донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.12.2017 справа №905/1960/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:Будко Н.В. Геза Т.Д., Сгара Е.В. ОСОБА_4 ОСОБА_5 - за довіреністю; не з'явився; не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ, Донецька область
на рішення господарського суду Донецької області
від05.10.2017 р.
у справі№ 905/1960/17 (суддя: Кротінова О.В.)
за позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаСлов'янської міської ради, м. Слов'янськ, Донецька область фізичної особи-підприємця Чалого Миколи Олександровича, м. Слов'янськ, Донецька область громадянки ОСОБА_7, с. Кримки, Лиманський район, Донецька область
про зобов'язання знести самочинно збудований нерухомий об'єкт на земельній ділянці та привести земельну ділянку до попереднього стану
Слов'янська міська рада (далі - позивач) звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Чалого Миколи Олександровича (далі - ФОП Чалий М.О., відповідач) про:
- зобов'язання ФОП Чалого М.О. знести самочинно збудований нерухомий об'єкт на земельній ділянці площею 0,0060 га (к.н. НОМЕР_4) по АДРЕСА_1, наданої на праві особистого строкового сервітуту для розташування групи тимчасових споруд - ФОП Чалий М.О.;
- зобов'язання ФОП Чалого М.О. привести земельну ділянку по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4) до попереднього стану.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.09.2017 р. залучено до участі у справі громадянку ОСОБА_7 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (далі - гр. ОСОБА_7, третя особа).
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.10.2017 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Рішення суду мотивоване недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України, зокрема, ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 376 ЦК України.
Позивач вважає, що відповідачем здійснено зведення капітальної споруди без дозволу Слов'янської міської ради на право забудови, затвердження містобудівних умов.
Позивач стверджує, що місцевий господарський суд безпідставно не забезпечив проведення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції позапланової перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 (біля БК ім. Леніна) - ФОП Чалий М.О.
На думку позивача, суд першої інстанції позбавив його права на дослідження в суді тих обставин та надання доказів, які відповідно до своїх повноважень може надати тільки Департамент, шляхом відмови у залученні Департаменту архітектурно-будівельної інспекції Донецької області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В апеляційній скарзі позивач звертає увагу на те, що реєстрація права власності оспорюваної капітальної споруди проведена на підставі декларації про введення в експлуатацію, яка відповідно до наказу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції Донецької області № 15 від 28.02.2017 р. скасована.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач та третя особа письмові відзиви на апеляційну скаргу не надали, їх представники у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи всі учасники судового процесу повідомлені належним чином.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Слов'янська міська рада та ФОП Чалий М.О. на підставі рішення Слов'янської міської ради від 04.09.2013 р. № 21-ХL VІІІ-6, уклали договір строкового особистого сервітуту від 08.04.2014 р., за умовами якого Слов'янська міська рада надає, а землекористувач приймає в платне користування на праві особистого строкового сервітуту земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_4 площею 0,0060 га, за адресою АДРЕСА_1 (біля БК ім. Леніна), вид права земельного сервітуту: розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності; договір укладено строком на 10 років.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в ході проведення інвентаризації тимчасових споруд у м. Слов'янську управлінням архітектури та містобудування та інвентаризації договорів особистого строкового сервітуту тимчасовою контрольною комісією міської ради для проведення інвентаризації договорів строкового особистого сервітуту та здійснення контролю щодо сплати суб'єктами господарювання коштів до місцевого бюджету за користування правом особистого строкового сервітуту, встановлено факт розташування капітальних будівель на земельних ділянках, наданих в платне користування на праві особистого строкового сервітуту для розташування тимчасових споруд, чим порушено ряд норм чинного законодавства України (рішення Слов'янської міської ради від 15.02.2017 р. № 35-ХХ-7 «Про результати роботи тимчасової контрольної комісії міської ради для проведення інвентаризації договорів строкового особистого сервітуту та здійснення контролю щодо сплати суб'єктами господарювання коштів до місцевого бюджету за користування правом особистого строкового сервітуту).
Стверджуючи, що будівництво капітальної споруди здійснено ФОП Чалим М.О. на земельних ділянках, що не були відведені для цієї мети та без відповідних документів, які б надавали право на їх будівництво, чим порушено вимоги ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.376 Цивільного кодексу України, що, в силу приписів ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, має наслідком їх знесення особою, яка здійснила самочинне будівництво, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
За загальним правилом ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України самочинно збудоване нерухоме майно підлягає знесенню особою, яка його здійснила, або за її рахунок.
Згідно зі ст.25 Закону України "Про основи містобудування" особи винні у виконанні будівельних робіт чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього та самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Частиною 1 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.
За приписом ч.5 ст.12 приведеного Закону, відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.ст.316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідачем до матеріалів справи надано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, затверджену Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області від 14.02.2017 р., в якій визначено дату початку будівництва - 28.11.2016 р. та дату закінчення будівництва - 12.01.2017 р.; строк введення об'єкта в експлуатацію - І квартал 2017 року.
Матеріали справи свідчать про те, що довідкою Управління архітектури та містобудування Слов'янської міської ради № 11-05-03-59 від 15.02.2017 р. відповідача повідомлено, що дійсною адресою новоствореного об'єкта нерухомого майна - громадської будівлі для роздрібної торгівлі є: АДРЕСА_1, 60А.
Згідно даних, що містить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №99312248 від 04.10.2017р. на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер 35151214, виданий 13.05.2017р., видавник ОСОБА_8, Слов'янська районна державна адміністрація Донецької області 11.05.2017р. здійснено державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності 20364880) Чалого Миколи Олександровича, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на громадську будівлю для роздрібної торгівлі А-1, загальною площею 50,9 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1245605914141) за адресою: АДРЕСА_1
Як зазначено вище, за приписами ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Натомість, право власності зареєстровано за відповідачем у визначеному законом порядку, відомостей про визнання вказаних реєстраційних дій у судовому порядку матеріали справи не містять, тому доводи позивача про самочинне будівництво відповідачем спірної капітальної споруди є необґрунтованими.
При цьому, як свідчить інформація про зміни права власності, 18.05.2017 р. внесено запис про державну реєстрацію прав власності (номер запису про право власності 20458566) на зазначений об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2127, виданий 18.05.2017р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35239704.
Відповідно, 18.05.2017р. проведено державну реєстрацію припинення права власності Чалого Миколи Олександровича, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на громадську будівлю для роздрібної торгівлі А-1, загальною площею 50,9 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1245605914141) за адресою: АДРЕСА_1, внаслідок відчуження майна.
В матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу, посвідченого Панченко А.В., приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області 18.05.2017р. та зареєстровано у реєстрі №2127.
У відповідності до п.1 даного договору, Чалий Микола Олександрович, як продавець, передав у власність (продав), а ОСОБА_7, як покупець, прийняла у власність (купила) громадську будівлю для роздрібної торгівлі загальною площею 50,9кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на комунальній земельній ділянці загальною площею 0,0060га, кадастровий номер НОМЕР_4.
За визначеннями п.4 договору, право власності на придбану громадську будівлю для роздрібної торгівлі виникає у ОСОБА_7 з моменту державної реєстрації цього права.
Разом з цим, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно містить запис про реєстрацію 19.05.2017р. права власності на спірний об'єкт нерухомості (номер запису про право власності 20495188) за ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2174, виданий 19.05.2017р., видавник: приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В., рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 35274866 від 19.05.2017р., та відповідний запис на цю дату про припинення права власності ОСОБА_7 на будівлю.
З наведеного вбачається, що на теперішній час право власності на спірний об'єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_10, в той час як позов заявлено до ФОП Чалого М.О., право власності якого припинилось 18.05.2017 р., тому останній є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки позивачем, по-перше, не доведено факт здійснення ФОП Чалим М.О. саме самочинного будівництва, по-друге, ФОП Чалий М.О. не є власником цієї будівлі, тому знесення її тією особою, яка самочинно збудувала нерухоме майно або за її рахунок - ФОП Чалим М.О. порушує право власності добросовісного набувача - ОСОБА_10
Відповідно до ч. 2 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Згідно з абз. 4 п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК права залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Матеріали справи не містять вказаної згоди позивача на заміну неналежного відповідача та, крім того, підстави для залучення належного відповідача в даному випадку відсутні, оскільки позивачем не доведено факту здійснення ФОП Чалим М.О. самочинного будівництва об'єкту нерухомого майна з огляду на реєстрацію 13.05.2017 р. права власності ФОП Чалого М.О. на вказану будівлю.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що реєстрація права власності оспорюваної капітальної споруди проведена на підставі декларації про введення в експлуатацію, яка відповідно до наказу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції Донецької області № 15 від 28.02.2017 р. скасована судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки доказів скасування відомостей Державного реєстру прав позивачем до матеріалів справи не надано, відтак останні вважаються достовірними, у розумінні ч.5 ст.12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також не надано доказів визнання вказаних вище договорів купівлі-продажу недійсними у судовому порядку. При цьому, зазначеного наказу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції Донецької області матеріали справи не містять.
Також відхиляються доводи апеляційної скарги про незабезпечення судом першої інстанції проведення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції позапланової перевірки дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 (біля БК ім. Леніна) - ФОП Чалий М.О. з огляду на те, що обов'язок доказування нормами ст. 33 ГПК України покладено виключно на сторін у справі, а не на господарський суд.
Судова колегія не вбачає порушень норм процесуального законодавства місцевим господарським судом при відмові у залученні Департаменту архітектурно-будівельної інспекції Донецької області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін за мотивами, викладеними у даній постанові Донецького апеляційного господарського суду.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Слов'янської міської ради на рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2017 р. у справі № 905/1960/17залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2017 р. у справі № 905/1960/17 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.В. Будко
Судді: Т.Д. Геза
Е.В. Сгара