради №26008101012829, який відкрито в АТ «Комерційний індустріальний банк» і є єдиним поточним рахунком боржника, знято лише 15.09.2017 року, що повністю унеможливило проведення будь-якої господарської діяльності, зокрема, виконання підприємством своїх зобов'язань перед стягувачем ДПЗД «Укрінтеренерго». Крім того, в ухвалі суд вказав, що враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, виконання рішення суду на даний час фактично матиме негативний вплив і є неможливим, оскільки призведе до катастрофічних наслідків для підприємства, що унеможливить виконання рішення про стягнення коштів взагалі, а відстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати фінансові кошти для повного його виконання.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року у справі №909/208/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити боржнику у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14. Зокрема, зазначає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали враховано лише доводи боржника та не взято до уваги твердження стягувача, зокрема, і те, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14 залишається невиконаним уже 42 місяці, що позбавляє стягувача отримувати від боржника будь-які кошти в рахунок погашення заборгованості протягом тривалого періоду часу, що порушує права позивача. На думку скаржника, повторна подача боржником заяви про відстрочку виконання рішення суду є лише способом ухилення від виконання рішення суду та є зловживанням з боку боржника.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2017 року вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04 грудня 2017 року.
Ухвалою суду від 04 грудня 2017 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд апеляційної скарги на 13 грудня 2017 року.
Представник стягувача - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (скаржника) та прокурор Львівської області в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року у справі №909/208/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити боржнику у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14.
Представник боржника в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується витягом з реєстру поштових відправлень суду.
Оскільки явка представника боржника не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення прокурора Львівської області та представника стягувача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з КП «Водотеплосервіс» на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» в особі Виробничої філії ДПЗД «Укрінтеренерго» «Калуська теплоелектроцентраль» - 13 420 536,43 грн. заборгованості, 169 710,49 грн. - пені, 812 059,12 грн. - штрафу, 98 437,82 грн. - 3% річних, 44 181,39 грн. - інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного вище рішення 29 квітня 2014 року місцевим господарським судом видано відповідні накази.
В жовтні 2014 року стягувач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою на дії ДВС в порядку ст.121-2 ГПК України.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2014 року у справі №909/208/14 скаргу стягувача задоволено: скасовано постанову державного виконавця від 16 вересня 2014 року про зупинення виконавчого провадження №43484759 з виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14.
В березні 2015 року боржник звернувся до суду з скаргою на дії ДВС та просив суд скасувати постанову державного виконавця про поновлення виконавчого провадження №43484759 з виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2015 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року, у задоволенні скарги боржника відмовлено.
В грудні 2015 року боржник звернувся до місцевого господарського суду з скаргою на дії органу ДВС щодо винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника.
Ухвалою суду від 20 січня 2016 року скаргу боржника задоволено: визнано недійсною постанову державного виконавця від 18.11.2015 року про арешт коштів боржника ЗВП №43220679 в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26040011571314 у ПАТ «Укрсоцбанк» та на картковому рахунку №26057011579707 у ПАТ «Укрсоцбанк».
В травні 2017 року боржник звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14 на 60 (шістдесят) календарних місяців.
Ухвалою суду від 13 червня 2017 року вказану заяву задоволено частково: відстрочено виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14 на 24 (двадцять чотири) календарні місяці.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 липня 2017 року по справі №909/208/14 ухвалу місцевого господарського суду змінено: відстрочено виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14 на 3 (три) календарні місяці.
У вересні 2017 року боржник звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою (вх.№10195/17 від 25 вересня 2017 року) про відстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14 на 24 (двадцять чотири) календарні місяці.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2017 року у справі №909/208/14 заяву боржника - ОСОБА_3 підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради задоволено частково: відстрочено виконання рішення в даній справі на 20 (двадцять) календарних місяців; в задоволенні решти вимог - відмовлено.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
В силу ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
У п.7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2 вказаної вище Постанови).
Заява боржника про відстрочення виконання рішення в даній справі на 24 календарні місяці обґрунтована, зокрема тим, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України 11 липня 2017 року, всупереч ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2017 року про відстрочку виконання рішення в даній справі, винесено постанову, якою протиправно арештовано кошти боржника, КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради, що повністю унеможливило проведення будь-якої господарської діяльності, зокрема, виконання підприємством своїх зобов'язань перед стягувачем - ДПЗД «Укрінтеренерго». Заявник зазначає, що арешт з єдиного поточного банківського рахунку КП «Водотеплосервіс» Калуської міської ради №26008101012829, який відкрито в АТ «Комерційний індустріальний банк», знято лише 15 вересня 2017 року, що підтверджується, долученою до матеріалів заяви, довідкою КП «Водотеплосервіс» Калуської міської (вих.№1307 від 25.09.2017 року), у зв'язку з чим, підприємство більше як два місяці не мало можливості отримати дохід від своєї господарської діяльності, внаслідок чого зростали заборгованість по виплаті заробітної плати, за електропостачання тощо. Поряд з тим, заявник вказує, що на час винесення Львівським апеляційним господарським судом постанови від 19 липня 2017 року про зміну ухвали суду від 13 червня 2017 року в частині терміну відстрочення виконання даного рішення на три календарні місяці, кошти боржника, вже були арештовані і скористатися часом, на який було відстрочено виконання рішення, для акумулювання відповідних коштів на погашення заборгованості, підприємство не мало можливості.
Врахувавши вказані боржником обставини, суд першої інстанції відстрочив виконання рішення у даній справі на 20 календарних місяців, проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується.
Слід зазначити, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області по справі №909/208/14 про стягнення з КП «Водотеплосервіс» на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» в особі Виробничої філії ДПЗД «Укрінтеренерго» «Калуська теплоелектроцентраль» 13 420 536,43 грн. заборгованості, 169 710,49 грн. - пені, 812 059,12 грн. - штрафу, 98 437,82 грн. - 3% річних, 44 181,39 грн. - інфляційних втрат, прийнято судом ще 15 квітня 2014 року.
Докази хоча б часткового виконання вказаного рішення в матеріалах справи відсутні та боржником суду не надано. Разом з тим, не надано суду і доказів, які б свідчили про вчинення боржником дій для виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області по справі №909/208/14.
Посилання боржника на зняття арешту з його рахунку лише 15 вересня 2017 року, колегія суддів до уваги не бере, оскільки саме на цей період боржнику було відстрочено виконання рішення в даній справі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 липня 2017 року, а саме: строком на 3 (три) календарні місяці, тобто - по 19 жовтня 2017 року. При цьому, станом на даний час (13 грудня 2017 року) боржником не вчинено жодних дій щодо виконання рішення суду в даній справі.
При цьому, такі дії боржника свідчать про навмисне ухилення від виконання рішення суду, яке залишається невиконаним протягом тривалого часу - більш ніж 3,5 роки, що суперечить нормам чинного законодавства та порушує право іншої сторони на судовий захист.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі «ОСОБА_4 проти Італії», №22774/93, п.74, ECHR 1999-V).
Крім того, суд першої інстанції повинен був врахувати, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року, заява №3236/03, п.43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає розстрочку/відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для визнання поважними причин затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки п.1 ст.6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд, задоволивши частково заяву боржника та надавши відстрочку виконання рішення по даній справі на 20 календарних місяців, фактично враховував лише інтереси боржника (ОСОБА_3 підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради), при цьому, не обґрунтував дотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі, з урахуванням тієї обставини, що зняття арешту з рахунку боржника 15 вересня 2017 року, не свідчать про неможливість останнім виконати рішення суду, при цьому беручи до уваги, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 липня 2017 року боржнику відстрочено виконання рішення у даній справі на 3 місяці, тобто - по 19 жовтня 2017 року, що свідчить про те, що арешт з рахунку боржника знятий ще до закінчення терміну наданої апеляційним судом відстрочки виконання рішення.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Зважаючи на все наведене вище, колегія суддів вважає, що боржником не наведено тих виняткових обставин та не подано відповідних доказів на їх обґрунтування, які б давали можливість, у відповідності з вимогами законодавства, відстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2014 року по справі №909/208/14, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви боржника.
Наведеного вище місцевий господарський суд не врахував та безпідставно відстрочив виконання рішення суду в даній справі на 20 (двадцять) календарних місяців.
Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги стягувача, скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року у справі №909/208/14 та відмову в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення суду в даній справі.
У звязку із задоволенням апеляційної скарги та скасуванням ухвали місцевого суду, сплачений апелянтом судовий збір в розмірі 1600 грн. підлягає відшкодуванню останньому за рахунок боржника.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105, 106, 121 ГПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» задоволити.
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року у справі №909/208/14 скасувати.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради (вх.№10195/17 від 25 вересня 2017 року) про відстрочку виконання рішення у справі №909/208/14.
Стягнути з ОСОБА_3 підприємства «Водотеплосервіс» Калуської міської ради (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Окружна, 8, код ЄДРПОУ 32364207) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 1 600 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.
На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи №909/208/14 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Повну постанову складено 18.12.2017 року.
Головуючий-суддя Якімець Г.Г.
Судді Бойко С.М.
ОСОБА_5