"14" грудня 2017 р.Справа № 915/876/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Величко Т.А.
суддів: Бєляновського В.В.
ОСОБА_1
(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями)
при секретарі Колбасовій О.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2;
від відповідача - ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 03.11.2017р.
по справі №915/876/17
за позовом Вітовського управління водного господарства
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон”
про зобов'язання вчинити дії,
В судовому засіданні 14.12.2017 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У серпня 2017 року Вітовське управління водного господарство Південно - Бузьке Басейнове управління водного господарство (далі - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон” (далі - відповідач, ТОВ „Техноторг-Дон”) про вчинення певних дій, а саме, зобов'язання ТОВ „Техноторг-Дон” видати акт приймання - передачі машини, належно оформленого в установленому законодавством України порядку, та номерний знак „Транзит” на проданий трактор колісний „Беларус - 82.1” 2013 року випуску (заводський номер 82005810), який є державною власністю та належить позивачу на праві оперативного управління.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 662, 666 ЦК України, ст. 137 ГК України та вмотивовані тим, що Вітовське управління водного господарство є правонаступником Жовтневого управління водного господарства, яке 30.12.2013 року уклало з ТОВ „Техноторг-Дон” договір про закупівлю за державні кошти № 13, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити вартість товару - трактор „Беларус 82.1”, який всупереч пп. 5, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2009 № 694 та п. 33 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200 (далі - Порядок № 1200) передано позивачу за відсутністю належно оформленого акта приймання - передачі та номерного знаку „Транзит”, що унеможливлює здійснити реєстрацію трактора за процедурою та у строки, передбачені Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 № 694 (далі - Порядок № 694).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.09.2017 року порушено провадження у справі № 915/876/17 із прийняттям позовної заяви до розгляду.
Ухвалою місцевого господарського суду від 04.10.2017 року, в порядку ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи № 915/876/17 на 26.10.2017 року.
У відзиві на позовну заяву, що місцевим господарським судом зареєстрована 26.10.2017 року за вх.№15005/17, ТОВ „Техноторг-Дон” просило суд відмовити в задоволенні вимог позову з тих підстав, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, а також просило застосувати строк позовної давності, який, на його думку, сплинув 10.01.2017 року, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні, що відбулось 26.10.2017 року було оголошено перерву до 03.11.2017 року
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.02.2017 року по справі № 915/876/17 (суддя Коваль Ю.М.) позов Вітовського управління водного господарства задоволено повністю. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон” видати Вітовському управлінню водного господарства акт прийняття - передачі машини, належно оформленого в установленому законодавством України порядку, та номерний знак „Транзит” на проданий трактор колісний „Беларус-82.1” 2013 року випуску, заводський номер 82005810. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Техноторг-Дон” на користь Вітовського управління водного господарства грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1600,00 грн.
Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 11, 15, 16, 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та вмотивовано тим, що між позивачем та відповідачем 30.12.2013 року укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 13, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити вартість товару - трактор „Беларус 82.1”, який позивачем фактично отримано 02.06.2017 року внаслідок примусового виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 13.09.2016 року по справі № 915/719/16 і зважаючи на ту обставину, що відповідач є підприємством - виробником зазначеного товару, останній був зобов'язаний під час продажу трактора видати номерний знак „Транзит” та передати товар за відповідним актом приймання - передачі, виходячи з положення ч. 5 ст. 8 Порядку № 694, а відсутність відповідних умов в договорі № 13 від 30.12.2013 року і прийняття позивачем такого товару за відсутністю будь - яких зауважень не звільняє відповідача від обов'язку, покладеного на нього законодавством. Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд, виходив з фактичної дати отримання позивачем трактору і дати звернення позивача з вимогою про видачу відповідного акта приймання - передачі та відповідного знака, строк якого не виходить за межі позовної давності, встановлені чинним законодавством. Суд також дійшов до висновку про безпідставність твердження відповідача про невірно обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права, який відповідає положенням ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України, що зумовлює задоволення позову.
Не погодившись з рішенням суду від 03.11.2017 року, ТОВ „Техноторг-Дон” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що зумовлює його скасування з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник наголошує на тому, що судом безпідставно не застосовано позовну давність зважаючи на ту обставину, що позивач став власником трактору колісного „Беларус-82.1” у 2013 році і строк позовної давності сплинув 10.01.2017 року, а також суд дійшов до хибного висновку про правильно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, оскільки п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України суперечить реалізації норми права, визначеної ч. 2 ст. 666 ЦК України.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 року по справі № 915/876/17 прийнято апеляційну скаргу ТОВ „Техноторг-Дон” до провадження колегією суддів, сформованої на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2017 року із призначенням дати її розгляду.
30.11.2017 року до Одеського апеляційного господарського суду від Вітовського управління водного господарства надійшло клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів, яке колегією суддів апеляційної інстанції в судовому засіданні розглянуто та відхилено з мотивів його безпідставності.
У відзиві на апеляційну скаргу, що зареєстрована 30.11.2017 року за вх.№ 5512/17 Д1, Вітовське управління водного господарства вказало про безпідставність вимог апеляційної скаргу, у зв'язку з чим просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення суду від 03.11.2017 року вважає прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції залити його без змін.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Частиною 2 ст. 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, що 30.12.2013 року між Жовтневим управлінням водного господарства (замовник)(правонаступником якого є Вітовське управління водного господарства) та ТОВ „Техноторг-Дон” (учасник) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 13, відповідно до умов якого учасник зобов'язався у 2013 році поставити замовнику товар, зазначений у п.1.2 цього договору (трактори сільськогосподарські 28.30.2), а замовник - прийняти і оплатити такий товар (п.1.1.).
Відповідно до п.1.2. найменування, номенклатура, асортимент товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається рахунками, видатковими, складеними Учасником. Кількість товару: трактор „Беларус 82.1”.
Згідно з п. 3.1. ціна цього договору становить 148 800 грн, в т.ч. ПДВ 24 800 грн.
Пунктами 4.1.-4.2. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами накладної. До рахунка додається накладна.
Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 року (п.10.1.).
Матеріали справи свідчать, що за видатковою накладною № 17263 від 30.12.2013 року відповідачем на адресу позивача поставлено, обумовлений у вищезазначеному договорі товар „Беларус 82.1” (заводський номер 82005810) на загальну суму 14800,00 грн., яка підписана уповноваженими представниками сторін.
З матеріалів справи також вбачається, що через неможливість своєчасної оплати Жовтневим управлінням водного господарства вартості трактора у зв'язку з завершенням бюджетного року, 30.12.2013 року між Жовтневим управлінням водного господарства (поклажодавець) та ТОВ „Техноторг-Дон” (зберігач) укладено договір зберігання, за умовами якого поклажодавець передав, а зберігач прийняв на зберігання та зобов'язався повернути у схоронності техніку, асортимент, кількість та вартість якої визначено сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).
Матеріали справи свідчать, що ТОВ „Техноторг-Дон” звернулось до місцевого господарського суду Миколаївської області з позовом до Жовтневого управління водного господарства (правонаступником якого є Вітовське управління водного господарства) про стягнення 273291,24 грн., з яких: з яких: 148800грн. - основного боргу вартості трактору „Беларус 82.1”, поставленого за договором про закупівлю товару за державні кошти № 13 від 30.12.2013 року, 8426,56 грн. три проценти річних та 116064,68 грн. інфляційних втрат, який місцевим господарським судом прийнято до провадження із присвоєнням справі №915/1941/15, за результатами розгляду якого Жовтневим управлінням водного господарства за платіжним дорученням від 19.05.2016 року № 430 здійснено оплату вартості трактора „Беларус 82.1”.
Водночас, рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.09.2016 року по справі № 915/719/16 за позовом Жовтневого управління водного господарства до ТОВ „Техноторг-Дон” про витребування майна з чужого володіння та стягнення збитків у формі упущеної вигоди, зобов'язано ТОВ „Техноторг-Дон” повернути Жовтневому управлінню водного господарства трактор „Беларус 82.1” (заводський номер 82005810) переданого ТОВ „Техноторг-Дон” за договором від 30.12.2013 року на зберігання. Вказане рішення місцевого господарського суду залишено у силі судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій.
З матеріалів справи вбачається, що наказ від 20.12.2016 року на виконання господарського суду Миколаївської області від 13.09.2016 року по справі № 915/719/16 Жовтневим управлінням водного господарства пред'явлено до виконання Центральному відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, внаслідок чого позивачем по справі № 915/876/17 трактор „Беларус 82.1” (заводський номер 82005810) фактично отримано 02.06.2017 року.
Матеріали справи містять в собі лист Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Миколаївській області від 27.06.2017 року за № 14.1415/2558 з якого вбачається, що станом на 27.06.2017 року трактор колісний „Беларус 82.1” 2013 року випуску, заводський номер 82005810, № двигуна 828809 в Миколаївській області не реєструвався та на обліку не стоїть, а також відмовлено в задоволенні заяви про реєстрацію зазначеного транспортного засобу з підстав відсутності акта приймання - передачі машини та номерного знаку „Транзит”.
Матеріали справи також свідчать, що Вітовське управління водного господарства звернулося до відповідача з листом від 26.06.2017 року за № 391 з вимогою про оформлення акта приймання-передачі трактора „Беларус 82.1” за заводським номером 82005810, а в подальшому - з претензією від 16.08.2017 року за № 545 про передачу позивачу оформленого у відповідності до вимог чинного законодавства, акта приймання-передачі зазначеного вище трактора та номерного знаку „Транзит” у семиденний строк з дня отримання претензії.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи містять в собі документальні докази на підтвердження отримання уповноваженої особою ТОВ „Техноторг-Дон” листа від 26.06.2017 року за № 391 та претензії від 16.08.2017 року за № 545, що також не заперечується відповідачем, втім, матеріали справи не містять в собі відповідних документальних доказів на виконання або надання відповіді щодо вимог позивача, які мали бути виконані відповідачем у строки, передбачені положенням ст. 530 ЦК України.
Як зазначалось вище, ТОВ „Техноторг-Дон” звертаючись до місцевого господарського суду з вимогою про зобов'язання відповідача видати належно оформленого акта приймання - передачі та номерного знаку „Транзит”, відсутність яких унеможливлює здійснити реєстрацію трактора за процедурою та у строки, встановлені чинним законодавством.
Пунктами 33, 34 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200) передбачено, що на продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, споживачеві видається копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності (на транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, які підлягають обов'язковій сертифікації), сервісна книжка, експлуатаційна документація, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі, довідка-рахунок або акт приймання-передачі транспортного засобу від виробника, а у разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб'єкта господарювання або його уповноваженим дилером - акт приймання-передачі транспортного засобу або його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, який укладається між суб'єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером. У разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, разом з довідкою-рахунком суб'єкт господарювання видає споживачеві копію митної декларації (якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, - копію такої декларації на паперовому носії, засвідчену цим суб'єктом господарювання). На проданий транспортний засіб продавець зобов'язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак “Транзит”, який зазначається у виданій споживачеві довідці-рахунку або в акті приймання-передачі.
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дородньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року за № 694, реєстрація та зняття з обліку машин проводяться державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах (далі - інспекції). До проведення реєстрації, тимчасової реєстрації (крім реєстрації, тимчасової реєстрації нових машин, які не були зареєстровані інспекціями), перереєстрації, зняття з обліку (крім зняття з обліку машини у зв'язку з вибракуванням), оформлення акта про присвоєння ідентифікаційного номера машини та видачі власнику машини або іншій особі, яка використовує її на законних підставах (далі - власник), дублікатів реєстраційних документів або номерних знаків спеціалістами з проведення обстеження машини на відповідність її ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, які пройшли підготовку для провадження такого виду діяльності, проводиться дослідження таких машин. Нові машини, які не зареєстровані інспекціями, реєструються (тимчасово реєструються) після їх огляду державними інспекторами за місцем їх реєстрації. Місце огляду власник узгоджує з державним інспектором в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві, Севастополі або в районі. Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації (далі - висновок спеціаліста) за встановленою Мінагрополітики формою. Власники, крім суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов'язані зареєструвати в інспекції машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений інспекцією у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв'язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин.
Підпунктом 5 п. 8 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року за № 694 встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює оптову або роздрібну торгівлю машинами, їх не реєструє за умови оформлення в установленому порядку актів прийняття-передачі (додаток 1) (якщо це стосується підприємства-виробника. Такі суб'єкти під час продажу машин видають власникові номерний знак “Транзит” (додаток 3), строк дії якого становить 10 діб. Власник машини, що придбана у зазначених суб'єктів, подає для реєстрації оригінал акта прийняття-передачі машини та номерний знак “Транзит”.
Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що наявна в матеріалах справи копія сертифіката відповідності, зареєстрованого в реєстрі № UA1.060.0124844-13, строк дії якого становить з 12.06.2013 року до 11.06.2014 року свідчить, що ТОВ „Техноторг-Дон” є підприємством - виробником трактора „Беларус - 82.1” (заводський номер 82005810), який придбано позивачем за договором про закупівлю товару за державні кошти № 13 від 30.12.2013 року, а відтак, відповідач мав право не реєструвати транспортний засіб в установленому законодавством порядку за умов оформлення акта приймання - передачі і видачею його власникові трактора „Беларус - 82.1” разом з номерним знаком „Транзит”.
Колегія суддів апеляційної інстанції, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документальних доказів відповідної реєстрації відповідачем трактора „Беларус - 82.1”, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відсутність в укладеному сторонами договорі № 13 від 30.12.2013 року відповідних умов і прийняття позивачем від ТОВ „Техноторг-Дон” зазначеного вище трактора без зауважень, не є підставами для звільнення відповідача від зобов'язання оформлення відповідного акта прийняття-передачі трактора із видачею знака „Транзит”, обов'язок якого встановлений законодавством.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає про невірно обраний спосіб захисту позивачем свого порушеного права, що є підставою для відмові в задоволенні позову, з твердженням якого, колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на наступне.
За вимогами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні за закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Виходячи з того, що предмет позову є похідним з виконання договору про закупівлю товару за державні кошти № 13 від 30.12.2013 року, який за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу за яким продавець зобов'язаний передати покупцеві відповідний товар і одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що має відбутись у строк, встановлений договором або у строк, визначений приписами ст. 530 ЦК України, який визначається моментом пред'явлення вимоги, а зворотня сторона має виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.ст. 662, 663 ЦК України).
Частиною 1 ст. 666 ЦК України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України).
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на тому, що під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Цивільним законодавством визначено перелік способів захисту прав, при цьому інший спосіб захисту може бути встановлений договором або законом, зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 ст.16 ЦК України).
Господарським законодавством визначено наступні шляхи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; інші способи, передбачені законом (ч. 2 ст. 20 ГК України).
Виходячи з викладеного, Вітовське управління водного господарства звернулося до суду з позовом за захистом порушеного свого права у відповідний до чинного законодавства спосіб, а саме, права на одержання належним чином оформленого акта приймання-передачі трактора та номерного знаку „Транзит”, що за вимогами законодавства, є обов'язком відповідача, який ухиляється від виконання свого обов'язку, передбаченого законодавством чим порушує законне право позивача.
Серед доводів апеляційної скарги скаржник наголошує на тому, що місцевим господарським судом безпідставно не застосовано строк позовної давності, виходячи з дати укладення договору № 13, яке колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймається з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися в суд з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Зважаючи на ту обставину, що документальними доказами підтверджено обставину фактичного отримання позивачем за договором № 13 від 30.12.2013 року трактора „Беларус - 82.1” тільки 02.06.2017 року, а звернення позивача до відповідача з вимогою виконання обов'язку, встановленого чинним законодавством щодо оформлення відповідного акта приймання - передачі машини з наданням транспортного знаку „Транзит” відбулось 26.06.2017 року та 16.08.2017 року з врахуванням листа Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Миколаївській області від 27.06.2017 року за № 14.1415/2558 про відмову в реєстрації транспортного засобу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що перебіг строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог розпочався з моменту, коли позивач довідався про відмову ТОВ „Техноторг-Дон” від видачі відповідного акта та знака, що узгоджується з положенням ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України.
Колегія суддів не вбачає законних підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 03.11.2017 року.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України,
суд постановив:
Апеляційну скаргу ТОВ „Техноторг-Дон” залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 03.11.2017р. у справі № 915/876/17 - без змін.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Величко
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя Л.В. Лавриненко