"12" грудня 2017 р. Справа № 922/4618/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.
при секретарі Євтушенку Є.В.
за участю представників:
апелянта - не з'явився,
боржника - не з'явився,
інших кредиторів - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А. (вх.№ 3642 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09 листопада 2017 року у справі №922/4618/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродукт Плюс", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродукт Плюс", м.Харків
про визнання банкрутом
У вересня 2017 року до господарського суду Харківської області надійшла скарга Головного управління ДФС у Харківській області на бездіяльність ліквідатора (вх. №29771), в якій скаржник просив суд визнати неправомірною бездіяльність ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А., зобов'язати ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А. забезпечити можливість проведення Головним управлінням ДФС у Харківській області позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "Запоріжнафтопродук Плюс" для чого узгодити з Головним управлінням ДФС у Харківській області термін проведення позапланової виїзної перевірки підприємства та забезпечити доступ посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області, які уповноважені здійснювати документальну позапланову виїзну перевірку підприємства, до відповідних первинних фінансово-господарських документів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2017 року у справі № 922/4618/16 (суддя Савченко А.А.) задоволено частково скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на бездіяльність ліквідатора (вх. №29771). Зобов'язано ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А. забезпечити можливість проведення Головним управлінням ДФС у Харківській області позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "Країна ідей" для чого узгодити з Головним управлінням ДФС у Харківській області термін проведення позапланової виїзної перевірки підприємства та забезпечити доступ посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області, які уповноважені здійснювати документальну позапланову виїзну перевірку підприємства, до відповідних первинних фінансово-господарських документів. В іншій частині скарги відмовлено.
Ліквідатор ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А., не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 09 листопада 2017 року у справі № 922/4618/16 в частині задоволення скарги Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення перевірки ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс".
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що ГУ ДФС у Харківській області в порушення положень Податкового кодексу України, Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказам Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011р., позапланова документальна перевірка проведена не була, тоді як звітність ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" за останній звітній період подано органам доходів і зборів своєчасно. Крім того, вказує на те, що скаржник - Головне управління ДФС у Харківській області, не звертався з кредиторськими вимогами до боржника та не є учасником у справі про банкрутство, а отже, на думку апелянта, у відповідності до частини 11 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не має право на оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2017 року прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено розгляд справи на 12 грудня 2017 року.
У призначене судове засідання представники апелянта та кредиторів не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить відтиск штампу на останньому аркуші ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2017р., наявні в матеріалах повідомлення про вручення поштового відправлення.
Окрім того, враховуючи невідкладне розміщення ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 29 листопада 2017 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень, колегія суддів зазначає, що всіх учасників процесу належним чином повідомлено про час та місце судового засідання.
Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання та обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що учасникам судового процесу створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників апелянта та інших учасників провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила таке.
28.12.2016р. було прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродукт Плюс" (далі - боржник) про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 січня 2017 року (підготовче засідання) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродукт Плюс"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Харківської області від 10 лютого 2017 року визнано ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено Бакрадзе Катерину Андріївну, яку зобов'язано представити суду реєстр грошових вимог кредиторів, повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, в строк до 10.02.2018р. виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку з архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.
10.02.2017р. за №40262 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковане оголошення про визнання боржника банкрутом, відповідно до якого кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 червня 2017 року задоволено заяву ліквідатора про затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" (вх. № 17248), з урахуванням наданих уточнень (20470). Затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" в наступному складі:
- УПФУ в Московському районі м. Харкова в сумі 745,03грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів боржника;
- Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області в сумі 53340,60грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 226,89грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів та 3200,00грн. судових витрат - 1 черга задоволення вимог кредиторів боржника;
- ПАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 1928699,11грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів та 3200,00грн. судових витрат - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- ТОВ "Провід Групп" в сумі 490000,00грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів боржника.
Як убачається з матеріалів справи, 14.09.2017р. до господарського суду Харківської області від Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області надійшла скарга на бездіяльність ліквідатора боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродукт Плюс" (вх. № 29771 від 14.09.2017р.), в якій скаржник просив визнати бездіяльність ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А. неправомірною; зобов'язати ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А. забезпечити можливість проведення Головним управлінням ДФС у Харківській області позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності та достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс", та для цього узгодити з Головним управлінням ДФС у Харківській області термін проведення позапланової виїзної перевірки підприємства; забезпечити доступ посадових осіб Головного управлінням ДФС у Харківській області, які уповноважені здійснювати документальну позапланову виїзну перевірку підприємства, до відповідних первинних фінансово-господарських документів.
В обґрунтування поданої скарги Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, керуючись приписами ст.ст. 25, 31, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Податкового кодексу України, посилається на те, що посадовими особами контролюючого органу для пред'явлення копії наказу про проведення перевірки та направлень було здійснено виїзд за юридичною адресою боржника, проте не було розпочато перевірку у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням; ліквідатором в порушення вимог чинного законодавства не було надано до контролюючого органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, необхідних для проведення перевірки. Вважає, що вказані обставини вказують на вчинення протиправних дій/бездіяльності ліквідатора боржника та спрямовані на перешкоджання законній діяльності органу Державної фіскальної служби.
При прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, керуючись приписами ст.ст. 38, 40, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 19-1, 41, 42, 75, 78, 85 Податкового кодексу України, посилаючись на відсутність доказів направлення ГУ ДФС у Харківській області повідомлення про проведення перевірки на адресу ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А., зважаючи на те, що перевірку має бути проведено у порядку, встановленому чинним законодавством, дійшов висновку про часткове задоволення скарги Головного управління ДФС у Харківській області на дії ліквідатора та зобов'язання останнього забезпечити можливість проведення Головним управлінням ДФС у Харківській області позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс".
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).
Пунктом 1-1 Розділу Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011р., чинній з 19.01.2013р.) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи, що ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс", відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються норми цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла після 19.01.2013р.
Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Судова колегія зазначає, що нормами статей 4, 38, 40 розділу VIII Закону про банкрутство визначено наслідки визнання боржника банкрутом та функції господарського суду у ліквідаційній процедурі.
Зокрема, частиною четвертою статті 40 Закону про банкрутство передбачено розгляд господарським судом у ліквідаційній процедурі скарг на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури.
Розгляд скарг на дії учасників у ліквідаційній процедурі передбачає певну процедуру звернення із такою скаргою, порядок її розгляду, суб'єктний склад осіб, що мають право на звернення з такою скаргою, суб'єктний склад осіб, дії яких можуть бути оскаржені в ліквідаційній процедурі, а також правові наслідки розгляду зазначених скарг, з урахуванням приписів статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), якою передбачено, що під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, а заявлені вимоги повинні бути викладені так, щоб у разі їх задоволення, вони призвели до відновлення порушеного права.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
При цьому, колегія суддів враховує, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Законодавством визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також допускає участь у справі про банкрутство інших, крім кредиторів, осіб, чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійснення провадження у справі про банкрутство.
Згідно з статті 19-1 Податкового кодексу України, однією із функцій контролюючих органів є здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, та звернення до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо інвестиційного клімату в Україні» від 23.12.2016р. (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 23 березня 2017 року №1989-VIII).
Колегія суддів враховує, що з 01.01.2017р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що визначають розмежування повноважень контролюючих органів, відповідно до яких державні податкові інспекції не мають повноважень щодо адміністрування податків, зборів, платежів, у т.ч. проведення перевірок та звірок платників податків; контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів; повноважень здійснювати погашення податкового боргу, стягувати своєчасно ненараховані та/або несплачені суми єдиного внеску та інших платежів. Вказані повноваження з 01.01.2017р. належать виключно обласним та центральним органам Державної фіскальної служби України.
Вказані нові засади розподілу повноважень також відображені у листі ДФС України від 17.01.2017р. № 1005/7/99-99-14-03-03-17 «Про організацію перевірок у 2017 році», що розміщений на офіційному веб-сайті ДФС України.
Оскільки Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області наділене повноваженням проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності звернення ГУ ДФС у Харківській області до суду з відповідною скаргою на дії ліквідатора.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення скарги Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на дії (бездіяльність) ліквідатора, з огляду на таке.
Так, згідно частин 1 та 11 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
Предметом оскарження у даному випадку є дії/бездіяльність ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А. щодо надання до контролюючого органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, необхідних для проведення перевірки, а також щодо перешкоджання проведенню Головним управлінням ДФС у Харківській області позапланової виїзної перевірки підприємства боржника.
Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Судова колегія зазначає, що спрощена процедура, що передбачена статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), обумовлена та випливає з процедури ліквідації юридичної особи за правилами статей 105, 110, 111 ЦК України, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку статті 95 Закону про банкрутство, є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, в тому числі і дотримання вимог частини 7 статті 111 ЦК України.
Так, відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Враховуючи особливості спрощеної процедури банкрутства, що передбачена статтею 95 Закону про банкрутство, контролюючий орган має право на своєчасне отримання первинних документів податкового обліку для проведення перевірок.
При цьому, відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Відповідно до пункту 41.3 цієї статті повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Статтею 78 Податкового Кодексу України, передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 зазначеної статті, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
У пункті 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України передбачено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
Відповідно до пункту 11.5 Розділу XI "Порядку обліку платників податків та зборів", затвердженого наказом Міністерства фінансів і зборів України від 09.12.2011р. №1588 (далі - Порядок), у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей), зокрема: судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
Згідно пункту 11.9 Порядку (у редакції, чинній на час визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури) у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
Призначається та розпочинається перевірка у такі строки:
- не пізніше десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу (повідомлення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням);
- протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.
Матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" направлено Київській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області заяву про проведення документальної перевірки про нарахування, обчислення та сплати податків та зборів, єдиного внеску у зв'язку з ліквідацією товариства, а отже, ліквідатором було належним чином повідомлено податковий орган за місцем реєстрації про ліквідацію боржника (т. 6 а.с.13).
Судова колегія зазначає, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство від 27.01.2017р. судом першої інстанції направлено державному реєстратору та Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, про що судом першої інстанції зазначено у пункті 4 резолютивної частини вказаної ухвали.
Також, згідно з вимогами ч.1, 2, 6 ст. 39 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців господарським судом Харківської області направлено державному реєстратору постанову про визнання ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" банкрутом, про що свідчить пункт 6 резолютивної частини постанови господарського суду Харківської області від 10.02.2017р. Крім того, судом першої інстанції також було направлено зазначену постанову про визнання боржника банкрутом Київській ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
10.02.2017р. за №40262 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет опубліковане оголошення про визнання боржника банкрутом.
Вказані обставини свідчать про обізнаність податкової інспекції, як контролюючого органу, про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродукт Плюс", а в подальшому щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Звертаючись зі скаргою на дії ліквідатора Головне управління ДФС у Харківській області в підтвердження своїх вимог надає копію наказу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.09.2016р. № 845 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс"» та акт Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.09.2016р. № 1216/20-31-14-01-07/38563071 «Про неможливість вручення копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" у зв'язку з відсутністю підприємства за податковою адресою та про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс"» (т.6, а.с. 6, 12).
Водночас, зважаючи на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 27.01.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс", враховуючи, що з 01.01.2017р. Головне управління Державної фіскальної служби України у Харківській області наділене повноваженням проведення відповідно до законодавства перевірок, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не надано доказів вжиття ним заходів з проведення позапланової перевірки боржника після порушення провадження у справі або визнання банкрутом платника податків з метою виявлення факту дотримання/недотримання останнім вимог податкового законодавства України.
Судова колегія також зазначає, що чинне законодавство не зобов'язує ліквідатора самостійно подавати документи до податкового органу для проведення перевірки в процедурі ліквідації підприємства. Обов'язок щодо проведення перевірки покладається саме на контролюючий орган, а не на платника податків.
Так, згідно з пунктом 85.2 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 42.2 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з частиною 2 статті 38 та частини 3 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Враховуючи, що постановою господарського суду Харківської області від 10.02.2017р. ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" ліквідатором товариства призначено голову ліквідаційної комісії Бакрадзе К.А., суд зазначає, що з 10.02.2017 р. до неї перейшли права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута, а тому контролюючий орган зобов'язаний про проведення документальної позапланової перевірки та необхідність надання документів для її проведення повідомити саме ліквідатора.
Проте, доказів направлення будь-якого повідомлення про проведення перевірки на адресу ліквідатора ні Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, ні ГУ ДФС у Харківській області після набуття Головним управлінням 01.01.2017р. права на здійснення проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, до суду не надано.
Відповідно до частини 3 статті 98 Закону про банкрутство, згідно з якою під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо необхідності проведення Головним управлінням ДФС у Харківській області позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ТОВ "Запоріжнафтопродук Плюс", оскільки контролюючий орган має право на своєчасне отримання первинних документів податкового обліку для проведення перевірок, тоді як матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором товариства до контролюючого органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, необхідних для проведення перевірки.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Доводи апеляційної скарги ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А. не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 09 листопада 2017 року у справі № 922/4618/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п.1ст.103, ст.ст.105,106 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ "Запоріжнафтопродукт Плюс" Бакрадзе К.А. залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 09 листопада 2017 року у справі № 922/4618/16 залишити без змін.
Повний текст постанови складений 18.12.2017р.
Головуючий суддя Камишева Л.М.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Лакіза В.В.