33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 грудня 2017 року Справа № 5004/80/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Петухов М.Г. ,
судді Олексюк Г.Є.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - пред-ка Михайлова К.І. (пост.дов. НМТ 255764 від 24.10.2017 р.)
органу ДВС - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу відповідача підприємця Лець Світлани Степанівни
на ухвалу Господарського суду Волинської області від 08.11.2017 р.
у справі № 5004/80/11 (суддя Костюк С.В.)
за позовом приватної фірми "Скорпіон-Сервіс"
до підприємця Лець Світлани Степанівни
про стягнення 28140, 00 грн. (про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню)
Відповідно до ухвали Господарського суду Волинської області від 08.11.2017 р. у справі № 5004/80/11 повернуто без розгляду заяву підприємця Лець Світлани Степанівни про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з ухвалою суду, підприємець Лець Світлана Степанівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарськогго суду Волинської області від 08.11.2017 р. у справі № 5004/80/11 та прийняти нове рішення. Скаржник вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають фактичним обставинам у справі, оскільки до заяви був доданий фіскальний чек про направлення заяви іншій стороні, який свідчить про факт направлення іншій стороні копії заяви. Крім того, додано копію рекомендованого листа з повідомленням про вручення іншій стороні цієї скарги, форми № 119.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник посилається на Загальну Декларацію Прав Людини, Статут ООН, ст.ст. 1, 46 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, Статут Ради Європи, норми Конституції України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та доводить, що внаслідок прийняття судом оскаржуваної ухвали підприємець Лець С.С. неправомірно позбавлена доступу до правосуддя
Скаржник просить врахувати наведене і скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 08.11.2017 р. у справі № 5004/80/11.
Позивач приватна фірма «Скорпіон-Сервіс» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що скаржником не спростовано мотивів оскаржуваної ухвали про відсутність опису вкладення у цінний лист як єдиного належного та допустимого доказу направлення процесуального документу сторонам у справі. Тому вважаємо, що суд першої інстанції підставно повернув скаргу (заяву) боржнику.
Вважає, що суб'єкт оскарження діяв у межах повноважень, визначених Законом, приймаючи повторно до виконання судовий наказ та накладаючи арешт на маймо боржника, зважаючи на обов'язковість виконання судового рішення про стягнення боргу, яке вступило в законну силу.
Просить залишити без змін ухвалу Господарського суду Волинської області від 08.11.2017 р. у справі № 5004/80/11 про повернення без розгляду заяви підприємця Лець С.С. про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Перший відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області надав суду заперечення на апеляційну скаргу, вважає, що оскаржувана ухвала винесена з дотримання вимог чинного законодавства України, і суд належним чином дослідив матеріали скарги.
Зазначає, що на адресу першого відділу Державної виконавчої служби міста Луцьк не надходило жодних скарг від боржника на дії чи бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання виконавчого документа про стягнення заборгованості із боржника Лець Світлани Степанівни.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 08.11.2017 р. у справі № 5004/80/11 про повернення без розгляду заяви підприємця Лець С.С. про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно Перший відділ державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області просить розгляд справи здійснювати без участі його представника.
Позивач та орган ДВС не забезпечили участь представників у судовому засіданні.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с. 38 - 52 у т.3/, явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та органу ДВС за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача/скаржника Михайлов К.І. в судовому засіданні до початку розгляду справи по суті заявив усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним судом України питання відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
В обґрунтування клопотання про зупинення провадження у даній справі, зазначає, що 05.10.2016 р. Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року N 1402-VIII (вірною датою клопотання Верховного суду України є 03.10.2016 р.). Відповідно до ухвали Конституційного суду України від 14.06.2017 р. відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року N 1402-VIII.
Колегія суддів порадившись на місці, вирішила розглянути усне клопотання представника відповідача Михайлова К.І. про зупинення провадження у даній справі після надання пояснень по суті за результатом дослідження обставин в судовому засіданні.
Представник відповідача/скаржника Михайлов К.І. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі. Вважає, що Господарським судом Волинської області порушені норми Конституції України, Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод та відмовлено у розгляді заяви підприємця Лець Світлани Степанівни про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню, чим порушено право підприємця Лець Світлани Степанівни на доступ до суду.
Вважає, що наказ № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. на виконання судового рішення виданий незаконно. Доводить також, що до заяви про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню доданий фіскальний чек про направлення заяви іншій стороні, а також про факт вручення іншій стороні копії заяви свідчить копія рекомендованого листа з повідомленням форми № 119.
Представник відповідача/скаржника Михайлов К.І. в судовому засіданні надав колегії суддів для огляду повернуту судом заяву про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню та оригінал фіскального чеку на підтвердження надіслання копії заяви позивачу приватній фірмі «Скорпіон-Сервіс».
Колегія суддів, порадившись на місці, відхилила як безпідставне усне клопотання представника відповідача Михайлова К.І. про зупинення провадження у даній справі, оскільки розгляд справи здійснюється відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, чинного законодавства України на момент прийняття оскаржуваної ухвали та даної постанови.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги чи позицією іншої сторони і перевіряє законність та обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено таке.
Відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 29.02.2012 р. у справі 5004/80/11 (суддя Гончар М.М.) задоволено позов приватної фірми «Скорпіон-Сервіс» до підприємця Лець Світлани Степанівни про стягнення 28140, 00 грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 р. (головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Савченко Г.І., суддя Мельник О.В.) рішення Господарського суду Волинської області від 29.02.2012 р. у справі 5004/80/11 скасовано. Прийнято нове рішення, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2012 р. у даній справі постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 р. скасовано, рішення Господарського суду Волинської області від 29.02.2012 р. залишено без змін.
19.07.2017 р. на виконання судових актів 19.07.2012 р. Господарським судом Волинської області видано наказ про примусове виконання рішення № 5004/80/11-1 /а.с. 145 у т.2/.
06.11.2017 р. підприємець Лець Світлана Степанівна подала до господарського суду заяву про визнання наказу № 5004/80/11-1 таким, що не підлягає виконанню /а.с. 154 - 155 у т.2/.
Господарський суд Волинської області ухвалою від 08.11.2017 р. у справі № 5004/80/11 заяву підприємця Лець Світлани Степанівни повернув без розгляду на підставі п.п. 2, 3, 6 ч.1 ст.63, ст..117 ГПК України /а.с.151-152 у т.2/.
Обґрунтовуючи повернення заяви без розгляду, Господарський суд Волинської області зазначив, що в поданій заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; не вказано підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з посиланням на відповідні норми чинного законодавства; до заяви не додано опис вкладень в поштовий конверт та фіскальний чек, які б свідчили про направлення останньої сторонам у справі.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення заяви без розгляду, враховуючи таке.
Верховний Суд України у п.п.1, 3 постанови Пленуму №14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз'яснив, що звернення розглядаються за правилами, встановленими Законом N 606-XIV, розд. V ЦПК, статтями 89, 118 - 122 ГПК, якщо цими й іншими актами законодавства передбачено вирішення судом порушуваних у зверненнях питань.
Скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч. 3 ст. 85 Закону N 606-XIV.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.
Відповідно до п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012 р., скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-І ГПК тощо.
Отже, заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, подаються до господарського суду відповідно до ст..117 ГПК України та мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до норм п.2 ч.2 ст.54 ГПК України (в редакції на час звернення до суду) позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.
Колегією суддів досліджено зміст заяви підприємця Лець Світлани Степанівни про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню, в копії, залученій до метеріалів справи судом першої інстанції/а.с.154-155 у т.2/, та примірник цієї заяви, наданий представником скаржника колегії суддів в судовому засіданні.
Колегією суддів встановлено, що у заяві не вказано повного найменування сторін та їх поштових адрес, що є підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п.2 ст.63 ГПК України.
Крім того, відповідно до норм ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України до заяви необхідно додати документи, які підтверджують відправлення іншій стороні копії заяви і доданих до неї документів. Відповідно до п.7 ч.2 ст.54 ГПК України заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Колегією суддів встановлено, що у заяві підприємця Лець Світлани Степанівни про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню, зазначено про надання суду додатку до заяви - довіреності.
Оскільки у заяві в переліку додатків не зазначено про надання суду доказів направлення заяви і доданих до неї документів іншій стороні Приватній фірмі «Скорпіон-Сервіс» - опису вкладень в поштовий конверт чи фіскального чеку (як про це стверджує скаржник), тому колегія суддів погоджується із обґрунтованим висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення такої заяви відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України.
Відповідач/скаржник вищенаведених висновків суду першої інстанції не спростував. Скаржником в порядку ст..33-34 ГПК України не представлені докази дотримання підприємцем Лець С.С. при поданні заяви про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню, процесуальних вимог згідно з п.2 ч.2 ст.54, ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Таким чином, дотримання норм Господарського процесуального кодексу України при зверненні до господарського суду є обов'язком сторони, направленим на забезпечення врегульованої таким законом процедури вирішення спорів та, відповідно, на забезпечення рівних процесуальних прав сторін.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно, відповідно до норм п.2,6 ст.63 ГПК України повернув без розгляду заяву підприємця Лець Світлани Степанівни про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню, яка була подана суду першої інстанції 06.11.2017 р. за № 01-70/43/17 (згідно з вхідним штемпелем канцелярії суду).
Одночасно колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм ч.3 ст.63 ГПК України та ст..117 ГПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення. Наведена норма узгоджується із вищенаведеною позицією Європейського суду з прав людини.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про повернення заяви на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у заяві не вказано підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з посиланням на відповідні норми чинного законодавства.
Колегією суддів досліджено зміст заяви підприємця Лець Світлани Степанівни про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню, та встановлено, що заява містить виклад обставин, які заявник підприємець Лець С.С. вважає підставою для визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню, зокрема, щодо неправомірної видачі цього наказу та неналежного стягувача. Оцінка відповідності таких обставин нормам ст..117 ГПК України, іншим нормам чинного законодавства виконується судом в процесі розгляду заяви. Колегія суддів вважає передчасним на стадії вирішення питання про прийняття чи повернення заяви висновок суду про невідповідність нормам ст..117 ГПК України (чи чинному законодавству) викладених заявником обставин як підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм п.3 ч.1 ст.63 ГПК України з тої підстави, що заявником не вказано підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню з посиланням на відповідні норми чинного законодавства.
Разом з тим, відповідно до абз. 6 п. 12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 р. № 7 не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.
З урахуванням наведеної позиції колегія суддів не вбачає підстав для зміни ухвали Господарського суду Волинської області, враховуючи, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали про повернення без розгляду заяви підприємця Лець Світлани Степанівни про визнання наказу № 5004/80/11-1 від 19.07.2012 р. таким, що не підлягає виконанню є правильною.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги підприємця Лець С.С. та про залишення без змін ухвали Господарського суду Волинської області від 08.11.2017 р. у справі № 5004/80/11.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ч.1 ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу відповідача підприємця Лець Світлани Степанівни залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 08.11.2017 р. у справі № 5004/80/11 залишити без змін.
Матеріали справи № 5004/80/11 повернути Господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Олексюк Г.Є.