"14" грудня 2017 р.Справа № 916/2711/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА";
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Бойко Людмили Григорівни;
про стягнення 150000,00грн.;
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
Від позивача: Соловей В.О. за довіреністю;
Від відповідача: Топунова А.М. за довіреністю;
Суть спору: про стягнення 150000,00грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Фізичної особи - підприємця Бойко Людмили Григорівни заборгованості за договором поставки №09/06-17 від 09.06.2017р. у сумі 150000,00грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.11.2017р. порушено провадження у справі № 916/2711/17 та справу призначено до розгляду.
В судовому засіданні від 30.11.2017р. позивач надав до суду копію платіжного доручення про часткове погашення відповідачем заборгованості у сумі 4800,00грн.
В судовому засіданні від 14.12.2017р. представник відповідача звернувся до суду з заявою про визнання позову у повному обсязі. Крім того представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про надання розстрочки виконання рішення.
Представник позивача в судовому засіданні від 14.12.2017р.не заперечував проти надання відповідачу розстрочки про що подав до суду відповідну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:
09.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" (позивач, Покупець) та Фізичною особою - підприємцем Бойко Людмилою Григорівною (відповідач, Постачальник) було укладено договір поставки товару №09/06-17 (далі договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю продукцію - євроконтейнер дерев'яний для яблук, вартістю, в кількості, комплектації та строками поставки, згідно зі Специфікацією - на кожну окрему партію товару, яка є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його (п.1.1. договору).
Поставка товару здійснюється на склад Покупця за адресою: Дніпропетровська область, м. Підгородне, Автодорога Знам'янка - Луганськ - Ізварино 227км.+580М, Україна (п.2.1. договору).
Згідно п.2.5. договору товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем згідно кількості, вказаній у видатковій накладній, по якості - згідно вимог які пред'являються до даного виду продукції, що підтверджується підписаним актом приймання - передачі.
Відповідно до п.3.1. договору порядок фінансування - передоплата в розмірі 100% на кожну визначену сторонами партію товару.
Згідно Специфікації від 09.06.2017р. відповідач зобов'язався поставити позивачу євроконтейнер дерев'яний для яблук (Ф1 по типу СД/1200х1000х800мм) в напівзібраному вигляді з метизами у кількості 600 комплектів на загальну суму 300000,00гр. позивач здійснив оплату за товар 07.07.2017р. у розмірі 150000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1000 від 07.07.2017р. (копія в матеріалах справи). Поставка товару мала бути здійснена 14.07.2017р., однак на час звернення до суду відповідач поставку товару не здійснив. 04.09.2017р. та 22.09.2017р. позивач звертався до відповідача з листами за вих.№040901 та за вих.№220901 в якому пропонував або здійснити поставку товару або повернути сплачені позивачем кошти у сумі 150000,00грн., однак зазначені листи залишилися без відповіді.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 150000,00грн.
Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить надати розстрочку виконання рішення згідно запропонованого відповідачем графіку.
Під час розгляду справи відповідач частково повернув сплачені позивачем кошти у сумі 4800,00грн.
Позивач проти розстрочки виконання рішення не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2017р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №09/06-17 відповідно до умов якого згідно зі Специфікацією від 09.06.2017р. відповідач зобов'язався поставити позивачу євроконтейнер дерев'яний для яблук (Ф1 по типу СД/1200х1000х800мм) в напівзібраному вигляді з метизами у кількості 600 комплектів на загальну суму 300000,00гр.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що на виконання умов договору на підставі рахунку-фактури №БЛ-0000004 від 12.06.2017р. на суму 300000,00грн. позивач перерахував відповідачу 150000,00грн. в якості передплати за товар.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Під час розгляду справи відповідач частково повернув відповідачу грошові кошти у сумі 4800,00грн. у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 4800,00грн. підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо зокрема відсутній предмет спору.
Враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідач товар не поставив та частково повернув позивачу грошові кошти у сумі 4800,00грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 145200,00грн.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" підлягають частковому задоволенню у сумі 145200,00грн.
В судовому засіданні від 14.12.2017р. представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про надання розстрочки виконання рішення суду в якому просить розстрочити виконання рішення наступним чином: листопад 2017р. - 4800,00грн., грудень 2017р. - 5000,00грн., січень 2018р. - 5200,00грн.,лютий 2018р. - 22500,00грн., березень 2018р. - 22500,00грн., квітень 2018р. - 22500,0грн., травень 2018р. - 22500,00грн., червень 2018р. - 22500,00грн. та липень 2018р. - 22500,00грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зокрема відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (пп7.1.2. п.7.1., п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" із змінами та доповненнями).
В судовому засіданні представник позивача проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення не заперечував про що надав до суду відповідну заяву.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи сплату відповідачем 4800,00грн. за листопад 2017р., суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду згідно наступного графіку: грудень 2017р. - 5000,00грн., січень 2018р. - 5200,00грн.,лютий 2018р. - 22500,00грн., березень 2018р. - 22500,00грн., квітень 2018р. - 22500,0грн., травень 2018р. - 22500,00грн., червень 2018р. - 22500,00грн. та липень 2018р. - 22500,00грн.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" про стягнення з відповідача Фізичної особи - підприємця Бойко Людмили Григорівни заборгованості за договором поставки №09/06-17 від 09.06.2017р. у сумі 150000,00грн. - задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця Бойко Людмили Григорівни 4800,00грн. - припинити.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бойко Людмили Григорівни (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, Автодорога Знам'янка - Луганськ - Ізварино, 227км+580м, код ЄДРПОУ 39074389) 145200/сто сорок п'ять тисяч двісті/грн. заборгованості.
Надати Фізичній особі - підприємцю Бойко Людмилі Григорівні (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) розстрочку виконання рішення згідно наступного графіку: грудень 2017р. - 5000,00грн., січень 2018р. - 5200,00грн.,лютий 2018р. - 22500,00грн., березень 2018р. - 22500,00грн., квітень 2018р. - 22500,0грн., травень 2018р. - 22500,00грн., червень 2018р. - 22500,00грн. та липень 2018р. - 22500,00грн. з дня набрання рішення законної сили.
Наказ видати.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бойко Людмили Григорівни (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, Автодорога Знам'янка - Луганськ - Ізварино, 227км+580м, код ЄДРПОУ 39074389) 2250/дві тисячі двісті п'ятдесят/грн. судового збору.
Наказ видати.
Повне рішення складено 18 грудня 2017р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Суддя Л.В. Степанова