"13" грудня 2017 р.Справа № 916/1637/17
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.,
Суддів: Гладишевої Т.Я.,
ОСОБА_1
секретар судового засідання Селиверстова М.В.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.12.2017р.:
від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту)
на рішення Господарського суду Одеської області
від 27 вересня 2017 року
по справі № 916/1637/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД”
до відповідача Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту)
про визнання відсутності права, визнання права та стягнення
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 13.12.2017р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.09.2017р. по справі №916/1637/17 (суддя Оборотова О.Ю.) припинено провадження в частині наступних позовних вимог: визнання відсутності права Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії справляти канальний збір у Одеському морському порту за Договором про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 345-П-АМПУ-15 від 21.12.2015та Наказом Міністерства інфраструктури України № 316 “Про портові збори” від 27.05.2013 з моменту його вступу в дію та визнання наявності права Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД.” не сплачувати канальний збір під час агентування суден в Одеському морському порту; позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 140727,12 дол. США надмірно сплаченої суми канального збору та витрати по сплаті судового збору в розмірі 55150,48 грн.
У вказаному рішенні суд першої інстанції зазначив про відсутність обставин, які б перешкоджали прийняттю судом відмови позивача від позову в частині позовних вимог
щодо визнання відсутності права Державного підприємства “Адміністрація морських портів України”в особі Одеської філії справляти канальний збір у Одеському морському порту за Договором про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 345-П-АМПУ-15 від 21.12.2015та Наказом Міністерства інфраструктури України № 316 “Про портові збори” від 27.05.2013 з моменту його вступу в дію та визнання наявним права Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД.” не сплачувати канальний збір під час агентування суден в Одеському морському порту підлягає припиненню. Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що судна, які слідують до причалів Карантинної та Ланжеронівської гаваней, не здійснюють проходження підхідного каналу в один кінець або проходження підхідного каналу транзитом в один кінець та не використовують підхідний канал за його цільовим призначенням, заходження суден в дані гавані забезпечується природними глибинами акваторії порту, тобто судна, що слідують до причалів Карантинної та Ланжеронівської гаваней не використовують підхідний канал як гідротехнічну споруду. Відтак, суд першої інстанції зазначає, що суднам, що слідують до причалів Карантинної, Каботажної, Нової, Ланжеронівської гаваней, не надається послуга, що оплачуються у складі канального збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2017р. по справі №916/1637/17 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи це тим, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017р. апеляційна скарга прийнята до провадження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 07.11.2017р. №1300 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.11.2017р. апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту) передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Гладишевої Т.Я., Колоколова С.І., у зв'язку з відрядженням судді Головея В.М.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2017р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Гладишевої Т.Я., Колоколова С.І.
07.12.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД” до Одеського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення щодо сплати надмірно сплаченої суми канального збору.
13.12.2017р. від Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту) до Одеського апеляційного господарського суду надійшли пояснення по справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту), заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД.” (Морський агент) та Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація) в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту) укладено договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 345-П-АМПУ-15 (надалі - договір).
Згідно з п. 1.1.2. предметом договору серед іншого є порядок надання (виконання) адміністрацією порту суднозаходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден Морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу суден із морського порту.
За положеннями п. 2.3.2. договору, Морський агент зобов'язаний вчасно здійснювати від імені судновласника (фрахтувальника) взаєморозрахунки з адміністрацією порту суднозаходу з портових зборів та інших платежів у строки, які обумовлені розділом 3 цього договору.
Відповідно до п. 3.1. договору ставки портових зборів визначаються відповідно до Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, яким затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів.
10.08.2016р. ДП “АМПУ” видано окреме доручення № 37 начальнику Одеської філії ДП “АМПУ”, у якому зобов'язано останнього справляти канальний збір у повному обсязі з суден, що прямують на причали Карантинної, Нової та Каботажної гаваней. Окрім цього, як зазначає позивач, Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту) також почало справляти канальний збір при слідуванні суден до причалів Ланжеронівської гавані.
Позивач зазначає, що підхідним каналом морського порту Одеса користуються судна, що прямують до Практичної, Хлібної гаваней та Нафтогавані порту. Саме через недостатні природні глибини останніх було сконструйовано Підхідний канал Одеського порту, за проходження яким до вказаних гаваней завжди справлявся канальний збір. При цьому, за весь час існування підхідного каналу з суден, які прямували на причали Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней, канальний збір не справлявся.
Позивач вказує, що в результаті протиправних дій відповідача було порушено право позивача на оплату канального збору у розмірі та на підставах, встановлених договором та Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316. При цьому, позивач вимушений сплачувати неправомірно нарахований канальний збір, оскільки в іншому випадку несплата збору, хоча і протиправного, призведе до заборони на вихід судна із порту на підставі п. “в” ст. 91 КТМ України.
18.01.2017р. Рада Бізнес-омбудсмену винесла рішення №DCR-2017/18-3609, яким визнала недобросовісною діяльність Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту), щодо нарахування канального збору з суден, що слідують до причалів Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту, а також рекомендувала Міністерству інфраструктури України та відповідачу усунути недобросовісну поведінку та вжити заходів щодо забезпечення врегулювання питання нарахування та стягнення канального збору за перетин підхідного каналу суднами, що прямують до Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту.
Матеріали справи свідчать, що 28.02.2017р. Одеським окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі №815/6477/16 за позовом ТОВ “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД” до ДП “Адміністрація морських портів України”, яким визнав протиправними дії ДП “Адміністрація морських портів України” щодо справляння канального збору під час прямування суден, що агентуються ТОВ “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД” до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року.
05.04.2017р. Одеський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою залишив постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року без змін.
Вищевказані судові рішення були залишені без змін Вищим адміністративним судом України відповідно до ухвали від 22.06.2017р.
як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2017р. позивач звернувся із листом до відповідача щодо повернення сум надмірно сплачених коштів канального збору за період серпень 2016 - лютий 2017 шляхом зарахування в рахунок майбутніх платежів за договором.
Проте, позивач зазначає, що відповідач продовжив нараховувати канальний збір при слідуванні суден, що агентуються позивачем, до причалів Карантинної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі 815/3213/17 визнано протиправними дії ДП “Адміністрація морських портів України” щодо справляння канального збору під час прямування суден, що агентуються ТОВ “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД” до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту за період з березня 2017р. по червень 2017р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017р. по справі №815/3213/17 роз'яснено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року по справі № 815/3213/17, та зазначено, що Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в подальшому не повинно справляти канальний збір з усіх суден, які направляються до причалів Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней, не проходять каналом в один кінець або транзитом в один кінець, а лише перетинають канал в одній або кількох точках та не використовують канал як гідротехнічну споруду.
Окремим дорученням № 56 від 14.09.2017р. ДП “АМПУ” скасував доручення № 37 в частині справляння канального збору.
Враховуючи вищевикладені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД.” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Одеської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Одеського морського порту), яким (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог та про часткову відмову від позову) просить суд стягнути з відповідача надмірно сплачену суму канального зборуу розмірі 140727,12 дол. США.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
За положеннями ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Як вбачається з положень договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, укладеного між сторонами, відповідач зобов'язаний нараховувати та справляти канальний збір на підставах і за ставками, вказаними у Порядку справляння і розміру ставок портових зборів, затвердженого 27.05.2013 року наказом Міністерства інфраструктури України № 316.
При цьому, відповідно до п. 3.3. Порядку справляння і розміру ставок портових зборів, затверджених Наказом Мінінфраструктури від 27.05.2013р. № 316, нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець.
Отже, єдиною умовою нарахування канального збору є проходження судном підхідного каналу в один кінець (до кінця).
Наказ Мінінфраструктури № 316 “Про портові збори” не містить поняття “проходження каналу в один кінець” або “проходження каналу транзитом в один кінець”. Проте, ДП “Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України” (розробник методики розрахунку портових зборів) у листі від 31.08.2016р. зазначає, що під транзитним проходженням каналу слід розуміти проходження судном в один кінець без швартування до причалу. Оскільки підхідний канал Одеського морського порту закінчується біля Практичної, Заводської, Хлібної та Нафтової гаваней, проходження в один кінець транзитом є неможливим.
При цьому, при слідуванні суден в Карантинну та Ланжеронівську гавані проходження каналу в один кінець також не відбувається.
Підхідний канал Одеського морського порту має цільове призначення, яке прямо закріплене в наступних документах: Паспорті підхідного каналу, Паспорті акваторії Одеського морського порту, Обов'язкових постановах по морському порту Одеса, - це підхід суден до Практичної, Заводської, Хлібної і Нафтової гаваней. Глибина каналу складає 14 метрів. Таким чином, Підхідний канал був збудований саме для доступу суден до цих гаваней. Вказане також підтверджується Картою акваторії Одеського морського порту, відповідно до якої природні глибини акваторії Одеського морського порту на відрізку прямування до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней складають 5-9 метрів. Тобто судна не можуть зайти у ці гавані без проходження Підхідного каналу.
З листа від 22.07.2016р. № 743 ДП “Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту “ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ”, яке є розробником паспорту підхідного каналу Одеського морського порту, також вбачається, що призначенням підхідного каналу за Паспортом є підхід до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней. Судна, що прямують до причалів Карантинної, Нової, Каботажної гаваней, використовують Східний вхід та в даному випадку для підходу суден до цих причалів не використовується проходження каналу в один кінець, умови безпечної проводки суден до зазначених гаваней забезпечені існуючими маневровими зонами та навігаційними глибинами.
Глибини акваторії Одеського морського порту на відрізку прямування до Карантинної, Нової, Каботажної гаваней через Східний вхід та до Ланжеронівської гаваней складають 12-14 метрів, що підтверджує використання підхідного каналу саме для заходу суден до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней та можливість заходу суден до Карантинної, Нової, Каботажної, Ланжеронівської гаваней із використанням природних глибин без використання підхідного каналу.
07.02.2017р. та 23.05.2017р. філія “Дельта-лоцман” Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” у відповідь на адвокатські запити надала траєкторію рухів суден, що агентувались Товариством з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД.” у період з 08.07.2016р. по 20.05.2017р. та здійснювали заходження у Карантинну та Ланжеронівську гавані Одеського морського порту (копії додаються). Надані документи містять інформацію про назву суден, їх технічні характеристики (зокрема, осадку), дату заходження/виходу з порту, а також точну траєкторію руху суден. З аналізу документів слідує, що морські судна незалежно від їх осадки в жодному разі не використовують та не проходять підхідний канал в один кінець при слідуванні до причалів Карантинної та Ланжеронівської гаваней.
Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що судна, які слідують до причалів Карантинної та Ланжеронівської гаваней, не здійснюють проходження підхідного каналу в один кінець або проходження підхідного каналу транзитом в один кінець та не використовують підхідний канал за його цільовим призначенням, оскільки заходження суден в дані гавані забезпечується природними глибинами акваторії порту, відтак, судна, що слідують до причалів Карантинної та Ланжеронівської гаваней не використовують підхідний канал як гідротехнічну споруду.
Отже, враховуючи невикористання позивачем при агентуванні суден, що прямують до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней підхідного каналу за його цільовим призначенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД.” не використовує підхідний канал як гідротехнічну споруду.
Таким чином, колегія суддів зазначає про те, що суднам, які слідують до причалів Карантинної, Каботажної, Нової, Ланжеронівської гаваней, не надається послуга, що оплачуються у складі канального збору.
Крім цього, як свідчать матеріали справи, 28.02.2017р. Одеський окружний адміністративний суд прийняв постанову по справі № 815/6477/16 за позовом ТОВ “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД” до ДП “Адміністрація морських портів України”, яким визнав протиправними дії ДП “Адміністрація морських портів України” щодо справляння канального збору під час прямування суден, що агентуються ТОВ “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД” до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2017р. по справі 815/3213/17 визнано протиправними дії ДП “Адміністрація морських портів України” щодо справляння канального збору під час прямування суден, що агентуються ТОВ “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД” до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту за період з березня 2017р. по червень 2017р.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017р. по справі № 815/3213/17 роз'яснено постанову Одеського окружного адміністративного суду від від 11 липня 2017 року по справі № 815/3213/17 та зазначено, що Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в подальшому не повинно справляти канальний збір з усіх суден, які направляються до причалів Карантинної, Нової, Каботажної та Ланжеронівської гаваней, не проходять каналом в один кінець або транзитом в один кінець, а лише перетинають канал в одній або кількох точках та не використовують канал як гідротехнічну споруду.
Вказані судові рішення набрали законної сили та є чинними.
За положеннями частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Аналогічні положення викладені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.
Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що неправомірність нарахування суми канального збору встановлена вищезазначеними судовими рішеннями та не підлягає доказуванню у даній справі.
Отже, відповідно до рахунків відповідача за період серпень 2016 - лютий 2017 (протиправність справляння встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 по справі 815/6477/16 та матеріалами справи 916/1637/17) нараховано позивачу 65633,94 дол. США.
За період березень 2017 - червень 2017 відповідно до рахунків відповідача (протиправність справляння встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.07.2017 по справі 815/3213/17 та матеріалами справи 916/1637/17) нараховано позивачу 46731,14 дол. США.
За період липень-вересень 2017 року відповідно до рахунків відповідача (протиправність справляння встановлено ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 по справі 815/3213/17 та матеріалами справи 916/1637/17) нараховано позивачу 28362,04 дол. США.
Всього, Товариством з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД.” було сплачено 140727,12 дол. США.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника про те, що у справі відсутні належні та допустимі докази щодо оплати відповідачем в надмірному розмірі канального збору, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, попередній рахунок №854847, на який посилається відповідач у апеляційній скарзі, дійсно не містив канального збору, оскільки був виставлений 25.07.2016 року, тобто ще до початку протиправного нарахування канального збору. Однак, 11.08.2016р. відповідач виставив новий попередній рахунок №854964 виключно на сплату канального збору. Аналогічна ситуація стосується рахунків № 854999, № 855000. Проте, у всіх інших випадках, тобто після 10.08.2016р., попередні рахунки містять канальний збір. Остаточні рахунки, що містяться в матеріалах справи, також підтверджують, що авансовий внесок був використаний на сплату канального збору.
Судова колегія вважає, що надані позивачем платіжні доручення містять печатку банку про сплату, суму платежу, посилання на договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 345-П-АМПУ-15, а також на попередні рахунки, відтак, є належними та допустимими доказами сплати в т.ч. канального збору.
Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять акти звірки взаєморозрахунків за період 2016-2017рр., які свідчать про відсутність заборгованості позивача за договором, що, в свою чергу, свідчить по повну сплату суми канального збору, яка була нараховано відповідачем.
Скаржник зазначає, що наявні в матеріалах справи платіжні доручення свідчать про оплату позивачем деяких рахунків відповідача, в той же час, апелянт не надає жодних доказів, які спростовують розрахунок позивача.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що факт сплати рахунків є повністю доведеним.
Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість розгляду майнових вимог в редакції уточнень.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року № 18 під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.”
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення надмірно сплачених коштів (суми канального збору), тобто майнова вимога.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що нарахування суми канального збору є неправомірним та порушує охоронювані законом права та інтереси.
Судова колегія зазначає, що в наданих позивачем уточненнях до позовної заяви
предмет позову не змінюється та становить суму стягнення надмірно-сплачених коштів (суми канального збору), тобто майнову вимога.
Підстави позову, відповідно до уточнень позовних вимог також не змінюються, оскільки позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що нарахування суми канального збору є неправомірним та порушує охоронювані законом права та інтереси.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Період нарахування в даному випадку не має значення, оскільки відповідач всупереч положенням чинних нормативно-правових актів та постанові Одеського окружного адміністративного суду постанові від 28.02.2017р. по справі №815/6477/16 продовжив нарахування сум канального збору після подання позову по справі №916/1637/17.
Відповідно до п.3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року № 18 передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Таким чином, судова колегія зазначає, що зміна позовних вимог відбулась у відповідності до встановлених законодавством вимог.
За таких обставин, приймаючи до уваги наявність заяви позивача про відмову від позову в частині немайнових вимог та доведеність позовних вимог в частині стягнення надмірно плаченого канального збору, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції є законним та винесеним з урахуванням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2017р. по справі №916/1637/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД” - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2017р. по справі №916/1637/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 18.12.2017р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Колоколов С.І.