ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
13 грудня 2017 року Справа № 913/867/17
Провадження №1/913/867/17
За позовом Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ), м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 102922 грн. 15 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання - Богуславська Є.В.
В засіданні брали участь:
від позивача - не викликався;
від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 03.01.2017 №СА 675/17;
Суть спору: про стягнення боргу в сумі 54000 грн. 00 коп., який утворився при розрахунках за договором з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування від 12.11.2012 № КД2136-00-2455/8-12, 44239 грн. 70 коп. інфляційних втрат та 4682 грн. 45 коп. 3% річних.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив, що спір між сторонами виник у зв'язку з наступними обставинами.
Так, 12.11.2012 між позивачем - Українським державним геологорозвідувальним інститутом /виконавцем/ та відповідачем - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит” було укладено договір № КД2136-00-2455/8-12 з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (поле ВП “Шахта “Центроспілка”, пласти: h9, h8), за умовами якого позивач зобов'язався виконати для відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити роботи з моніторингу та наукового супроводження надрокористування (далі - роботи) полем ВП “Шахта “Центроспілка”, пласти: h9, h8). Згідно п. 1.2 додаткової угоди № 3 від 02.12.2013 до договору у назві та у тексті договору слово “Роботи” у всіх відмінниках змінено на слово “Послуги”.
У відповідності до умов п.5.1 договору та протоколу узгодження договірної ціни, остання складає 59850 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 11970 грн. 00 коп., всього 71820 грн. 00 коп. Замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 100% від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом). Перерахування авансу здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунку (п. 5.3 договору).
У той же час, сторони передбачили, що по завершенню кожного етапу (під етапу) виконавець надає замовнику акт здавання-приймання робіт в 2-х примірниках та інформаційний звіт у письмовій формі. Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання звітних документів та акту здавання-приймання робіт, якщо виконані роботи відповідають умовам договору, зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт здавання-приймання робіт. (п. п. 4.2, 4.3 договору).
За умовами п. 5.4 договору передбачено, що остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється замовником на підставі акту здавання-приймання робіт протягом 10 робочих днів з дати його підписання.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не оплатив надані позивачем послуги після підписання актів здавання-приймання № 3/2014 від 02.10.2014 на суму 27000 грн. 00 коп. та № 4/2014 від 15.12.2014 на суму 27000 грн. 00 коп.
Таким чином, належне виконання позивачем своїх зобов'язань по здійсненню відповідно до “Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування” аналізу робіт, що виконуються надрокористувачем на передбачених договором об'єктах, підтверджено зазначеними актами, підписаними сторонами належним чином (арк. справи 28, 29).
Відповідач у відзиві за листом від 13.121.2017 проти позову заперечує з посиланням на те, що за вимогами про стягнення боргу за актом № 3/2014 здавання-приймання від 02.10.2014 закінчився строк позовної давності, а щодо вимог за актом № 4/2014 - не встановлено строк оплати робіт та не надано доказів надіслання рахунку.
Позивач у запереченнях на відзив відповідача доводи останнього відхиляє та посилається на те, що відлік часу для сплати боргу починається за матеріалами справи після підписання сторонами акту здавання-приймання послуг.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у сукупності, суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позову, з огляду на наступне.
Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У відповідності до ст. 903 ЦК України, яка регулює проведення оплати за договором про надання послуг, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як було встановлено при розгляді справи, належне виконання позивачем зобов'язань по виконанню передбачених договором послуг підтверджено підписаними сторонами актами здавання-приймання № 3/2014 від 02.10.2014 на суму 27000 грн. 00 коп. (підписано замовником 10.10.2014) та № 4/2014 від 15.12.2014 на суму 27000 грн. 00 коп. Втім, відповідачем у відзиві заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності щодо частини вимог за актом здавання-приймання № 3/2014 від 02.10.2014.
Так, у відповідності зі ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Так, позивач звернувся до суду 25.10.2017 /згідно відмітки штемпелю на конверті/, у той час, як за матеріалами цієї справи строк позовної давності для стягнення боргу за актом здавання-приймання № 3/2014 від 02.10.2014 на суму 27000 грн. 00 закінчився 23.10.2017, враховуючи, що обчислення такого строку здійснюється у відповідності до умов п. 5.4 договору (23.10.2014 - строк оплати з дати підписання документу 10.10.2014 протягом 10 робочих днів).
У цій частині оцінки судом обставин спору слід зазначити, що приписи ст. 253 ЦК України про початок перебігу строку стосуються лише строків, які визначаються певним періодом часу. Сторони у договорі передбачили проведення оплати протягом 10 робочих днів з дати підписання акту-здавання-приймання, а тому й строк позовної давності судом обчислено з урахуванням цього «договірного строку», тобто строку, визначеного правочином.
У задоволенні додаткових вимог, нарахованих за прострочення сплати боргу за актом здавання-приймання № 3/2014 від 02.10.2014 у розмірі 2412 грн. 24 коп. 3% річних та 23307 грн. 84 коп. слід відмовити у відповідності до ст. 266 ЦК України, якою передбачено - зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Щодо решти вимог про стягнення боргу за актом № 4/2014 від 15.12.2014 на суму 27000 грн. 00 коп., то вони є обгрунтованими, оскільки у відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
Строк позовної давності за цими вимогами не закінчився, тому борг у сумі 27000 грн.00 коп. стягується на користь позивача, а також нараховані на нього додаткові вимоги про стягнення 2270 грн. 21 коп. 3% річних (за період з 30.12.2014 по 17.10.2017) згідно обґрунтованого розрахунку позивача.
Щодо інфляційних нарахувань у цій частині, то у розрахунку позивачем вказано, що за період з лютого 2015 року по вересень 2017 року ці вимоги складають 20931 грн. 86 коп., виходячи з індексу інфляції за цей період - 177,53%, у той час, як, насправді, його розмір складає - 172,14%, а тому за уточненим розрахунком суду інфляційні втрати за період з лютого 2015 року по вересень 2017 року визначаються у розмірі 19478 грн. 92 коп. (27000,00 х 172,14% = 46478,92- 27000,00). У решті інфляційних втрат слід відмовити за необґрунтованістю.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином позов підлягає частковому задоволенню та на користь позивача судом стягуються 27000 грн. 00 коп. боргу, 2270 грн. 21 коп. 3% річних та 19478 грн. 92 коп. інфляційних нарахувань з віднесенням на відповідача витрат по судовому збору пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Свердловантрацит”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Гоголя, буд. 24А, ідент. код 37596090 на користь Українського державного геологорозвідувального інституту (УКРДГРІ), м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 78-А, ідент. код 01432032 - 27000 грн. 00 коп. боргу, 2270 грн. 21 грн. 3% річних, 19478 грн. 92 коп. інфляційних нарахувань та 731 грн. 23 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 18.12.2017.
Суддя Н.М.Зюбанова